Трохи більше місяця залишилося до закінчення строку дії «економічного безвізу».
Про це нагадав голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Економічним безвізом» неофіційно називають автономні торгівельні преференції, надані влітку 2022 року в односторонньому порядку Європейським Союзом у відповідь на розпочату росією повномасштабну війну, які забезпечили можливість торгувати з ЄС у режимі без мит та без квот, і стали дуже важливою підтримкою для нашої економіки.
Це стосується на перший погляд невеликої групи – 30 позицій номенклатури аграрної продукції, але дуже важливих для нас в плані експорту та забезпечення валютних надходжень.
За оцінками експертів, припинення дії нинішнього торговельного режиму, яке має статися менш ніж через два місяці – після 5 червня, і повернення до умов, які діяли до 2022 року, може коштувати «мінус» 3,3 млрд. євро експорту та сприяти скороченню зростання ВВП на 2,5%.
Щоб зрозуміти, який це може бути удар, слід нагадати, що аграрний експорт у березні становив 1,9 млрд. євро, його частка у загальних обсягах складає близько 60%, а зростання ВВП у 2025 році прогнозувалось на рівні 2,7%.
Про проблему було відомо дуже давно – адже європейські партнери попереджали перед минулорічним продовженням «економічного безвізу» у червні 2024 року, що воно останнє, і тому необхідно відпрацювати довгострокову домовленість, яку можна буде запровадити влітку 2025 року і аж до моменту вступу України у ЄС.
Отже, часу, щоб це зробити, було більш ніж достатньо, щоб не домовлятись в останню хвилину.
Однак у відомства, відповідального за економічну та торговельну політику, ймовірно були більш важливі справи. Чи можливо там очікували, що це європейці чомусь повинні були демонструвати лідерство та виявляти ініціативу у питанні підтримки українського експорту, пропонуючи нам певні поступки та можливості.
За останньою інформацією, Єврокомісія таки не планує продовжувати режим автономних торгівельних преференцій після 5 червня, водночас має намір забезпечити плавний перехід до нової схеми, де умови лібералізації торгівлі будуть зафіксовані в угоді про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Умови і деталі того, що пропонується, в т.ч. в якій частині залишаться автономні торгівельні заходи, надані нам із початком повномасштабної війни, наразі невідомі.
З огляду на процедурні моменти, часу на узгодження залишається дійсно обмаль. Пропозиція Європейської Комісії, якою б вона не була, ще має пройти погодження і затвердження в інших європейських інституціях.
Приміром, у травні за графіком Європарламент засідає з 5 по 8 травня, потім буде короткий пленарний тиждень 21-22 травня, а наступні засідання – вже у середині червня.
30 квітня ввечері було затверджено остаточний порядок денний на наступний тиждень, і схоже, що ми можемо встигнули встрибнути в «останній вагон потягу».
На денне засідання 8 травня, одним з останніх питань включено таке – «Призупинення певних частин Регламенту ЄС 2015/478 щодо імпорту української продукції в Європейський Союз».
Данило Гетманцев підсумував
Отже, певний шанс є, але чому економічна політика має бути такою «валідольною» - відверто не розумію…
Джерело: Данило Гетманцев