Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) офіційно визнала професійне вигорання як синдром, пов’язаний саме з роботою. Воно проявляється у трьох основних вимірах:
- Емоційне виснаження.
- Цинізм або негативізм щодо роботи.
- Відчуття неефективності, зниження професійної самооцінки.
Хронічна втома:
- відчуття повного виснаження навіть після вихідних;
- складно встати зранку і почати день;
- постійне бажання «вимкнутись» і нічого не робити.
Цинічне ставлення до роботи:
- втрата інтересу до справ, які раніше надихали;
- знецінення власної роботи або роботи колег;
- байдужість до результатів, «аби відпрацювати день».
Зниження продуктивності:
- складно зосередитись, падає швидкість і якість виконання завдань;
- часті помилки, забування важливих деталей;
- відчуття, що нічого не встигаєш, хоча працюєш багато.
Фізичні прояви:
- головні болі, м’язова напруга, безсоння;
- порушення апетиту;
- часті застуди або загальне зниження імунітету.
Емоційна нестабільність:
- дратівливість, апатія, сльозливість;
- відчуття безвиході, тривожність, бажання уникати людей;
- самокритика, відчуття провини за те, що «не справляєшся».
- Визнай проблему. Це не слабкість-це сигнал організму, що потрібні зміни.
- Постав межі. Навчися брати перерви.
- Зроби ревізію обов’язків. Подумай, що можна делегувати або спростити.
- Відновлюй енергію. Сон, фізична активність, спілкування з близькими, хобі-усе це допомагає відновитись.
Професійне вигорання не проходить само по собі. Його потрібно вчасно помітити, визнати і працювати над змінами. Бережи себе-твоє здоров’я і психічний стан важливіші за будь-який дедлайн.
Джерело: Держпраці