Відповідно до статті 182-1 Кодексу Законів про працю (далі – КЗпП) та статті 19 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР (далі – Закон про відпустки), щорічна додаткова оплачувана відпустка надається одному з батьків, які мають:
- двох або більше дітей віком до 15 років;
- або дитину з інвалідністю;
- або які усиновили дитину;
- матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
- одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
- а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
- чи одному з прийомних батьків.
В листі Мінекономіки від 21.05.2025 №4701-05/38102-09 зазначено,
що працівниця не набуває права на відпустку, передбачену статтею 19 Закону по відпустки, за період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та у відпустці без збереження заробітної плати, визначеної пунктом 3 частини першої статті 25 Закону по відпустки.
А право на виплату компенсацій за відпустку, передбачену статтею 19 Закону про відпустку, виникає лише у разі наявності права на таку відпустку.
Також зазначили, що законодавством про працю не передбачено надання двох відпусток, що надаються одночасно за один і той же самий період.
Одночасно з цим, є роз'яснення від Держпраці, відповідно до якого:
Отримувач відпустки не обов’язково тепер має працювати. Це значить, що зараз право на відпустку має, наприклад, жінка, яка взагалі впродовж року жодного дня не працювала, наприклад, перебувала в декретній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Також мати, яка перебуває у такій декретній відпустці, може передати право на відпустку на дітей батькові.
Джерело: Кадровик.ua
Матеріали на тему:
Відпустка та відпускні - 2025: спецвипуск від редакції 7eminar.ua