Облік умовного продажу ПДВ при ризиковості платника податків

Нараховану суму ПДВ потрібно відобразити у складі інших операційних витрат проведенням Дт 949 – Кт 641/ПДВ або через транзитний субрахунок 643. Безпосередньо списувати її на Дт 441 у поточному періоді не можна.

Пункт 4 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0392-99#Text) передбачає безпосереднє коригування рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» лише для виправлення суттєвих помилок минулих років. Витрати поточного звітного періоду мають відображатися через рахунки класу 9 та включатися до Звіту про фінансові результати за формою №2 або №2-м. Запис Дт 441 – Кт 641 у поточному періоді порушує взаємозв’язок показників звітності: рядок 1420 Балансу на кінець періоду повинен дорівнювати сумі рядка 1420 на початок періоду та рядка 2350 форми №2-м. Таке порушення спричинить зауваження під час перевірки фінансової звітності органами статистики, аудиторами або податківцями.

Оскільки реалізовану продукцію вже списано з балансу, а її собівартість віднесено на рахунок 90, додатково нарахований ПДВ є невідшкодовуваним податком поточного періоду. Його включають до інших операційних витрат відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99), та п. 20 НП(С)БО 16 «Витрати» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text).

Підставою для облікового запису є бухгалтерська довідка з реквізитами зареєстрованої зведеної податкової накладної, складеної за п. 198.5 Податкового кодексу України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text), та розрахунком бази оподаткування.

Для малодохідного підприємства з річним доходом до 40 млн грн об’єкт оподаткування визначають на основі бухгалтерського фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ. Розділ III ПКУ не встановлює податкової різниці на суму компенсуючих зобов’язань із ПДВ, нарахованих за п. 198.5 ПКУ.

Для високодохідного підприємства ця сума також не підпадає під коригування, передбачені пп. 140.5.11 ПКУ для визнаних штрафів і пені або пп. 140.5.10 ПКУ для безоплатних передач неплатникам податку на прибуток. Нараховане податкове зобов’язання з ПДВ не є такими витратами.

Прямої норми ПКУ, яка дозволяла б виключити з витрат самостійно нарахований ПДВ за зведеною податковою накладною, немає. Оскільки його нарахування було умовою зняття ризиковості та відновлення роботи, підприємство обґрунтовує цю суму як вимушені загальногосподарські витрати для забезпечення безперервності операційної діяльності.

За наявності належних документів на виробництво та реалізацію продукції двом покупцям — ТТН, актів, видаткових накладних, банківських виписок, сертифікатів — надалі можливе зменшення нарахованих зобов’язань. Абзац шостий п. 198.5 ПКУ дозволяє зменшити їх на підставі зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до зведеної податкової накладної, якщо товари або послуги надалі починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Коли ситуація з ризиковістю стабілізується або господарські операції із цими контрагентами будуть закриті, підприємство може скласти зменшуючий РК із визнанням доходу в бухгалтерському обліку.

Нарахування ПДВ із включенням до інших операційних витрат — Дт 949 – Кт 641/ПДВ. (одразу, операцією)

Або,

нарахування ПДВ із застосуванням транзитного субрахунку — Дт 643/1 – Кт 641/ПДВ., та віднесення нарахованого ПДВ до витрат за транзитного способу — Дт 949 – Кт 643/1.

Зменшення зобов’язань за зареєстрованим РК із визнанням доходу (якщо ви будете в майбутньому це робити) — Дт 641/ПДВ – Кт 719.

Раді допомогти, звертайтесь ще!