Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) офіційно визнала професійне вигорання як синдром, пов’язаний саме з роботою. Воно проявляється у трьох основних вимірах:
- Емоційне виснаження.
 - Цинізм або негативізм щодо роботи.
 - Відчуття неефективності, зниження професійної самооцінки.
 
Хронічна втома:
- відчуття повного виснаження навіть після вихідних;
 - складно встати зранку і почати день;
 - постійне бажання «вимкнутись» і нічого не робити.
 
Цинічне ставлення до роботи:
- втрата інтересу до справ, які раніше надихали;
 - знецінення власної роботи або роботи колег;
 - байдужість до результатів, «аби відпрацювати день».
 
Зниження продуктивності:
- складно зосередитись, падає швидкість і якість виконання завдань;
 - часті помилки, забування важливих деталей;
 - відчуття, що нічого не встигаєш, хоча працюєш багато.
 
Фізичні прояви:
- головні болі, м’язова напруга, безсоння;
 - порушення апетиту;
 - часті застуди або загальне зниження імунітету.
 
Емоційна нестабільність:
- дратівливість, апатія, сльозливість;
 - відчуття безвиході, тривожність, бажання уникати людей;
 - самокритика, відчуття провини за те, що «не справляєшся».
 
- Визнай проблему. Це не слабкість-це сигнал організму, що потрібні зміни.
 - Постав межі. Навчися брати перерви.
 - Зроби ревізію обов’язків. Подумай, що можна делегувати або спростити.
 - Відновлюй енергію. Сон, фізична активність, спілкування з близькими, хобі-усе це допомагає відновитись.
 
Професійне вигорання не проходить само по собі. Його потрібно вчасно помітити, визнати і працювати над змінами. Бережи себе-твоє здоров’я і психічний стан важливіші за будь-який дедлайн
Джерело: Держпраці




















