Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) (пп. 4 п. 297.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
Підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є спосіб (п. 37.3 ПКУ):
- ліквідація юридичної особи;
- смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою;
- втрата особою ознак платника податку, які визначені ПКУ;
- скасування податкового обов’язку у передбачений законодавством.
Оскільки звільнення, передбачене пп. 4 п. 297.1 ПКУ, поширюється на земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності, то у разі тимчасового припинення діяльності земельний податок справляється на загальних підставах.
При цьому, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих російською федерацією, плата за землю, в тому числі земельний податок, не нараховується та не сплачується з урахуванням норм розділу ХІІ та пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Джерело: ДПС
Матеріали на тему:
З якої дати сплачувати земельний податок юрособі у разі придбання нею орендованої ділянки