Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється законом, тобто роботодавець не вправі відмовити інвалідові в укладенні трудового договору з мотивів інвалідності, крім випадків, коли ця робота протипоказана йому за станом здоров’я.
Зокрема, у ст. 46 КЗпП ідеться про те, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 6 ст. 24 КЗпП, яка прямо забороняє укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я, а отже, забороняє і продовження такої роботи.
Час, протягом якого працівник не працював унаслідок відсторонення, оплаті не підлягає на підставі ч. 1 ст. 94 КЗпП, відповідно до якої заробітна плата працівникові виплачується за виконану ним роботу, та ч. 4 ст. 113 КЗпП, відповідно до якої час простою з вини працівника не оплачується.
Джерело: Держпраці
