1. Основні критерії класифікації бізнесу
2. Порівняння: чинні критерії / нові критерії – 2026
3. Особливості для бізнесу без фінансової звітності
4. Обмеження для підприємств із державною участю
5. Групи компаній і консолідована звітність
6. Що це означає для бізнесу

Головна ідея змін – зробити українські правила визначення мікро-, малого та середнього бізнесу більш зрозумілими та такими, що відповідають європейській практиці. Це допоможе уніфікувати підходи до класифікації підприємств, спростити співпрацю з міжнародними партнерами та забезпечити більш прозорий розподіл державної підтримки й програм розвитку бізнесу.

Основні критерії класифікації бізнесу

Законопроєкт №15001 пропонує визначати категорію підприємства за трьома показниками:

1. Середня кількість працівників – в еквіваленті повної зайнятості за календарний рік.
2. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – за звітний рік.
3. Балансова вартість активів – станом на кінець року.

Для віднесення до певної категорії підприємство повинно відповідати критерію щодо чисельності працівників і щонайменше одному з фінансових показників (дохід або активи). Європейський досвід показує, що торгові компанії часто мають великий оборот при невеликих активах, а виробничі – навпаки. Тому врахування і доходу, і активів дає точнішу оцінку реальної потужності бізнесу. Підприємство зможе самостійно обирати, який фінансовий показник – дохід чи активи – використовувати для визначення свого статусу.

Порівняння: чинні критерії / нові критерії – 2026

Наразі категорію підприємства визначають за трьома показниками: балансовою вартістю активів, чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та середньою кількістю працівників за рік, що передує звітному. Для встановлення належності до певної групи достатньо відповідності щонайменше двом із трьох критеріїв у будь-якому поєднанні – одночасне виконання всіх показників не вимагається. Якщо ж усі три параметри відповідають одній категорії, це лише додатково підтверджує правильність визначення розміру підприємства.

Законопроєкт 2026 року пропонує змінити фінансові межі та уточнити підхід до визначення категорій відповідно до європейських стандартів.

Мікропідприємства

Наразі до мікропідприємств відносять суб’єктів із активами до 350 тис. євро, доходом до 700 тис. євро та середньою кількістю працівників до 10 осіб.

За новими правилами пропонується: до 9 працівників та до 2 млн євро доходу або активів. Тобто фінансові межі суттєво зростають, але гранична кількість працівників дещо зменшується (з 10 до 9).

Фактично це найменші компанії та частина ФОПів, які ведуть облік та подають фінансову звітність.

Таблиця 1

Порівняльна таблиця критеріїв мікропідприємств: чинні / нові (Законопроєкт №15001)

Малий бізнес

Чинні критерії: активи до 4 млн євро, дохід до 8 млн євро, працівники – до 50 осіб.

Нові критерії: до 49 працівників і до 10 млн євро доходу або активів. Фінансові показники підвищуються, а кількість працівників уточнюється – замість «до 50 включно» пропонується «не більше 49».

Ця категорія охоплює значну частину українських компаній у сфері послуг, виробництва та торгівлі.

Таблиця 2

Порівняльна таблиця критеріїв малого бізнесу: чинні / нові (Законопроєкт №15001)

Середній бізнес

Сьогодні середніми вважаються підприємства з активами до 20 млн євро, доходом до 40 млн євро та чисельністю до 250 працівників.

У законопроєкті: до 249 працівників, дохід – до 50 млн євро, активи – до 43 млн євро. Отже, фінансові межі збільшуються, а кількісний критерій працівників уточнюється аналогічно іншим категоріям.

Це вже більш масштабні компанії, які можуть працювати у кількох регіонах або мати розвинену корпоративну структуру.

Таблиця 3

Порівняльна таблиця критеріїв середнього бізнесу: чинні / нові (Законопроєкт №15001)

Великий бізнес

Чинні правила: підприємства з активами понад 20 млн євро, доходом понад 40 млн євро та понад 250 працівників.

За новим підходом великими визнаватимуться всі суб’єкти, які не відповідають критеріям мікро-, малого або середнього бізнесу.

Тобто підприємства, що перевищують встановлені пороги за чисельністю, доходом або активами. Категорія визначатиметься за принципом виключення.

Таблиця 4

Порівняльна таблиця критеріїв великого бізнесу: чинні / нові (Законопроєкт №15001)

Особливості для бізнесу без фінансової звітності

Для підприємств, які не зобов’язані вести бухгалтерський облік і не подають фінансову звітність, визначення категорії відбуватиметься трохи інакше. У їхньому випадку не враховують баланс активів – достатньо орієнтуватися лише на чисельність працівників та рівень доходу. Це спрощує класифікацію і дозволяє таким компаніям легше визначити свій статус.

Обмеження для підприємств із державною участю

Законопроєктом вводиться правило, яке вже діє в ЄС: підприємства, у яких 25 % і більше статутного капіталу належить державі або органам місцевого самоврядування, не можуть вважатися мікро-, малими або середніми. Є невеликі винятки – для малих громад із бюджетом до 10 млн євро та населенням менше 5 000 осіб.

Мета такого обмеження – не допустити, щоб державні компанії користувалися пільгами та підтримкою, призначеною для приватного малого бізнесу.

Групи компаній і консолідована звітність

Законопроєкт запроваджує європейський підхід до визначення розміру підприємства в складі групи. Якщо компанія:

1. контролює інші підприємства

або

1. перебуває під контролем іншої компанії,

її категорія визначатиметься з урахуванням консолідованої фінансової звітності всієї групи як однієї економічної одиниці. Це дозволяє уникнути штучного дроблення бізнесу для збереження статусу МСП і робить класифікацію більш прозорою та справедливою.

Що це означає для бізнесу

1. Перегляд статусу компанії. Через підвищені фінансові пороги частина підприємств може змінити свою категорію – наприклад, залишитися в межах малих і середніх підприємств або перейти до великого бізнесу.
2. Вплив на державну підтримку. Статус підприємства визначає доступ до грантів, пільг і програм фінансування, тому зміна категорії може вплинути на ці можливості.
3. Аналіз корпоративної структури. Групи компаній повинні оцінити консолідовані фінансові показники, щоб правильно визначити свій статус.
4. Планування росту. Підприємствам варто враховувати нові межі при формуванні бюджету, кадровій політиці та стратегічному розвитку, щоб оптимально спланувати свій розвиток.

Олена АФОНІНА, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, головна редакторка 7еminar

Читати більше:

Розмірні категорії підприємств у 2026 році: мікро, мале, середнє чи велике

Перехід з мікро на мале підприємство: коли та як починати нарахування резервів

Мікропідприємство чи мале підприємство: за якою формою подавати фінансову звітність

Нові критерії для визначення мікро-, малого, середнього та великого бізнесу: законопроєкт