З 1 серпня в Україні має настати нова фінансова реальність: запрацює відкритий банкінг. Фінансова інформація клієнтів банків стане більш доступною. Що очікує тих, хто відкриватиме свої дані, і тих, хто ними користуватиметься, з’ясовував «Комерсант Український».
Українські громадяни та компанії отримають можливість, як-то кажуть, в один клік, відкривати доступ до своєї фінансової історії, яка зберігається під грифом «банківської таємниці» і нею зможуть користуватись «треті особи», тобто інші фінансові інституції – надавачі фінансових послуг.
Як це працюватиме? Пояснює Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.
«Запровадження відкритого банкінгу створить умови для появи в Україні нових стартапів, які зможуть розробляти продукти, спеціальні програми, сервіси. Банківські рахунки клієнта можуть бути інтегровані в цей додаток, в цю програму, і користувач зможе в такому додатку вести облік власного сімейного бюджету, наприклад. І, що важливо – і на цьому потрібно наголосити – підключення рахунків клієнта з різних банків, відбуватиметься за його згодою. І ось цією сімейною бухгалтерією, назвемо це так, можна буде займатись на одній платформі. Можуть бути інші варіанти та можливості. Для креативу тут немає меж, але завжди буде вимога надання доступу, згоди на відкриття даних», – наголошує Андрій Дубас.
Нині доступ до особистих фінансових даних конкретного клієнта має лише той банк, у якому він обслуговується. Із запуском відкритого банкінгу доступ до цих даних отримають інші інституції, приміром, фінтех-компанії.
Чи варто у цьому зв’язку говорити про, скажімо так, скасування банківської таємниці?
Як зазначає Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас, абсолютно не варто.
«Банківська таємниця, в нашій банківській справі, це свята святих. І ми маємо велику надію, що в нашій країні таємниця банківська буде завжди на такому високому рівні, на якому вона є сьогодні. Що буде відбуватися, наприклад, якщо ви хочете надати доступ до свого рахунку якомусь додатку чи програмі? Ви матимете право це зробити. І право, і технічну можливість. Але ні в якому разі доступ до ваших рахунків не зможе отримати хтось, кому ви таке право не надавали, або, якщо це не прописано законом. Іншого не передбачено. Змоделюймо ситуацію. Якийсь стартап придумав цю програму з сімейної бухгалтерії, ви хочете її встановити й вам потрібно під’єднати туди свої рахунки, які у вас є в декількох банках. Так ось – підключення цих рахунків буде здійснюватися виключно за вашою персональною згодою», – зазначає Андрій Дубас.
Відкритий банкінг створює нові можливості
Керування своїми фінансами в одному застосунку, де буде доступною інформація від різних банків – ось такий комфорт для користувачів створює відкритий банкінг. Але лише цим переваги для громадян не обмежуються.
За словами генерального директора та засновника агростартапу AgroApp, акціонера фінтех-компанії Activitis Ярослава Смакоти, відкритий банкінг – це, як засвідчує досвід ЄС, потужний інструмент для трансформації фінансового ринку.
«Завдяки відкритому банкінгу не просто з’явиться єдиний фінансовий хаб, тобто можливість бачити в одному додатку всі свої рахунки, кредити, депозити з різних українських банків, що спростить планування бюджету, відстеження витрат та управління фінансами. На основі аналізу транзакцій, AI-додатки (такі, як Plum та Chip в ЄС) зможуть пропонувати індивідуальні поради щодо заощаджень, інвестицій, а також підбирати найвигідніші кредитні та депозитні пропозиції від різних українських банків», – пояснює фахівець.
Вважається, що найчастіше відкритий банкінг допомагатиме при отриманні кредиту, оскільки спростить і пришвидшить оцінку кредитоспроможності отримувача. А ще, відкритий банкінг покращить управління рахунками та платежами. Ярослав Смакота продовжує.
«Завдяки консолідованій фінансовій інформації, процес подачі заявок на кредити стане швидшим, а банки зможуть точніше оцінювати ризики, що сприятиме отриманню більш доступних умов кредитування. Так, приміром, як платформа CreditLadder у ЄС дозволяє використовувати орендні платежі для покращення кредитної історії. Також завдяки відкритому банкінгу в українських громадян з’явиться можливість оплачувати товари та послуги безпосередньо з банківського рахунку (Pay by Bank), минаючи карткові системи, що може здешевити транзакції для продавців та зробити їх зручнішими для покупців. Мешканці країн ЄС вже користуються такими перевагами завдяки платіжним платформам TrueLayer та Volt в ЄС», – зазначає Ярослав Смакота.
Нову фінансову реальність зможе оцінити й бізнес
Для бізнесу, особливо мікро-, малого та середнього, використання відкритого банкінгу також створює нові можливості. Приміром, у вигляді оптимізації управління грошовими потоками.
Як пояснює Ярослав Смакота, генеральний директор та засновник агростартапу AgroApp, акціонер фінтех-компанії Activitis, бізнес зможе агрегувати дані з усіх своїх банківських рахунків, отримуючи повну картину ліквідності в реальному часі, що дозволить краще планувати, контролювати дебіторську та кредиторську заборгованість.
«Автоматизація бухгалтерії та фінансового обліку – ще одна перевага відкритого банкінгу. Інтеграція з бухгалтерськими програмами дозволить автоматично звіряти банківські виписки, категоризувати транзакції, спрощуючи підготовку звітності та зменшуючи навантаження на бухгалтерію. Знову ж таки, банки та інші фінансові установи зможуть на основі відкритих даних швидше оцінювати кредитоспроможність ММСБ, пропонуючи їм більш гнучкі та індивідуальні умови кредитування. Продавцям же використання платежів з рахунку на рахунок обіцяє зниження операційних витрат», – зазначає фахівець.
А для фінтех-компаній та розробників відкритий банкінг, за словами Ярослава Смакоти, це зелене світло для створення нових інноваційних сервісів.
І, як засвідчує закордонний досвід, одним із перших результатів запровадження відкритого банкінгу стає саме пожвавлення інновацій.
Збільшуються не лише можливості, але й ризики
Чим більше учасників отримують доступ до фінансових даних, тим більше з’являється можливостей для кіберзлочинних атак та шахрайства. Фахівці вважають це головним ризиком.
За словами радника Асоціації українських банків, директора з інновацій iPay.ua Івана Степанця, відкритий банкінг – це про банкінг, але поза банками.
«З’являється більше учасників. Кілька десятків основних точок захисту, як у нинішній ситуації з банками – це кілька десятків. А може бути кілька сотень учасників відкритого банкінгу, бо фінтех-стартапи, компанії захочуть на цьому будувати свої нові сервіси. Це зрозуміло, як і те, що буде більше вразливостей. Тому кожна така компанія має забезпечити високий рівень безпеки. І Національний банк тут попрацював і запровадив певні вимоги щодо безпеки», – наголошує фахівець.
Мінімізувати ризики допоможуть чіткі правила й стандарти для учасників системи відкритого банкінгу, надійні системи авторизації користувачів для запобігання несанкціонованому доступу і, власне, підвищення фінансової грамотності населення. Іван Степанець продовжує.
«Якщо ми кажемо про фішинг, тут єдине, що клієнту треба буде більш уважно оцінювати того провайдера, той сервіс, який йому надає додаткові продукти на базі відкритого банкінгу. Якщо це компанія, в якій клієнт не дуже впевнений, можливо, варто задуматися. Якщо це більш-менш відомий, знайомий бренд, там, напевно, ризиків менше. Треба обов’язково звертати увагу на ліцензію, оскільки учасники відкритого банкінгу, вони будуть проходити ліцензування зі сторони Національного банку. І це не повинен бути сайт чи мобільний застосунок якийсь такий ноунейм: нічого про нього не зрозуміло і ніяких ліцензій на сайті не висить. Для клієнта буде важливо розуміти ці всі нюанси», – зазначає Іван Степанець.
Наскільки громадяни та бізнес готові використовувати нові можливості
Високий рівень диджиталізації й те, що українці вже активно користуються цифровими послугами, а також їх, підтверджена останніми роками, висока адаптивність до нових технологій, можуть свідчити про достатній потенціал для успішного впровадження відкритого банкінгу. Так вважає Ярослав Смакота, генеральний директор та засновник агростартапу AgroApp, акціонер фінтех-компанії Activitis.
При цьому, він визнає, що багатьом громадянам та малому бізнесу може бракувати розуміння переваг та ризиків відкритого банкінгу.
«Загалом, українці та бізнес готові, але потребують чіткої комунікації, простих рішень та гарантій безпеки», — наголошує фахівець.
З іншого боку, українці не перші на цьому шляху і досвід користування перевагами відкритого банкінгу в закордонних країнах додає оптимізму.
Джерело: Комерсант український
Стаття на тему:
Відкритий банкінг з 1 серпня: зміни для всіх, у кого є банківські картки!
Лише раз на рік, до Дня бухгалтера й аудитора: спеціальні ціни та грандіозні розіграші! Дізнатись більше