Річна фінансова звітність за 2025 рік: ключові правила

1. Хто зобов’язаний подавати річну фінансову звітність
2. За якими стандартами складається звітність
3. Склад річної фінансової звітності
4. В які органи подають річну фінансову звітність
5. Строки подання річної фінансової звітності за 2025 рік
6. Особливості для новостворених та ліквідованих підприємств
7. Способи подання фінансової звітності
8. Відповідальність за неподання фінансової звітності
9. Висновки

Хто зобов’язаний подавати річну фінансову звітність

Річну фінансову звітність складають і подають усі юридичні особи незалежно від форми власності та організаційно-правового статусу. Отже, відповідно до вимог ст. 2 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №966) та пункту 1 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабміну від 28.02.2000 №419 (далі – Порядок №419), фінзвітність подають:

1. усі юридичні особи, створені та зареєстровані за законодавством України, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності;
2. філії й представництва юридичних осіб-нерезидентів, утворених відповідно до законодавства іноземних держав.

За якими стандартами складається звітність

Фінансова звітність складається за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або за міжнародними стандартами фінансової звітності – залежно від правового статусу підприємства та встановлених законодавством вимог.

Обрані стандарти мають бути закріплені в наказі про облікову політику або окремому розпорядчому документі керівника.

Склад річної фінансової звітності

Щоб правильно обрати, які форми фінансової звітності слід складати та подавати, підприємству необхідно визначити свою категорію – мікро-, мале, середнє чи велике.

Це визначення потрібно було зробити на початку 2025 року, адже проміжну фінансову звітність за цей рік вже подавали всі підприємства, окрім мікропідприємств та непідприємницьких товариств (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за МСФЗ). Такі підприємства подають лише скорочену річну фінансову звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (п. 2 Порядку №419). Проте, якщо вони є квартальними платниками податку на прибуток, проміжну фінзвітність до ДПС подавати потрібно.

Склад фінансової звітності залежить від категорії підприємства.

Повний комплект фінансової звітності включає:

1. Баланс (звіт про фінансовий стан, форма №1);
2. Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід, форма №2);
3. Звіт про рух грошових коштів (форма №3);
4. Звіт про власний капітал (форма №4);
5. Примітки до річної фінансової звітності (форма №5).

Такий повний комплект подають усі підприємства, які не мають права на подання малої або скороченої фінансової звітності.

Скорочений комплект фінансової звітності включає:

1. Баланс (форма №1-м);
2. Звіт про фінансові результати (форма №2-м).

Скорочену форму подають малі підприємства та іноземні представництва.

Скорочений комплект для мікропідприємств та непідприємницьких товариств включає:

1. Баланс (форма №1-мс);
2. Звіт про фінансові результати (форма №2-мс).

Разом із річною фінансовою звітністю за 2025 рік деякі підприємства подають додаткові звіти, що не є обов’язковою складовою стандартної фінансової звітності, проте важливі для внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Серед таких звітів – звіт про управління. Він складається великими та середніми підприємствами, а у разі потреби – у консолідованій формі. Офіційна форма звіту не затверджена, тому підприємства формують його самостійно, орієнтуючись на методичні рекомендації, затверджені наказом Мінфіну від 07.12.2018 №982. Для середніх підприємств не обов’язкове розкриття нефінансової інформації.

Ще один додатковий документ – звіт про платежі на користь держави. Він складається підприємствами, які працюють у видобувних галузях або займаються заготівлею деревини і мають суспільний інтерес, що визначає необхідність прозорого звітування про сплачені платежі.

Важливо зазначити, що ці додаткові звіти не подаються до податкових органів, оскільки вони не входять до складу обов’язкової фінансової звітності, а призначені для інших користувачів та внутрішнього аналізу діяльності підприємства.

В які органи подають річну фінансову звітність

Річну фінансову звітність підприємства подають користувачам, визначеним Законом №996 та пунктом 2 Порядку №419. До них належать:

1. органи, до сфери управління яких належить підприємство;
2. трудові колективи – за їх вимогою;
3. власники або засновники – відповідно до установчих документів;
4. органи державної влади та інші користувачі, передбачені законодавством, зокрема органи державної статистики та податкові органи.

В органи статистики фінзвітність подається усіма підприємствами без винятку.

В податкові органи: подання обов’язкове лише для певних категорій платників, згідно з п. 46.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ):

1. платники податку на прибуток – як додаток до декларації з податку на прибуток;
2. неприбуткові організації – як додаток до Звіту неприбуткової організації.

Єдиноподатники третьої та четвертої групи звільнені від подання фінансової звітності до податкових органів.

Підприємства, що складають фінансову звітність за МСФЗ (як обов’язково, так і добровільно), подають її також до Центру збору фінансової звітності (далі – ЦЗФЗ) за форматом таксономії МСФЗ.

Разом із самою фінансовою звітністю у складі таксономії подаються також:

1. аудиторський звіт;
2. звіт про управління підприємством.

Це забезпечує уніфікований формат подання та контроль за повнотою і коректністю даних відповідно до міжнародних стандартів.

Строки подання річної фінансової звітності за 2025 рік

Строки подання річної фінансової звітності залежать від категорії підприємства та обраних стандартів обліку.

Мікропідприємства, малі підприємства та непідприємницькі товариства, які не складають фінансову звітність за МСФЗ, подають річну фінансову звітність усім органам, визначеним у п. 2 Порядку №419, за винятком органів Казначейства. Згідно з календарем подання форм на 2026 рік, граничним днем подання фінансової звітності за 2025 рік для цих категорій стає 2 березня 2026 року (понеділок), оскільки 28 лютого припадає на суботу.

Підприємства, що зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність за Законом №996, подають до органів Держстату та ДПС звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки і збитки і інший сукупний дохід. Консолідована фінансова звітність для них не передбачена. Строки подання для цих підприємств також переноситься на 2 березня 2026 року через вихідний день у кінці лютого.

Для платників податку на прибуток фінансова звітність подається разом із річною декларацією за пп. 49.18.6 ПКУ протягом 60 календарних днів після завершення звітного року. У 2026 році цей строк припадає на 1 березня (неділя), тому переноситься на понеділок, 2 березня 2026 року. Такий порядок дозволяє дотриматися законодавчих вимог і уникнути формальних порушень.

Середні підприємства подають річну та річну консолідовану фінансову звітність органам, зазначеним у п. 2 Порядку №419 (за винятком органів Казначейства), не пізніше 1 червня 2026 року, оскільки обсяг їх звітності більший, а підготовка консолідованих даних потребує більше часу.

Підприємства, що складають фінансову звітність за МСФЗ, подають її до Центру збору фінансової звітності у межах строків, встановлених Законом №996 для оприлюднення річної фінансової звітності, разом із консолідованою фінансовою звітністю та аудиторським звітом (за потреби).

Особливості для новостворених та ліквідованих підприємств

Для новостворених підприємств перший звітний період за бухгалтерським обліком може бути меншим за стандартний рік, але не перевищує 15 місяців (ч. 2 ст. 13 Закону №996). Це означає, що підприємства, зареєстровані у IV кварталі 2025 року (з 1 жовтня по 31 грудня), можуть не подавати річну фінансову звітність за 2025 рік. Їхня перша річна звітність буде складена за 2026 рік і включатиме показники четвертого кварталу 2025 року.

Проте для новостворених платників податку на прибуток така можливість не передбачена. Для них перший звітний період з податку на прибуток – це календарний рік (п. 137.5 ПКУ). Тому вони повинні подати річну декларацію з податку на прибуток разом із річною фінансовою звітністю за період з дати створення до 31 грудня 2025 року.

Що стосується підприємств, що ліквідуються, їхній останній звітний період охоплює період з 1 січня до дати ліквідації (ч. 3 ст. 13 Закону №996; пп. 137.4.3 ПКУ). Фінансову звітність за цей період можна подати достроково. Платники податку на прибуток мають право подати ліквідаційну декларацію до кінця року, проте не пізніше строків, визначених п. 49.18 ПКУ. До декларації додається повний комплект річної фінансової звітності за період до ліквідації, включаючи ліквідаційний баланс, що фіксує остаточні активи та зобов’язання підприємства.

Способи подання фінансової звітності

Порядок подання фінансової звітності залежить від органу, до якого вона спрямовується.

Для органів статистики фінансова звітність подається виключно в електронній формі (ч. 4 ст. 10 Закону України від 16.08.2022 №2524-IX «Про офіційну статистику»). Підприємства можуть скористатися для цього онлайн-сервісом «Кабінет респондента» або «Єдиним вікном подання електронної звітності», що регламентується наказом Держстату від 12.01.2011 №3.

Для податкових органів фінансова звітність подається як додаток до річної декларації з податку на прибуток або до Звіту неприбуткової організації. Подання здійснюється відповідно до правил п. 49.3 ПКУ і може бути організоване кількома способами:

1. особисто або через уповноважену особу;
2. поштою з описом вкладення та повідомленням про отримання (п. 49.5 ПКУ);
3. електронно – для великих і середніх підприємств це є обов’язковим (п. 49.4 ПКУ).

У практиці бухгалтерії, зважаючи на те, що статистичні органи приймають фінансову звітність тільки в електронному вигляді, переважно звітність подається електронно і до ДПС, що спрощує процедуру та забезпечує своєчасність подання.

Відповідальність за неподання фінансової звітності

На початку 2025 року підприємства могли тимчасово не подавати фінансову звітність до Держстату. Проте вже у липні цього ж року цей обов’язок було відновлено.

Під час дії воєнного стану в Україні Законом від 03.03.2022 №2115-IX «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (далі – Закон №2115) було передбачено, що юридичні особи можуть подавати фінансові, аудиторські та інші обов’язкові документи протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану, охоплюючи весь період, коли подання звітності було відтерміноване.

З 5 липня 2025 року обов’язкове подання статистичної та фінансової звітності було відновлено. Закон України від 18.06.2025 №4505-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу» уточнив, що положення пп. 1–4 п. 1 Закону №2115 не поширюються на подання статистичної та фінансової звітності до органів державної статистики та інших виробників офіційної статистики, а також на перевірку своєчасності та повноти її подання.

Таким чином, з 5 липня 2025 року відновився обов’язок подавати статистичну та фінансову звітність, а разом із ним – і застосування штрафів за її неподання.

Якщо підприємство взагалі не подало річну фінансову звітність у встановлені строки, закон передбачає відповідальність у вигляді адміністративного штрафу.

Зокрема, ч. 1 ст. 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) встановлює покарання за неподання фінансової звітності, але ця норма застосовується тільки до підприємств, які отримують кошти з бюджету або пов’язані з бюджетними установами. Штрафи накладає Державна аудиторська служба, яка має право складати протоколи лише щодо підконтрольних їй установ і суб’єктів господарювання (ст. 234-1 КУпАП).

Для більшості інших підприємств неподання фінансової звітності до органів статистики або податкових органів, якщо вони не підпадають під дію цієї норми, не тягне безпосередньо адміністративної відповідальності, однак може мати податкові наслідки. Зокрема, для платників податку на прибуток неподання фінансової звітності, або подання неправильної форми разом із річною декларацією може призвести до невизнання декларації податковими органами. Адже, це може вплинути на правильність визначення податкових зобов’язань. У таких випадках підприємству, за потреби, доведеться подати фінансову звітність повторно у правильній формі, а також призвести до донарахування податку та пені.

Висновки

1. Обов’язковість і стандарти – річна фінансова звітність за 2025 рік потрібна всім юридичним особам і складається за національними П(С)БО або МСФЗ, закріпленими в обліковій політиці.
2. Склад і категорії підприємств – обсяг звітності залежить від категорії: повний комплект для середніх і великих, скорочений для малих і мікро, додатково можуть подаватися звіти про управління та платежі на користь держави.
3. Строки і способи подання – строки залежать від категорії та стандартів; подання до органів статистики – електронно, до ДПС – електронно, поштою або особисто; для МСФЗ-підприємств – через ЦЗФЗ за таксономією МСФЗ.
4. Відповідальність – несвоєчасне або неправильне подання може призвести до штрафів, невизнання декларації з податку на прибуток і донарахування податків; особливі правила діють для новостворених і ліквідованих підприємств.

Читати більше:

Річна фінансова звітність за 2025 рік: загальні правила

Фінансова звітність-2025: подаємо правильно і без стресу

Не всі подають квартальну фінансову звітність: аргументи для керівника та контрагентів

Чи можна змінювати критерії суттєвості з року в рік і як це відобразити у фінансовій звітності