Заголовок тимчасово відсутній

Взаємний залік лишків і нестач унаслідок пересортиці допускається лише щодо запасів однакового найменування і в тотожній кількості та за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той самий період, що перевіряється, та в однієї матеріально відповідальної особи (п. 5 розд. ІV Положення № 879 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14#n209 ).

Крім того, з п. 5 розд. IV Положення № 879 випливає, що залік за пересортицею може бути допущений щодо однієї й тієї ж групи товарів, якщо цінності, які входять до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпакування тари).

Тому, на наш погляд, потрібно окремо оприбуткувати надлишки і списати нестачі. А податкову накладну потрібно скласти за пп. 198.5 ПКУ на суму нестач.

Також додамо, що якщо умови п. 5 розд. ІV Положення № 879 виконуються, і ви проводити залік, то додатна сумова різниця за пересортицею на ПДВ-облік не впливає. А ось при виявленні від’ємної сумової різниці слід чинити так само, як і при виявленні понаднормової нестачі. Тобто тут не обійтися без нарахування компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ (якщо, звичайно, податковий кредит за товарами, що виявилися у нестачі, був раніше відображений).

У бухобліку різницю відобразіть проведенням: Д-т 947 — К-т 28. Доки не встановили винних осіб, одночасно покажіть різницю на позабалансовому рахунку 072. Якщо винуватця встановили, відобразіть в обліку дохід і дебіторку: Д-т 375 — К-т 719. ПДВ на суму нестачі нараховуєте Д-т 949 К-т 641.

Раді допомогти, звертайтесь ще!