
Мін'юст проаналізував вимоги пункту 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 (далі – Порядок), Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) та вказав на таке.
За своєю правовою природою державна реєстрація прав не є способом набуття права власності, а є лише засобом підтвердження факту набуття відповідного речового права
Суть державної реєстрації прав полягає у фіксації відповідного факту, яка вчиняється за зверненням заявника на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття такого права з фактом його державної реєстрації. На це вказує і Верховний Суд, зокрема у постанові від 28.06.2023 у справі №539/5295/21.
А відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини
Мін'юст наголошує, що відповідно до глави 7 розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін'юсту від 22.02.2012 №296/5, (далі – Порядок вчинення нотаріальних дій) та статті 46 Закону України від 02.09.1993 №3425-XII «Про нотаріат» нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця.
Документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.
У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об'єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв'язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього
Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.
Наразі Мін'юст напрацьовує зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій, якими серед іншого уточнюються положення, що стосуються вчинення нотаріальних дій щодо нерухомого майна на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Джерело: лист Мін'юсту від 07.04.2026 №47767/Б-6057/8.4.1
Читайте більше:
Бартерні операції: особливості договору міни
Довідки від роботодавця: оформлюємо за ДСТУ 4163:2020
Оновлено правила діловодства та архівного зберігання документів: що нового
Документальну перевірку ФОП не проводили більше 5 років: чи зберігати документи
Акти без підпису з 01.04.2026: що змінилось, коли рахунок замінює акт та як працювати без ризиків





















