Заголовок тимчасово відсутній

1. Зберігання пального для генератора. У ст. 18 Закону №481 визначено кілька тимчасових положень щодо зберігання пального для генераторів. А саме: на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:

СГ має право зберігати пальне для генератора обсягом до 2 000 літрів на кожному об’єкті, забезпеченому генератором, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг).

Без ліцензії можна зберігати лише пальне, призначене для заправляння генератора, та й то тимчасово. Якщо ж пальне буде переспрямовано для інших потреб, зокрема для заправляння автомобілів, то наведена пільга на такі випадки не поширюється і на таке зберігання треба отримати ліцензію.

2. Якщо підприємство зберігатиме пальне, яке використовуватимуть суто для заправлення генератора, та загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального не перевищуватиме 2000 л, обов’язку щодо реєстрації акцизного складу не виникатиме.
Законодавці на початку 2023 доповнили ПКУ ще одним випадком, коли у суб’єкта, який зберігає пальне тільки для заправки генератора, не виникає акцизний склад (п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ). Так, з 03.01.2023 тимчасово (!), на період дії ВС плюс ще місяць у доповнення (!) до критеріїв, визначених п.п. 14.1.6 ПКУ, не вважається акцизним складом приміщення або територія, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення генераторів, не перевищує 2000 літрів. По суті, це правило дозволяє не реєструвати акцизний склад тим, у кого наявний невеликий склад (до 2 куб. м), але при цьому оборот через цей склад проходить вагомий (більше 1000 куб. м).
Тому якщо комусь це воєнне послаблення стане у пригоді, то можна ним скористатися. Головне, пам’ятати, що це воєнне послаблення стосується тільки випадку, коли з нього пальне витрачається тільки на заправлення генераторів, виключаючи будь-які інші цілі!
Ті ж, хто не вписався у жодне із вищезгаданих вимог, щоб зберігати пальне для заправки генератора, навіть у воєнний час, повинен буде реєструватися платником пального акцизу.

3. Списувати пальне на роботу генератора слід виходячи з норм витрати пального. Адже це
:— по-перше, дає змогу проконтролювати використання пального на роботу саме генератора і уникнути розкрадання пального;
— по-друге, дає шанс суб’єкту довести фіскалам, що пальне було використано на господарські цілі.

Це потрібно, щоб уникнути нарахування компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ.

На жаль, затверджених норм витрат палива для різних видів електрогенераторів, як, наприклад, для роботи автотранспортних засобів, не відшукати. Тому, на наш погляд, у підприємств не лишається іншого виходу, як самостійно розробити норми витрат палива для вашого генератора.

За яким алгоритмом слід визначати норму витрат пального для генераторів, кожний суб’єкт вирішує самостійно. Логічно було б визначати норми витрати пального, опираючись на технічну документацію виробника генератора щодо використання пального. Такі дані ви зможете відшукати у техдокументації на генератор.Водночас виробники наводять такі норми при роботі генератора у базових умовах, а отже, ці норми не враховують саму специфіку роботи окремого генератора і інших факторів, які впливають на витрату пального (наприклад, температуру повітря, де працює генератор, октанове число палива, яке використовується для роботи, тощо). А тому доволі часто виходить, що норми витрат палива, вказані у техдокументації, можуть відрізнятися від фактичних витрат пального).

Якщо суб’єкта не влаштовують норми витрат пального із техдокументації, тоді краще розробити і затвердити свої реальні норми. Для цього можна провести контрольні заміри. Для їх фіксації слід створити спеціальну комісію, яка буде проводити дослідження (заміри) витрат пального та хронометраж роботи генератора. Проводити такі заміри можна як самостійно, так і залучивши сторонню організацію.Після визначення норми витрат пального для генератора потрібно цей факт належним чином задокументувати. Тобто слід оформити саму процедуру визначення норм актом про проведену роботу. А потім на основі цього акта директор своїм наказом має затвердити розроблені норми. Після цього можна списувати пальне, спираючись на розроблені вами норми.Звичайно, сам факт витрати пального, як у межах норм, так і поза межами, слід задокументувати (наприклад, скласти акт витрат палива на роботу генератора), і тоді пальне в межах норм вважатиметься використаним у господарській діяльності. І нараховувати ПДВ на цей обсяг спаленого генератором палива згідно з п. 198.5 ПКУ точно не слід.

Раді допомогти, звертайтесь ще!