Чому онлайн-послуги на 2 групі єдиного податку можуть коштувати вам бізнесу

Експерт пояснює, чому ФОП на 2 групі може втратити спрощену систему через онлайн-послуги клієнтам за кордоном. Розглянуто ризики міжнародних оплат, позицію ДПС та як правильно оформити документи, щоб уникнути донарахувань і штрафів

3

16


  1. Географія має значення
  2. Нормативний бар'єр: кому дозволено надавати послуги
  3. Анатомія терміна «населення» крізь призму ДПС
  4. Фінансовий моніторинг: як ДПС виявляє порушників
  5. Документальний щит: як довести свою правоту
  6. Висновок: чи варта гра свічок


Сучасний консалтинг, навчання та сфера ментального здоров'я стрімко мігрували в онлайн. Сьогодні для психолога, нутриціолога чи фітнес-тренера ноутбук та доступ до інтернету – це повноцінний офіс. Більшість таких фахівців реєструються ФОПами та обирають другу групу єдиного податку. Здавалося б, фіксована ставка податку, відсутність складної звітності та мінімум бюрократії створюють ідеальні умови для роботи. Проте за фасадом цієї простоти прихована серйозна податкова міна уповільненої дії, пов'язана зі статусом ваших клієнтів. Один необачний переказ з-за кордону може призвести до анулювання статусу платника єдиного податку та шалених донарахувань. Розберімось, де проходить тонка межа між легальною роботою та податковим правопорушенням.


Географія має значення


Податкове законодавство України створювалося в часи, коли послуга переважно передбачала фізичний контакт між виконавцем та замовником (наприклад, ремонт взуття чи стрижка в перукарні). З переходом у діджитал-формат межі стерлися, але норми Податкового кодексу України (далі – ПКУ) залишилися консервативними.


Для підприємця, який консультує по відеозв’язку або продає доступ до авторського марафону, немає жодного значення, де фізично знаходиться його клієнт. Але для інспектора ДПС ця інформація є критичною. Проблема полягає в специфічних обмеженнях 2 групи єдиного податку щодо кола контрагентів. Розглянемо цю ситуацію під мікроскопом податкової аналітики.


Нормативний бар'єр: кому дозволено надавати послуги


Фундаментальне правило для 2 групи ЄП закладено в підпункті 2 пункту 291.4 ПКУ. Ця норма чітко регламентує, що ФОП на другій групі має право надавати послуги виключно двом категоріям суб'єктів:


  1. іншим платникам єдиного податку;
  2. населенню.


Мета такого обмеження очевидна держава перекрила можливість підприємствам на загальній системі штучно формувати витрати через розрахунки зі «спрощенцями», які сплачують фіксований податок незалежно від обсягу доходу.


Отже, якщо ваш клієнт юридична особа на загальній системі, ФОП-загальносистемник або навіть незалежний професіонал (що підтверджується постановою Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №826/247/16, де суд виключив нотаріусів та адвокатів з категорії «населення» при отриманні ними послуг для професійної діяльності), надання їм послуг є прямим порушенням.

Але якщо ви працюєте зі звичайними людьми (фізичними особами), чи означає це автоматичну приналежність їх до «населення»?


На жаль, ні.

Анатомія терміна «населення» крізь призму ДПС


ПКУ не містить визначення поняття «населення». За усталеною практикою, у разі відсутності визначення в ПКУ, фіскальні органи звертаються до загальноприйнятої юридичної термінології.


Згідно з позицією ДПС, яка неодноразово дублювалася в Базі знань (зокрема, категорія 107.05 ЗІР), «населення» це сукупність людей, які перебувають у межах даної держави і підлягають її юрисдикції. Сюди входять громадяни України, іноземці та особи без громадянства, але за однієї критичної умови: вони повинні фізично перебувати на території України під час отримання послуги.


Звідси випливає жорсткий висновок: надання онлайн-послуг (консультацій, уроків) громадянам, які знаходяться за межами України (навіть якщо це українські біженці чи експати), розцінюється податківцями як надання послуг особам, що не є населенням України.

Чи має значення громадянство?


Ні. Якщо іноземець приїхав до Києва і замовив вашу онлайн-консультацію, сидячи в готелі, ви дієте легально. Це підтверджується ще старим, але досі концептуально актуальним листом Міндоходів від 14.01.2014 №464/5/99-99-19-01-01-10, де зазначалося, що ПКУ не встановлює обмежень щодо тривалості перебування іноземця в Україні для отримання послуг.


Головний критерій – територіальна присутність клієнта в Україні в момент споживання послуги.


Фінансовий моніторинг: як ДПС виявляє порушників


У податкової немає інструментів для відстеження IP-адрес ваших клієнтів у реальному часі. Їхній головний і найпотужніший інструмент аналізу це ваша банківська виписка.


Відповідно до роз’яснення податківців в ЗІР категорії 107.01.06, підприємець зобов'язаний мати первинні документи, що розкривають джерела походження доходів.


Оцінка ризиків при перевірці виписки виглядає наступним чином:


1. Низький ризик: внутрішньоукраїнські перекази. Якщо всі транзакції на ваш рахунок надходять з рахунків з українським IBAN (починається на «UA»), податківці з імовірністю 99% класифікують цих платників як «населення». Презумпція полягає в тому, що власник українського рахунку перебуває в Україні. Додаткових розслідувань тут зазвичай не проводять.


2. Високий ризик: міжнародні транзакції.


Ситуація кардинально змінюється, якщо у виписці з'являються:


  1. перекази з іноземних IBAN;
  2. надходження через платіжні системи типу Wise, Payoneer, PayPal;
  3. зарахування через системи міжнародних грошових переказів (MoneyGram, Western Union).


Для інспектора це «червоний прапорець». Податкова автоматично припускає, що послуга була надана нерезиденту за межами України. Мало того, якщо ви виводите кошти з власного акаунту Payoneer на рахунок ФОП, ДПС вимагатиме повну деталізацію інвойсів з самої платформи Payoneer. Якщо там фігурують іноземні замовники ви втрачаєте спрощену систему. А не переведені в Україну залишки на таких системах взагалі можуть оподаткувати як дохід звичайної фізичної особи (ПДФО 18% + ВЗ 5%).


Документальний щит: як довести свою правоту


Оскільки презумпція невинуватості в податковому праві працює специфічно, саме підприємцю доведеться доводити, що особа, яка здійснила оплату з іноземної картки, на момент консультації перебувала в Україні (що є цілком реальним життєвим сценарієм).


Для цього необхідно вибудувати багаторівневу документальну оборону.


Рівень 1: Публічний договір (Оферта)


Відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ), ви можете розробити договір приєднання.


Згідно з абзацом першим статті 634 ЦКУ, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.


Розмістіть на своєму сайті або в соціальних мережах публічну оферту, де окремим, чітко виділеним пунктом зазначте:

Послуги за цим Договором надаються виключно фізичним особам, які перебувають на території України. Здійснюючи акцепт даного Договору (шляхом оплати послуг), Замовник гарантує та підтверджує своє фізичне перебування на території України в момент отримання послуги.

Рівень 2: Технічна ідентифікація


Реалізуйте на етапі запису на консультацію чи оплати спеціальну форму (чекбокс), де клієнт власноруч вказуватиме своє П.І.Б. та ставитиме відмітку, яка підтверджує його знаходження в Україні. Цей електронний слід варто зберігати як доказову базу.


Рівень 3: Первинна документація (Інвойси)


Мінфін у своєму листі від 24.03.2023 №41010-06-5/7983 чітко вказав, що належним чином оформлений та оплачений рахунок-фактура (інвойс) має силу первинного документа і замінює акт наданих послуг.


Якщо ви працюєте за післяоплатою, формуйте інвойси, в яких обов'язково вказуйте реквізит: «Місце надання/отримання послуг: Україна».


У разі 100% передоплати класичний інвойс втрачає статус первинного документа, що підтверджує виконання. Тут у нагоді стануть або підписані за допомогою ЕЦП Акти наданих послуг (що складно реалізувати на потоці), або використання проформ-інвойсів з обов'язковим посиланням на ваш договір публічної оферти (ст. 634 ЦКУ), про який ми говорили вище.


Висновок: чи варта гра свічок


Надання онлайн-послуг на 2 групі єдиного податку це ходіння по лезу ножа, якщо ви не контролюєте географію своїх фінансових надходжень, особливо на сьогоднішній момент, коли більшість українців вимушено виїхали за кордон.


Резюмуючи, варто виділити наступне:


  1. Законодавство та податкова практика суворо забороняють ФОП 2 групи надавати послуги будь-яким особам, що знаходяться за межами України.
  2. Головний ризик криється в отриманні коштів з іноземних рахунків та міжнародних платіжних систем.
  3. Безпека вашого бізнесу залежить від правильно складеного договору приєднання (оферти) та наявності документальних доказів (інвойсів, актів) того, що клієнт споживав послугу в межах вітчизняної юрисдикції.
  4. Якщо ж специфіка вашого інфобізнесу чи практики передбачає постійну роботу з іноземцями або українцями за кордоном, найрозумнішим та юридично найбезпечнішим кроком буде перехід на 3 групу єдиного податку (ставка 5%). Вона не містить жодних обмежень щодо статусу чи географії ваших клієнтів. Витрати на податки збільшаться, проте ви усунете катастрофічні ризики донарахувань та збережете свій бізнес.


Анастасія БУЛУЙ, редактор 7eminar


Читайте більше:


ФОП-єдинник надає послуги онлайн фізичним особам: чи потрібні акти виконаних робіт

КВЕД для ФОП на єдиному податку: що перевіряє ДПС і чим загрожують порушення

Коли ФОПу загрожує втрата статусу платника єдиного податку?!

ФОП одночасно продає товар і надає онлайн-послуги: що потрібно знати про фіскалізацію змішаної діяльності

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
3

16

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

6

736

7

3341

1

16

2

583

5

4977

2

36

4

115

8

364

2

9

4

81

9

8401

5

617

3

2074

3

29

3

33

3

9

3

11

3

14

3

15