Заголовок тимчасово відсутній

Халати, шапки, ковпаки, маски – це не завжди спецодяг. Це ще може бути санітарно-гігієнічний одяг.

Спецодяг і спецвзуття згадуються у ст. 8 Закону «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694 як такі, що видаються:

• на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці;


• роботах, пов’язаних із забрудненням;


• роботах із несприятливими метеорологічними умовами;


• разово для робіт з ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха тощо.

І такий одяг ця ж ст. 8 Закону про охорону праці називає засобами індивідуального захисту (усталена абревіатура – ЗІЗ).

Речі стають спецодягом лише за умови, що у працівника робота має шкідливі та небезпечні умови. За такі види робіт, окрім забезпечення спецодягом, ще й можуть бути додаткові відпустки й доплата за роботу у важких і шкідливих умовах, скорочена тривалість робочого дня, право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Орієнтиром щодо визначення шкідливих і небезпечних робіт можуть бути такі нормативні документи:

1. Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою КМУ від 24.06.2016 № 461;


2. Списки виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затверджені постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290;


3. Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 № 163;


4. орієнтовний перелік небезпек, за яких використовуються ЗІЗ (Додаток 2) та орієнтовний перелік робіт, які вимагають застосування ЗІЗ (Додаток 3) Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Мінсоцполітики від 29.11.2018 р. № 1804.

Всі ці переліки орієнтовні, не є вичерпними. Також вони не є «автоматичними» щодо виконання, так як робоче місце стає таким, що має шкідливі або небезпечні умови лише після його атестації робочого місця за умовами праці (п. 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Кабміну від 01.08.1992 р. № 442).

Санітарно-гігієнічний одяг – це спеціальний робочий одяг, який має забезпечити дотримання санітарних правил у галузі. Тобто носіння такого одягу вимагається не охороною праці, а санітарними нормами.

У разі перевірки контролюючими органами (наприклад, Державною службою України з питань праці), неправильна класифікація одягу може бути розцінена як порушення вимог щодо забезпечення працівників засобами індивідуального захисту.

Можливі штрафи:

Згідно зі статтею 265 Кодексу законів про працю України, за порушення законодавства про працю передбачена фінансова санкція у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення. 8000 грн.

Крім того, посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності відповідно до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн до 1700 грн).

Раді допомогти, звертайтесь ще!