Неповнолітні працівники: особливості працевлаштування та оплата праці

1. Хто з неповнолітніх може працювати
2. Заборони щодо працевлаштування неповнолітніх
3. Особливості прийняття на роботу неповнолітніх
4. Оформлення трудових відносин з неповнолітніми
5. Оплата праці неповнолітніх працівників
6. Трудові гарантії неповнолітніх працівників
7. Висновки

Хто з неповнолітніх може працювати

Неповнолітні – це особи, що не досягли 18 років. Але потрібно враховувати додаткові вікові обмеження та заборони. Зокрема, орієнтуйтесь на ст. 188 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Допускається прийняття на роботу осіб по досягненні ними 14-річного віку. Але тут мають бути виконані одночасно такі умови:

1. особа має бути здобувачем освіти закладів загальної середньої, професійної, професійно-технічної, фахової передвищої чи вищої освіти. Форма здобуття освіти різниці немає;
2. працівника можна забезпечити тільки легкою роботою, що не завдає шкоди здоров'ю;
3. робота має виконуватися у вільний від навчання час;
4. обов’язкова письмова згода одного з батьків або особи, що його замінює.

Аналогічно – тільки за наявності письмової згоди одного із батьків або особи, що його замінює, – можуть прийматись на роботу особи, які досягли 15 років. А от осіб від 16 до 18 років можна приймати на роботу вже без письмової згоди «старших».

Приймати на роботу осіб молодших за 14 років – заборонено!

Заборони щодо працевлаштування неповнолітніх

Ст. 190 КЗпП встановлює низку заборон щодо працевлаштування неповнолітніх, зокрема, заборонено:

1. застосовувати працю осіб молодше 18 років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Наразі Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом МОЗ від 31.03.1994 № 46 (далі – Перелік №46);
2. залучати осіб молодше 18 років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Крім того, неповнолітнім заборонено працювати вночі, надурочно та у вихідні (ст. 192 КЗпП).

Особливості прийняття на роботу неповнолітніх

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати:

1. паспорт або інший документ, що посвідчує особу,
2. трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством,
3. документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я,
4. відповідний військово-обліковий документ та інші документи (ч. 2 ст. 24 КЗпП).

Нагадуємо, особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медогляду

Як правило, з неповнолітніми укладають строковий трудовий договір (наприклад, на період, літніх канікул). При цьому обов’язково у письмовій формі (п. 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП).

Зауважте, що у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору (ч. 3 ст. 2 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136)).

Тож фактично навіть, коли письмова форма трудового договору обов’язкова, за домовленістю між сторонами дозволено укласти трудовий договір в «усній» формі. В такому випадку роль договору виконують заява та наказ про прийняття на роботу.

Але вважаємо, що з неповнолітніми трудовий договір і під час дії воєнного стану краще укладати у письмовій формі

Оформлення трудових відносин з неповнолітніми

Крок 1. Працівник пише заяву. До неї долучають:

1. у встановлених випадках – письмовий дозвіл одного із батьків або особи, що його замінює, на працевлаштування неповнолітнього. В такому дозволі має бути чітко вказано, хто та на підставі чого (наприклад, свідоцтво про народження) дає дозвіл на працевлаштування. Проконтролюйте, щоб в дозволі правильно було визначено роботодавця та посаду неповнолітнього;
2. медичну довідку за формою, зазначеною в додатку 8 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом Мінохорони від 21.05.2007 № 246 (далі – Порядок №246);

Крок 2. Укладають письмовий трудовий договір (на період дії воєнного стану достатньо заяви та наказу).

Крок 3. Керівник видає наказ про прийняття працівника на роботу.

Крок 4. До початку роботи роботодавець виконує обов’язки, передбачені ст. 29 КЗпП.

Не зайвим буде проінформувати (під підпис) і ту особу, яка дає згоду на працевлаштування неповнолітнього, хоча чинне законодавство напряму цього не вимагає.

Крок 5. Про прийняття працівника на роботу подається відповідне Повідомлення до податкової.

До речі, при укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки (ч. 3 ст. 24 КЗпП). Звернення може бути усним. В такому випадку трудову книжку слід завести навіть, якщо трудовий договір строковий.

На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли 18 років, із зазначенням дати їх народження (ст. 189 КЗпП). Зверніть увагу: фізособи-підприємці, що є роботодавцями, тут не зазначені.

Якщо йдеться про працівника-призовника, щодо нього потрібно вести військовий облік

Оплата праці неповнолітніх працівників

Неповнолітнім працівникам встановлюється скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП).

Це означає, що у порівнянні з повнолітніми працівниками на аналогічній посаді або роботі, вони працюють менше, але отримують повний оклад. Причому, тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, встановленої для осіб відповідного віку. І це теж буде вважатися нормальною тривалістю робочого часу з відповідною повною оплатою за відпрацьовану норму.

Отже, у період канікул працівники віком від 16 до 18 років можуть працювати 36 годин на тиждень, а під час навчального року у вільний від навчання час – 18 годин на тиждень.

Особи віком від 15 до 16 років, а також учні віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул, можуть працювати 24 години на тиждень; а протягом навчального року у вільний від навчання час – 12 годин на тиждень.

Увага! Неповнолітнім не можна збільшувати тижневу норму робочого часу у період дії воєнного стану, навіть якщо вони працюють на об’єктах критичної інфраструктури (ч. 8 ст. 6 Закону № 2136).

Трудові гарантії неповнолітніх працівників

Неповнолітні у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України (ст. 187 КЗпП). Це, зокрема, означає, що вони мають право на передбачені законодавством відпустки, а в разі хвороби – на лікарняні.

Водночас неповнолітні працівники мають і додаткові гарантії:

1. їм не встановлюється випробування при прийнятті на роботу (ч. 3 ст. 26 КЗпП). Хоча Закон № 2136 дозволяє встановлювати випробування під час дії воєнного стану для будь-якої категорії працівників;
2. щорічна відпустка повної тривалості може бути надана у перший рік роботи до відпрацювання шести місяців у цього роботодавця і при цьому обов’язково надаватися у зручний для працівника час (ст. 10 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки»);
3. також таким працівникам надають додаткові оплачувані відпустки для складання іспитів.

Висновки

1. Осіб молодше 14 років не працевлаштовуємо, а осіб до 16 років приймаємо тільки за наявності письмової згоди одного з батьків чи особи, що їх замінює.
2. Трудовий договір доцільно укладати у письмовій формі навіть під час дії воєнного стану.
3. Неповнолітнім встановлюють скорочену норму робочого часу, за яку вони отримують повний оклад.
4. Неповнолітні не можуть працювати надурочно, в нічний час чи у вихідні.
5. Відпустка повної тривалості у перший рік роботи надають неповнолітнім працівникам у зручний для них час.

Джерело: kadroland