ФОПам пояснили правила реєстрації КОРО

Зокрема, фахівець органу ДПС пояснила, що для реєстрації першої та наступних КОРО, суб’єкт господарювання, або його уповноважений представник, подає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву за формою №1-КОРО

4

152

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


У ГУ ДПС у Рівненській області відбулася «гаряча лінія», присвячена питанням застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарних запасів фізичними особами – підприємцями.


На запитання додзвонювачів відповідала заступник начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Наталія Дицяк.


Окремо під час «гарячої лінії» було надано роз’яснення щодо реєстрації книги обліку розрахункових операцій (КОРО) на господарську одиницю.


Зокрема, для реєстрації першої та наступних КОРО суб’єкт господарювання або його уповноважений представник подає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву за формою №1-КОРО (ідентифікатор J/F1311305).

КОРО реєструється на кожну окрему господарську одиницю, при цьому кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується

За відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу протягом двох робочих днів з моменту отримання заяви здійснює реєстрацію КОРО.


Джерело: ДПС


Читайте більше:


Оприбуткування готівки: правила для бізнесу та підприємців

Безготівкові розрахунки у торгівлі: кого і з коли це стосується

Бізнес може використовувати всі 202 моделі РРО: інформація від ДПС

Обмеження готівкових розрахунків: що потрібно врахувати у 2026 році

Правила заповнення платіжки у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на е-рахунок у СЕАРП та СЕ


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
4

152

2

11

2

7

3

5

1

15

17

47097

6

3388

2

18

2

12

2

9

Від «тонкої капіталізації» до правил ATAD: як зміниться облік витрат на запозичення з 1 січня 2028 року

КМУ схвалив законопроєкт №16036, розроблений Мінфіном для імплементації статті 4 Директиви ЄС ATAD щодо обмеження витрат на запозичення. Документ пропонує відмовитися від вибіркового правила «тонкої капіталізації» та запровадити єдиний підхід до всіх боргових зобов’язань – незалежно від статусу кредитора. Базове обмеження витрат на запозичення зберігається на рівні 30% EBITDA, водночас передбачено пороги, винятки та можливість безстрокового перенесення неврахованих витрат на майбутні періоди. Невраховані проценти, накопичені за чинними правилами до кінця 2027 року, не згорають, а враховуватимуться за новим механізмом. Застосовувати нові правила планують із 1 січня 2028 року, що має дати бізнесу час підготуватися до змін

основне зображення для Від «тонкої капіталізації» до правил ATAD: як зміниться облік витрат на запозичення з 1 січня 2028 року
3

9

4

152

2

22

3

11

2

28

4

42

5

1277

3

61

3

18

4

94

5

313