Заголовок тимчасово відсутній

Ні, не обов’язково. Договір поставки або купівлі-продажу може бути у будь-якій формі (усній, письмовій чи електронній).

Відповідно до ст. 655 ЦКУ договір купівлі-продажу - це договір, за яким одна сторона (Продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (Покупцеві), а Покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Відповідно до ст. 712 ЦКУ за договір поставки- це договір, за яким Продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 639 ЦКУ договір купівлі-продажу:

1. Може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

2. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Відповідно до ст. 205 ЦКУ правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦКУ Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно із ст. 208 ЦКУ правочини між юридичною та фізичною особами (зокрема, і з ФОП) слід укладати у письмовій формі. Але цей обов’язок не поширюється на випадки, якщо правочин відповідає ознаками усного правочину, встановленого ст. 208 ЦКУ. Відтак, враховуючи вищенаведене можемо стверджувати, що оскільки до договору поставки ЦКУ не встановлена спеціальна форма (письмова, усна, нотаріальна), то сторони вправі укладати так і у тій формі, в який вони домовились це зробити. При цьому, система оподаткування та статус суб’єкта господарювання значення не мають.

Раді допомогти, звертайтесь ще