Новий Закон України від 01.05.2025 №4412-IX «Про внесення змін до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору» (далі – Закон №4412) вже опубліковано в «Голос України» від 13.06.2025.
Які зміни він вносить для роботодавця і працівника?
- встановлено обов’язок обміну контактними даними між працівником і роботодавцем;
- уточнено порядок та умови призупинення трудового договору;
- введено заборону на звільнення за прогул працівників у зоні бойових дій.
Адвокат Ганна Лисенко вже розібралась зі змінами, і ділиться детально по кожній зміні.
Призупинення дії трудового договору: нове визначення, оформлення та строки
Ч. 1 ст. 13 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX (далі – Закон №2136) «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» нарешті визначено, що призупинення – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін виконувати обов’язки.
Оформлення призупинення дії трудового договору
НАКАЗОМ, в якому зазначається:
- інформація про причини призупинення (у чому полягає про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки);
- спосіб обміну інформацією;
- строк призупинення дії трудового договору;
- кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.
Додаток +. Для посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації.
Строки призупинення дії трудового договору: що нового буде з 14 березня 2026 року (9 місяців з дня набрання чинності).
Може бути:
- за ініціативи однієї сторони – строк призупинення не більше 90 к.д. в межах дії воєнного стану;
- за згодою сторін – може бути продовжений на строк понад 90 к.д.
Що не виплачується при призупиненні
Заробітна плата НЕ виплачується за період призупинення не нараховується зарплата – навіть мінімальна чи посадовий оклад.
Це не є простоєм, а окрема правова конструкція – робота не виконується, оплата не здійснюється.
Виняток: суми, які були нараховані до дати призупинення (зарплата за попередні дні, відпускні тощо) – виплачуються у звичайному порядку.
Не виплачуються гарантії та компенсації:
Не здійснюються виплати:
- лікарняних;
- за роботу у шкідливих умовах;
- нічні, святкові, понаднормові;
- добові, компенсація витрат на відрядження тощо.
Не надаються і не оплачуються відпустки
Працівник не може оформити жодну відпустку:
- щорічну;
- соціальну;
- безоплатну;
- «на дітей» тощо.
Також не нараховується компенсація за невикористані дні відпустки за цей період – бо стаж не йде.
Відновлення дії трудового договору після призупинення
Давайте далі розбиратись зі змінами.
Після спливу строку призупинення, визначеного:
- абз. 3 – до 90 днів (за ініціативою однієї сторони),
або
- абз. 4 – понад 90 днів (за згодою сторін), дія трудового договору відновлюється в повному обсязі, тобто автоматично.
Всі права і обов’язки сторін поновлюються:
- працівник має стати до роботи;
- роботодавець – забезпечити умови праці, виплачувати зарплату, нараховувати страхові внески тощо.
Чи потрібно видавати наказ про відновлення дії трудового договору?
Закон не вимагає цього, але я рекомендую видати наказ про відновлення дії трудового договору.
Вже Ганна Лисенко підготувала ЗРАЗОК.
У разі неможливості виконання сторонами трудового договору, дію якого відновлено, передбачених ним обов’язків цей трудовий договір припиняється з підстав, визначених законом.
Тобто, якщо:
- роботодавець не може надати роботу (наприклад, зруйноване підприємство, евакуація, ліквідація);
або
- працівник не може приступити до роботи (на окупованій території, у зоні бойових дій, в ЗСУ, в полоні, втрачено зв’язок),
Тоді:
- призупинення вже не застосовується, бо його строк закінчився;
- але й виконати обов’язки неможливо;
- отже, роботодавець має діяти відповідно до КЗпП – припинити трудовий договір.
Які можуть бути підстави (норми КЗпП) для припинення трудового договору у разі неможливості виконання роботи після автоматичного відновлення дії призупиненого трудового договору?
- за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) або за власним бажанням (ст. 38 КЗпП);
- за закінченням строку трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП);
- відмова працівника від переведення в іншу місцевість (п. 6 ст. 36 КЗпП);
- відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (п. 8-3 ст. 36 КЗпП);
- зміна в організації виробництва і праці (скорочення) п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП);
- прогул (п. 4 ст. 36 КЗпП);
- неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. (вивільнення працівників згідно п. 6 ст. 41 та 49-2 КЗпП (за спрощеною процедурою).
Скасування та оскарження призупиненні дії трудового договору
Скасування призупинення
У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану або до закінчення встановленого у наказі (розпорядженні) строку роботодавець повинен за 14 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
Ініціатором може бути роботодавець або працівник (тоді подає заяву, що готовий повернутись до виконання трудових обов’язків).
Скасування призупинення оформлюється наказом, в якому слід вказати:
- дату скасування призупинення (після 14 днів від дати повідомлення);
- ПІБ та посаду працівника;
- підставу (втратили чинність обставини, які перешкоджали виконанню роботи);
- посилання на відповідну норму: ч. 1 ст. 13 Закону №2136.
Повідомити працівника
Не пізніше ніж за 14 календарних днів до поновлення роботи надіслати офіційне повідомлення (лист, e-mail, месенджер)
Повідомлення має містити:
- дату відновлення роботи;
- вимогу прибути до місця роботи;
- посилання на наказ,
Важливо: фіксувати дату та факт надсилання
Оскарження наказу про призупинення дії трудового договору
Працівник може оскаржити наказ до:
- органів Держпраці;
- та/або до суду.
Подання скарги до Держпраці можливо як:
- самостійно;
- так і через профспілку (раніше такої можливості не було).
Розгляд скарги Держпраці
- аналізує зміст наказу та обставини;
- отримує погодження військової адміністрації (тут до речі спірний момент);
- може винести роботодавцю:
- припис про скасування наказу,
- або припис про усунення порушення іншим шляхом.
Припис обов'язковий для виконання роботодавцем у 14-денний строк з моменту отримання. Якщо роботодавець не згідний з приписом, він має право оскаржити його до суду.
Строк на оскарження припису 10 календарних днів з моменту отримання припису (не дати видачі, а саме дати фактичного вручення/надходження).
Позов подається до Окружного адміністративного суду за місцем реєстрації роботодавця або за місцезнаходженням відповідного територіального органу Держпраці.
Джерело: Ганна Лисенко
Тримайте підбірку топ-матеріалів від редакції «Прогул працівника: нові заборони для звільнення під час воєнного стану», «Призупинення дії трудового договору: нові вимоги для роботодавців»