В Україні незабаром запрацює ринок віртуальних активів: Гетманцев

Вже невдовзі може бути ухвалений законопроєкт щодо ринків віртуальних активів. Що він змінить?

Про це на сторінках Економічної правди розповідає Данило Гетманцев народний депутат від партії «Слуга народу», голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Йдеться про концептуальне оновлення та суттєве розширення закону «Про віртуальні активи», який прийняли кілька років тому, але який так і не запрацював через неврегульованість низки ключових, у тому числі податкових, питань.

На жаль, ми так і не дочекались від потенційного регулятора цього ринку – Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) – адекватної його моделі, яка б забезпечила відповідний рівень державного регулювання та нагляду в цій сфері з дотриманням усіх інтересів держави щодо оподаткування, прозорості, захисту прав власності, якості послуг, запобігання шахрайським схемам та відмиванню коштів. Хоча, якщо подивитись на стан інших ринків, які є у сфері відповідальності НКЦПФР – це не викликає здивування.

Тому на розгляд виноситиметься проєкт, підготовлений робочою групою з числа народних депутатів. Чому важливо не зволікати з прийняттям законопроєкту про ринки віртуальних активів?

Протягом останніх років ця сфера демонструвала вражаючу динаміку. Технологічний розвиток ринку, стрімке зростання його фінансових показників, збільшення ліквідності активів та кількості учасників операцій з ними.

Капіталізація глобального ринку криптовалют зараз оцінюється у 3,3-3,4 трлн дол. (з яких близько 2 трлн дол. припадає на Bitcoin). Обсяг щоденних транзакцій достатньо волатильний, але якщо, наприклад, взяти операції з Bitcoin за добу, то це 40 млрд дол., а за увесь 2024 рік – 19 трлн дол. Якщо змоделювати це на структуру ринку, то річний оборот становитиме 30-35 трлн дол.

Яка частина з цього ринку припадає на Україну? Точної оцінки немає і не може бути, бо ринок де-юре не легалізовано і працює у тіні. Але, базуючись на вторинних даних і звітах, нашу державу можна характеризувати так:

1. Україна входить у топ-6 зі 150 країн за рівнем поширення крипти серед населення (дані від аналітичної компанії Chainalysis);
2. генерує 2,5% світового трафіку криптовалют;
3. за 2024 рік глобальні централізовані біржі отримали прибуток, який згенерували українські користувачі, у розмірі 343 млн дол. (5,4% глобального прибутку) (дані дослідження Global Ledger);
4. на початок 2022 року майже 16% населення володіло криптовалютою (дані дослідницької компанії Tripple A).

Тож мова йде про мільярди або навіть десятки мільярдів доларів.

За даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований, держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян за 2021 – 2024 роки.

Останнім часом і регуляторне забезпечення цієї сфери у світі вийшло на якісно новий рівень.

Йдеться, насамперед, про Регламент ЄС щодо криптоактивів від 31 травня 2023 року (Regulation (EU) відомий за абревіатурою MiCА. Саме він був ключовим орієнтиром для підготовки нового законопроєкту, починаючи зі зміни назви (за аналогією з МіСА – «про ринки віртуальних активів»). Запропоновано принципово новий підхід до регулювання сфери віртуальних активів (ВА) в Україні.

Ми поки що остаточно не визначились, хто саме буде регулятором цього ринку, за винятком тієї його частини, що безпосередньо пов’язана з грошовою системою, валютною сферою, секцією так званих «фіатних» грошей, де делегування регулювання НБУ немає альтернативи.

Наразі робоча пропозиція – визначити це рішенням уряду за погодженням з Нацбанком, але, на наше переконання, уся система має бути у сфері відповідальності НБУ, який довів свою регуляторну спроможність та здатність забезпечити сталий розвиток ринків з дотриманням усіх вимог щодо відкритості, захищеності, запобігання відмиванню брудних грошей тощо.

Розроблений законопроєкт регулює широкий спектр питань, пов’язаних з ВА, включаючи їх класифікацію, права власності, вимоги до емітентів і постачальників послуг, а також нагляд за ринком. Передбачено визначення правового режиму ВА, правила їх емісії, здійснення публічної пропозиції, торгівлі, обміну на валютні цінності, інших видів діяльності на ринку. Метою проєкту є створення прозорого та безпечного середовища для операцій з ВА, що включає захист інвесторів і споживачів, а також запобігання фінансовим злочинам, таким як відмивання грошей і маніпулювання ринком.

Зупинюсь на ключових аспектах моделі регулювання ринків ВА, що передбачена законопроєктом.

Віртуальний актив

Віртуальний актив – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну). Простіше кажучи, йдеться про криптоактив – одиницю даних (токен), що може мати певну цінність. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права його власника або зобов’язання емітента, залежно від того, як він випущений.

Важливо: віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України від 30.06.2021 №1591-IX «Про платіжні послуги».

Токен – фактично синонім поняття віртуального активу, що підкреслює його технічну природу. Це цифровий «жетон», створений на базі блокчейну чи аналогічної технології, який виступає одиницею обліку в системі обороту ВА. Токен може виконувати різні функції – бути платіжним засобом усередині платформи, надавати доступ до послуг, представляти інвестиційну цінність тощо залежно від призначення, для якого його створено.

Проєкт поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:

1. токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
2. токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
3. інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів (тут запропонована модель, відповідно до якої регулятор буде визначати які саме віртуальні активи будуть належати до цієї категорії).

Право власності

Право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.

Публічна пропозиція та допуск до торгів

Публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.

Біла книга та маркетингові повідомлення

Біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.

Постачальники послуг

Постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.

Захист прав і запобігання зловживанням

Закон передбачає захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.

Оподаткування

Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон. Тому зупинюсь на ньому докладніше.

Пропонуючи схему оподаткування, ми повинні:

1. з одного боку, не «покарати тих хто користуючись приписом «можна все, що не заборонено законом», вже володіють ВА чи здійснюють активні операції з ними, і йшли в ногу з сучасним світом, дещо випередивши законодавче врегулювання цього питання;
2. з іншого боку, створити прозорий та привабливий ринок віртуальних активів з ретельно виписаним регулюванням та надійним захистом його учасників, з чіткою, логічною та простою у застосуванні схемою оподаткування.

Для цього пропонується. Щодо податку на доходи фізичних осіб:

1. вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
2. оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
3. фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
4. не оподатковувати: доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати; вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
5. збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
6. для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО – 5%.

Щодо податку на прибуток юридичних осіб:

1. вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
2. перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора.

Щодо податку на додану вартість:

1. не є об’єктом оподаткування ПДВ: операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім продажу та обміну NFT, продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
2. послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних, які оподатковуються на загальних підставах).

Щодо спрощеної системи оподаткування:

1. платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
2. постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.

В частині адміністрування:

1. постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
2. за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).

Передбачається, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.

Гармонізація з міжнародними стандартами

Закон враховує принципи MiCA, зокрема щодо класифікації активів, вимог до емітентів, регулювання постачальників послуг, захист споживачів, запобігання зловживанням.

Гармонізація з MiCA підвищує привабливість України для іноземних інвесторів і технологічних компаній – відповідність європейським стандартам знижує регуляторні ризики. Це також зміцнює позиції України в процесі євроінтеграції, демонструючи готовність адаптувати національне законодавство до норм ЄС. У довгостроковій перспективі закон може сприяти створенню конкурентоспроможного ринку віртуальних активів, який відповідає міжнародним вимогам.

Відмінності, особливості та адаптація

Хоча закон значною мірою відповідає вимогам MiCA, він адаптований до українських реалій. Це стосується запровадження перехідного періоду і поступового підвищення штрафів, що враховує нинішній стан розвитку ринку ВА в Україні.

Крім того, визнання токенів, емітованих у юрисдикціях із кола "довірених країн" (членів ЄС, США, Японії тощо) протягом трьох років є унікальною нормою, яка сприяє інтеграції без негайного перевантаження місцевих учасників.

Підсумовуючи, підкреслю, що законопроєкт «Про ринки віртуальних активів» є комплексним документом, який закладає основу для легального функціонування ринку віртуальних активів в Україні. Він поєднує в собі чітке регулювання, захист прав учасників і гармонізацію з європейськими стандартами, зокрема з MiCA.

Закон не лише забезпечує правову визначеність і безпеку, але й відкриває можливості для інновацій, інвестицій та інтеграції України в глобальну економіку. Його впровадження стане важливим кроком у розвитку цифрової економіки країни.

У разі ухвалення цього закону Україна стане однією з перших держав, що імплементувала норми MiCA на національному рівні. І не буде великим перебільшенням сказати, що це дуже важливий крок на шляху євроінтеграції країни та розвитку цифрової економіки, її прозорості, інноваційності та захищеності.

Джерело: Економічна правда