Питання щодо компенсуючих податкових накладних на послуги нерезидентів

Так, потрібно

В питанні помилково названо податковою пільгою те, що нею не є - це не пільга, а операція, яка не є об'єктом оподаткування. Хоч результат однаковий - відсутність ПДВ - але це різні речі.

За придбаними у нерезидентів послугами потрібно додатково нараховувати компенсуючі зобов’язання з ПДВ, якщо ці послуги використовуються для надання ІТ-послуг із місцем постачання за межами України. Якщо придбання одночасно забезпечують оподатковувані та неоподатковувані операції, застосовують пропорційний розподіл за ст. 199 ПКУ.

Надання ІТ-послуг нерезидентам за пп. «в» п. 186.3 Податкового кодексу України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text) є не пільговою, а необ’єктною операцією. Для послуг із розроблення й тестування програмного забезпечення, оброблення даних та консультування з питань інформатизації місцем постачання є місце реєстрації отримувача. Якщо воно розташоване за межами України, операція не є об’єктом ПДВ відповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ.

За отриманими від нерезидента послугами, місце постачання яких розташоване в Україні, зокрема серверними платформами, підписками та послугами за п. 186.3 або 186.3-1 ПКУ, підприємство нараховує ПДВ за першою подією відповідно до п. 187.8, 208.2 ПКУ. На цю операцію складають і реєструють ПН із типом причини «14». Зареєстрована ПН дає право на податковий кредит за п. 198.2, 208.2 ПКУ, який відображають у рядку 13.1 декларації.

Однак формування такого податкового кредиту не скасовує обов’язку нарахувати компенсуючі зобов’язання. Підпункт «а» п. 198.5 ПКУ поширюється на придбані з ПДВ товари та послуги, які призначені для використання або починають використовуватися в необ’єктних операціях, крім операцій за пп. 196.1.7 ПКУ, або в операціях із місцем постачання за межами митної території України. Це стосується й послуг нерезидентів, ПДВ за якими нараховано за ст. 208 ПКУ. Податковий кредит за ПН із типом причини «14» не коригують — натомість складають компенсуючу ПН.

Якщо підприємство здійснює виключно постачання ІТ-послуг нерезидентам із місцем постачання за межами України, а придбані послуги на рахунках 91, 92 і 93 повністю забезпечують цю діяльність, компенсуючі зобов’язання нараховують на всю суму сформованого податкового кредиту. Не пізніше останнього дня звітного місяця складають зведену ПН за п. 198.5 ПКУ з кодом ознаки зведеності «1» і типом причини «08».

Для цієї ситуації потрібен саме тип причини «08», а не «09». За п. 8, 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0137-16#Text), тип «08» застосовують щодо необ’єктних операцій за пп. «а» п. 198.5 ПКУ. До них належать як операції за ст. 196 ПКУ, так і постачання послуг із місцем постачання за межами України.

Тип причини «09» призначений для звільнених від ПДВ операцій за пп. «б» п. 198.5 ПКУ — коли пільга встановлена ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ або міжнародними договорами. Зокрема, він застосовувався б до відповідних звільнених постачань у межах колишньої ІТ-пільги за п. 26-1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, яка діяла до 01.01.2023. За кожним типом причини складають окрему зведену ПН; об’єднувати різні типи причин в одній накладній не можна.

Якщо підприємство одночасно здійснює оподатковувані постачання в Україні за ставкою 20% та необ’єктні постачання ІТ-послуг нерезидентам, потрібно визначити призначення кожного придбання. Послуги, які використовуються виключно для необ’єктних постачань нерезидентам, компенсують повністю за п. 198.5 ПКУ.

Якщо послуги на рахунках 91, 92 і 93 одночасно забезпечують обидва напрями діяльності, застосовують ст. 199 ПКУ. Компенсуючі зобов’язання нараховують лише в частині неоподатковуваного використання із застосуванням коефіцієнта ЧВ/АнтиЧВ з додатка 6 до декларації. У зведеній ПН зазначають код ознаки зведеності «2» та тип причини «08».

Раді допомогти, звертайтесь ще!