- Що таке додатковий капітал та його види
- Зміни в законодавстві з 27 серпня 2025 року
- Бухгалтерський облік та правове регулювання
- Обмеження та перспективи нововведень
Що таке додатковий капітал та його види
Додатковий капітал – це інший капітал (не основний, тобто статутний чи пайовий). Це поняття зовсім не нове як у корпоративному законодавстві, так і у бухгалтерському обліку.
Додатковий капітал може бути вкладений учасниками або отриманий у процесі діяльності підприємства, наприклад як результат дооцінки його необоротних активів чи безоплатного надходження необоротних активів.
Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291, для обліку додаткового капіталу передбачений рахунок 42 «Додатковий капітал», до якого відкривають такі субрахунки:
- 421 «Емісійний дохід»;
- 422 «Інший вкладений капітал»;
- 423 «Дооцінка активів»;
- 424 «Безоплатно одержані необоротні активи»;
- 425 «Інший додатковий капітал».
Але законодавчо не було визначено можливість формування додаткового капіталу за рахунок додаткових інвестицій, тобто за рахунок внесення учасниками додаткових коштів. Для цього потрібно було збільшувати статутний капітал, але ж це вимагало перереєстрації статуту та перегляду розміру часток учасників. Щоб уникнути цього доводилося користуватися різними варіантами поповнення коштів товариства, наприклад, за рахунок поворотної фінансової допомоги власників товариства.
Зміни в законодавстві з 27 серпня 2025 року
Суть змін – очікувана поява у корпоративному законодавстві України поняття «додаткового капіталу» товариства як окремого від статутного капіталу джерела фінансування, який формується саме внесками учасників.
Адже у новій частині 4 ст. 12 Закону України від 06.02.2018 №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон №2275) відтепер передбачено, що окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників:
Тобто такі зміни дозволяють учасникам безпосередньо поповнювати капітал товариства без зміни статутного фонду. Адже додатковий капітал може створюватися поряд зі статутним капіталом за рахунок внесків учасників товариства. Такі внески не змінюють розмір статутного капіталу та номінальну вартість часток учасників.
Також у частині 4 ст. 12 Закону №2275 вказано, що у рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску):
Додатковий капітал товариства може формуватися за рахунок грошових надходжень (тобто як у національній, так і в іноземній валюті), цінних паперів, іншого майна (як рухомого, так і не рухомого), якщо інше не встановлено законом.
Бухгалтерський облік та правове регулювання
Важливо, що при цьому у бухгалтерському обліку не визнається дохід в частині внеску учасника до додаткового капіталу. Адже це прямо передбачено у п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.1999 №290 (далі – НП(С)БО 15):
Зрозуміло, що у бухобліку до рахунку 42 має бути відкрито новий субрахунок для обліку внесків учасників до додаткового капіталу.
У новій ч. 5 ст. 12 Закону №2275 також вказано, що саме у статуті товариства (або корпоративному договорі) визначають правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпоряджання ним, зміст прав та обов'язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством:
Зокрема, у статуті товариства (або корпоративному договорі) важливо передбачити можливість повернення внеску в додатковий капітал за заявою учасника або при настанні певних обставин, таких як вихід учасника зі складу товариства чи у разі ліквідації підприємства.
Обмеження та перспективи нововведень
Зверніть увагу! Йдеться про внески саме від учасників товариства. Тобто сторонні особи не можуть робити внески до додаткового капіталу. Це не передбачено у частині 4 ст. 12 Закону №2275. Надходження від сторонніх осіб (якщо це не поворотна фінансова допомога) фактично є доходом товариства, адже це випливає із згаданого вже п. 5 НП(С)БО 15:
Сподіваємося, що ці зміни дійсно відкриють нові можливості для збільшення інвестицій в український бізнес і сприятимуть залученню іноземних інвестицій в українські ТОВ і збільшенню валютних надходжень в Україну.
Олена АФОНІНА, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, головна редакторка 7eminar