Експерт
Тетяна ГульКонсультант з питань оплати праці та трудового законодавства, редактор 7еminar та kadroland
Відрядження у вихідний день – це не тільки додаткове навантаження для працівника, а й складне питання для бухгалтера щодо правильного нарахування оплати праці. У статті детально розглянуто всі аспекти розрахунку зарплати за відрядження у вихідні дні з конкретними прикладами та покроковими інструкціями. Дізнайтеся, як уникнути помилок у розрахунках та забезпечити відповідність вимогам трудового законодавства
Відповідно до статті 121 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) відрядженим працівникам не тільки компенсують витрати на проїзд, проживання, виплачують добові, а ще нараховують зарплату. Причому оплата праці здійснюється згідно з умовами трудового або колективного договору, але її розмір не може бути нижчим середнього заробітку.
Для виконання цієї норми потрібно розрахувати середню зарплату та денний заробіток і порівняти їх. Якщо за розрахунками буде вища середня зарплата, то дні відрядження слід оплачувати за середнім заробітком. Якщо більший денний заробіток, то за дні відрядження працівнику нараховують звичайну зарплату, як за відпрацьовані дні.
Як нараховувати оплату праці, якщо відрядження припадає на вихідні дні?
На жаль, прямої норми в статті 121 КЗпП немає. А відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 №59 (далі – Інструкція №59), на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. А замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються. Працівнику, який направлений у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи. Тобто оплата праці нараховується відповідно до графіка роботи такого працівника на своєму місці роботи, а не за графіком роботи підприємства, на яке він відряджений.
Пунктом 9 Інструкції №59 передбачено, що якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства, відповідно до статей 72, 73, 107 КЗпП.
Нагадаємо, що компенсацією за роботу у вихідний день може бути обрано інший день відпочинку або оплату в подвійному розмірі. Проте для надання таких компенсацій, у наказі про направлення такого працівника у відрядження має бути прямо обумовлено, що працівник зобов’язаний працювати у вихідний день.
Зверніть увагу! Норми Інструкції №59 є обов’язковими для установ, які фінансуються з бюджету
Звичайним підприємствам доцільно розробити та затвердити власне положення про відрядження з дотриманням мінімальних гарантій, встановлених законодавством про працю, в яких урегулювати питання стосовно оплати праці працівників під час відрядження, зокрема i щодо оплати праці таких працівників у святковий і неробочий день.
Отже, якщо в наказі зазначено, що працівник спеціально відряджений для роботи у вихідний день, то постає два питання.
Перше – як визначити денну зарплату в місяці відрядження?
Друге – як оплатити роботу в такий день, якщо працівник обрав як компенсацію оплату в подвійному розмірі?
Почнемо із першого питання. Щоб визначити денний заробіток, потрібно зарплату у місяці відрядження поділити на робочі дні, передбачені графіком роботи працівника. Причому при розрахунку денного заробітку враховуємо всі постійні складові заробітної плати, які працівник отримає цього місяця:
А сам денний заробіток визначають, виходячи з повністю відпрацьованого місяця. Тобто з умов, ніби працівник повністю відпрацював цей місяць.
Направлення у відрядження у вихідний день не впливає на місячну норму робочого часу. Хоча робота в такий день буде компенсуватися або наданням іншого дня відпочинку, або оплатою в подвійному розмірі. Тому, на нашу думку, потрібно враховувати тільки ті виплати, які передбачені працівнику трудовим або колективним договором, а також робочі дні, передбачені графіком роботи (без урахування роботи у вихідний день).
Наприклад, у вересні графіком передбачено 22 робочі дні (звичайний 5-денний робочий тиждень із вихідними днями в суботу та неділю). Працівнику встановлено тільки оклад 15 тисяч гривень. Його 5 та 6 вересня направлено у відрядження, у тому числі для роботи у вихідний день, про що зазначено в наказі.
Щоб визначити денний заробіток, ми оклад 15 тисяч гривень ділимо на робочі дні, передбачені графіком роботи такого працівника. А це 22 робочі дні. Відповідно денний заробіток становить 681,82 грн.
Перейдемо до другого питання – власне як оплатити дні відрядження у вихідний день. Статтею 72 КЗпП передбачено, що робота у вихідний день компенсується наданням іншого дня відпочинку, або оплатою в подвійному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП. Саме така робота оплачується у подвійному розмірі:
Мінекономіки у своєму листі від 01.09.2025 №4702-03/58796-09 зазначав, що оплата у зазначених розмірах провадиться за години, фактично відпрацьовані працівником у святковий/неробочий чи вихідний день або понад установлену норму робочого часу. Тобто за подвійним годинним (денним) розміром окладу без розрахунку й обрання більшої величини, згідно зі ст. 121 КЗпП.
Ось так був сформований запит до Мінекономіки:
Чи можна вважати правильним (якщо так, який саме?) один з наступних варіантів розрахунків:
Розберемо це на прикладі, який вже був наведений раніше:
Працівника було направлено у відрядження 5 та 6 вересня. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень, з однаковою тривалістю робочого дня (8 годин) та із вихідними днями в суботу та неділю. Тобто відрядження було в п’ятницю 5 вересня та в суботу 6 вересня. У наказі передбачено, що працівник спеціально відряджений для роботи у вихідний день (працював повний день). Компенсація за таку роботу – подвійна оплата.
Денний заробіток вже визначили: оклад 15 тисяч гривень ділимо на 22 робочі дні за графіком у вересні, отримали 681,82 грн.
Далі слід визначити середню зарплату. Її визначаємо виходячи із виплат за 2 останні місяці – липень-серпень. Припустимо, що всі дні були відпрацьовані працівником і нарахована зарплата за цей період склала 31680 грн. Середній заробіток складає 720 грн. Бачимо, що середня зарплата 720 грн більше денного заробітку 681,82 грн. Тому день відрядження у п’ятницю 5 вересня оплачуємо за середнім заробітком.
А оплату за роботу у вихідний день 6 вересня здійснюємо тільки за нормами ст. 107 КЗпП, тобто за подвійним денним розміром окладу. Для цього оклад 15000 грн слід поділити на норму днів у вересні, визначаємо денну ставку, та помножити її на 2.
Отже, що у підсумку маємо. У вересні працівник фактично відпрацював 21 день, 1 день відрядження був оплачений за середнім заробітком плюс додано подвійну оплату за роботу у вихідний день.
Шаблони та зразки:
Наказ про службове відрядження
Наказ про відрядження у вихідний день
Наказ про відрядження у вихідний день з оплатою у подвійному розмірі
Читайте більше:
Перехідне відрядження: як правильно оплатити
Розрахунок середньої зарплати для оплати відрядження
Перехідні виплати: відпускні, лікарняні, декретні, відрядження
Авансовий звіт для закордонних відряджень: складання та затвердження
Відрядження надомних і дистанційних працівників: нові правила з травня 2025 року
Плануєте врегулювати питання відряджень у своїй компанії? Наш конструктор «Положення про відрядження» дозволяє за кілька хвилин створити документ, що визначає порядок видачі авансу, нарахування добових, відшкодування витрат та звітність працівників. Обирайте лише потрібні розділи, додавайте реквізити підприємства та одразу отримуйте готовий результат у Word чи PDF. Швидко, просто й без ризику спірних ситуацій
Чи потрібна номенклатура справ компанії, якщо в штаті лише 15 працівників і немає окремих відділів? Так. Кількість працівників не звільняє юрособу від вимог до організації діловодства. Розбираємо, як скласти номенклатуру справ для невеликого підприємства, які розділи включити, як правильно називати справи та що врахувати під час затвердження

Податкова служба пояснила, як заповнювати декларацію з податку на прибуток підприємствам, які у третьому кварталі 2026 року втратили статус фінансової установи. Для різних звітних періодів застосовуються різні базові ставки, а за потреби платники можуть подати до декларації спеціальне доповнення відповідно до Податкового кодексу України

ФОП – платник єдиного податку 2 або 3 групи, який орендує сільськогосподарські угіддя, що належать фізичним особам та станом на 1 січня звітного року знаходилися в межах населеного пункту, не визначає МПЗ щодо таких земельних ділянок

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення Типової форми обліку доходів і витрат, ФОП на загальній системі оподаткування зобов'язана протягом п'яти днів письмово повідомити про це контролюючий орган за місцем обліку. Втрачену форму необхідно відновити протягом 90 календарних днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення податковим органом

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду поставив крапку у податковому спорі щодо правомірності зупинення та відмови в реєстрації розрахунку коригування на повернення товару. Суд дійшов висновку, що відсутність належних первинних документів та розбіжності в датах є підставою для законної відмови з боку податкових органів.

Фізичні особи мають сплатити податок на землю протягом 60 днів з дати вручення ППР, яке контролюючі органи зобов’язані надіслати до 1 липня поточного року. У ППР вказуються кадастровий номер, площа ділянки, ставка та пільги. У разі переходу права власності на землю податок сплачують попередній і новий власник пропорційно часу володіння. Якщо ППР не було надіслано у встановлений строк, платник звільняється від відповідальності за прострочення

Іноземець, який працює та проживає в Україні, може скористатися податковою знижкою за навчання, якщо за результатами визначення статусу є податковим резидентом України. Сам факт наявності посвідки на тимчасове проживання не є єдиною умовою для такого статусу – враховуються місце проживання, постійне проживання, центр життєвих інтересів та строк перебування в Україні. Зокрема, про центр життєвих інтересів можуть свідчити місце постійного проживання сім’ї та економічні зв’язки особи з Україною. Отже, іноземець-резидент, який є платником ПДФО та відповідає іншим вимогам ПКУ, має право на податкову знижку за витратами на навчання

Якщо працівнику з інвалідністю нараховано лікарняні та заробітна плата за фактично відпрацьований час. Загальна сума більше мінімальної заробітної плати. Чи буде виконуватись умова про рівень заробітної плати працівнику з інвалідністю у 2026 році?

Запізнення або самовільний ранній вихід із роботи є порушенням трудової дисципліни, однак роботодавець не може карати працівника довільно. За такі порушення КЗпП передбачає дисциплінарні стягнення, зокрема догану або звільнення, але не грошовий штраф. Щоб стягнення було законним, роботодавцю необхідно належно зафіксувати порушення, витребувати письмові пояснення працівника та дотриматися встановлених строків і процедури

Уявіть ситуацію, працівник у липні 2026 року використав 24 календарні дні щорічної відпустки, хоча на цей момент ще не відпрацював повний робочий рік. Відпусткові підприємство нарахувало за рахунок створеного забезпечення. У вересні 2026 року працівник звільняється. Після перерахунку виявилося, що він мав право лише на 16 календарних днів відпустки. Сума відпусткових за 8 невідпрацьованих днів перевищує суму, яку підприємство може утримати з остаточного розрахунку з урахуванням обмеження ст. 128 КЗпП. Розберемося, як діяти бухгалтеру, щоб не наробити помилок в обліку і правильно розрахуватись з працівником

У нас середня облікова чисельність працівників 8 чоловік. На підприємстві працює дві особи з інвалідністю на 0,5 ставки. У кожного з них немає нарахування більше мінімальної ЗП, але в сумі за двох працівників нарахування більше мінімальної. Чи зарахується виконання квоти в такому випадку?

Під час воєнного стану роботодавець може змінювати істотні умови праці за спрощеним порядком. Якщо за загальним правилом працівника мають повідомити про такі зміни не пізніше ніж за два місяці, то в умовах воєнного стану достатньо зробити це не пізніше запровадження нових умов праці. Тобто повідомлення може бути здійснене після ухвалення роботодавцем відповідного рішення, але до моменту допуску працівника до роботи за зміненими умовами. Важливо, щоб сама зміна відповідала вимогам трудового законодавства та була пов’язана зі змінами в організації виробництва і праці

Воєнний стан не звільняє роботодавця від обов'язку провести повний розрахунок із працівником у день звільнення. Якщо підприємство працює, має доступ до банківських рахунків і немає об'єктивних перешкод для виплат, затримка зарплати чи компенсації за невикористану відпустку є порушенням трудового законодавства та може призвести до відповідальності

Якщо покупець помилково перерахував товариству кошти понад суму фактично наданих послуг, така сума враховується під час визначення податкових зобов’язань з ПДВ. Податкова накладна складається на дату отримання коштів, у тому числі з урахуванням помилково сплаченої суми, якщо між сторонами є договірні відносини щодо надання послуг. Якщо надміру отримані кошти повертаються покупцю, постачальник має скласти розрахунок коригування до податкової накладної на дату повернення. Зменшити податкові зобов’язання можна після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН отримувачем коштів

Як у 2026 році нараховується штраф по особах з інвалідністю? Хто це робить: підприємство чи фонд осіб з інвалідністю? І як часто відбувається оплата, до якого числа? В бухгалтерському обліку на якому рахунку його відображати? І чи коригувати це через РІ в декларації з податку на прибуток?

Державна податкова служба України роз’яснила нюанси справляння податку на нерухоме майно у разі передачі в тимчасове користування частини промислової будівлі під розміщення сонячних електростанцій. За висновками відомства, оренда навіть невеликої частини об'єкта (зокрема, даху) позбавляє підприємство права на звільнення від оподаткування для всього об'єкта нерухомості

ВС дійшов висновку, що спір про стягнення збитків через невиконання обов’язку з реєстрації податкової накладної не є договірним. Такий обов’язок виникає безпосередньо із податкового законодавства, тому спір не охоплюється третейським застереженням і не може передаватися на розгляд третейського суду
