Постачальник послуг доступу до мережі Інтернет, зокрема, уклав договори про:
- надання послуг з критично важливими суб’єктами господарювання.
За результатами перевірки, податковий орган ухвалив рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи.
Платник оскаржив це рішення до суду, подавши також заяву про забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у справі.
На переконання податкового органу, позивач у заяві про забезпечення позову не навів будь-яких прийнятних і переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення буде потрібно докласти значних зусиль і зазнати фінансових витрат.
Ключовим питанням у спорі є тлумачення можливості вжити заходи забезпечення позову у випадку наявності укладених позивачем договорів про надання послуг доступу до мережі Інтернет з критично важливими суб’єктами господарювання, які на державному рівні надають важливі послуги, та, у разі настання нестабільної фінансової ситуації для позивача, можуть залишитися без інтернет-послуг, що відобразиться на їхній можливості забезпечувати стабільний рівень послуг і функціонування
Верховний Суд (далі – ВС) указав, що інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб – позивачів в адміністративному процесі; механізмом, який покликаний:
забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, ухваленого в адміністративній справі.
Заходи забезпечення можна вжити лише в межах позовних вимог.
Співмірність пов’язана зі співвідношенням негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в разі невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, для захисту яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати конкретні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, зокрема:
- для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Також ВС вказав:
… судами попередніх інстанцій обґрунтовано прийнято до уваги покликання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до розірвання договірних відносин з контрагентами й матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності з огляду на відновлення статусу позивача як платника єдиного податку третьої групи та відповідно припинення існування підстав для його реєстрації платником податку на додану вартість.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову в разі наявності укладених позивачем договорів про надання послуг доступу до мережі Інтернет з критично важливими суб’єктами господарювання може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення прав та інтересів платника, для захисту яких він звернувся до суду.
Джерело: постанова ВС від 29.05.2025 у справі №380/21917/24
Читайте більше:
Анулювання реєстрації платника ЄП визнано протиправним: рішення суду
Юристи пояснюють: чи законно анулювати єдиний податок лише за наявність «забороненого» КВЕД
З 1 жовтня 2024 року інтернет-провайдери мають бути виключені зі спрощеної системи оподаткування
Інтернет-провайдери вже оскаржують в судах позбавлення їх права перебувати на спрощенці
Інтернет-провайдери впевнено виграють справи щодо повернення на ЄП у судах
ДПС ініціює зміни до ПКУ щодо заборони Інтернет-провайдерам перебувати на спрощеній системі