Демобілізація працівника: дії роботодавця та працівника

1. Гарантії мобілізованого працівника
2. Звільнення працівника-військовослужбовця з військової служби
3. Дата виходу на роботу
4. Оформлення виходу на роботу такого працівника
5. Якщо працівник не вийшов на роботу своєчасно
6. Фактичний допуск до роботи
7. Запис в трудовій книжці
8. «Відпускні» та інші гарантії демобілізованого працівника
9. Висновки

Гарантії мобілізованого працівника

Гарантії працівниками, були увільнені від роботи через призов на військову службу через мобілізацію чітко зазначені в трудовому законодавстві. Так, ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) передбачає наступне:

за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Таким чином, за мобілізованими працівниками зберігається місце роботи та посада.

Нагадаємо, що до 19 липня 2022 року у роботодавця був обовязок зберігати середній заробіток. Проте на сьогодні, такого обовязку вже немає. Роботодавець мусить зберігати лише місце роботи та посаду на строк до закінчення дії особливого періоду або до дня фактичного звільнення такого військовослужбовця з військової служби.

Звільнення працівника-військовослужбовця з військової служби

Закінчення проходження військової служби регламентує ч. 3 ст. 24 Закону України від 25.03.1992 №2232-XIІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі – Закон №2232):

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

А саме звільнення з військової служби під час дії воєнного стану відбувається (п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232):

Умови звільнення з військової служби під час дії воєнного стану:

1) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

2) за станом здоров’я:

1. на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
2. за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

3) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

4) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

5) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

6) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів – у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

7) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя (п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232).

Звільнення з військової служби військовослужбовця, за наявними підставами, здійснюється за наказом командира (начальника) військової частини. У цьому наказі зазначається дата такого звільнення.

Проте, перед тим як приступити до роботи, такий працівник повинен виконати ряд організаційних дій, тобто він не зможе вийти на роботу на наступний день.

Дата виходу на роботу

Особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язані Служби безпеки України – до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов’язані розвідувальних органів України – до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) для взяття на військовий облік (ч. 11 ст. 26 Закону №2232)

Така ж норма міститься і у п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008. Також про це згадувало Мінсоцполітики у листах від 16.07.2015 №302/06/186-15, від 05.10.2015 №1277/13/84-15 та від 27.09.2017 №2447/0/101-17.

Отже, працівник перед тим як прибути на роботу повинен:

1. звільнитися з військової служби,
2. стати на військовий облік.

При цьому працівнику дається необхідний час для проїзду до місця проживання (перебування).

Зверніть увагу! Працівники, яких увільнено від роботи на час, необхідний для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік мають право на збереження:

1. місця роботи,
2. займаної посади,
3. середньої заробітної плати (ч. 2 ст. 21 Закону № 2232 та ч. 1 ст. 119 КЗпП).

Тобто за час від звільнення з військової служби до взяття працівника на військовий облік в ТЦК та СП (а на це відводиться 5 календарних днів) потрібно зберігати за ним не тільки місце роботи, займану посаду, а й середню зарплату (лист Мінсоцполітики від 18.05.2016 № 565/13/84-16)

Таким чином, працівник має розпочати виконання обов’язків за трудовим договором на наступний день після дня взяття на військовий облік у ТЦК та СП після його звільнення з військової служби.

Приклад. Працівника звільнено з військової служби 09 квітня 2025 року. Стати на військовий облік він повинен протягом 5 календарних днів, тобто до 13 квітня 2025 року включно. Відповідно на наступний день 14 квітня 2025 року такий працівник має вийти на роботу (якщо такий день є робочим згідно з графіком роботи)

Оформлення виходу на роботу такого працівника

У законодавстві відсутній обов'язок у працівника надавати заяву про вихід на роботу, а в роботодавця відповідно, відсутній обов'язок видавати наказ.

Але, у листі Мінсоцполітики від 10.06.2015 № 231/06/186-15 зазначено, що такий наказ повинен бути. Тобто, для того, щоб працівник приступив до роботи, роботодавець повинен видати розпорядчий документ.

Важливим нюансом є те, що спочатку наказ про увільнення від роботи через мобілізацію працівника не мав дати закінчення військової служби, тобто був із відкритою датою – «на період проходження військової служби».

Отже, для того, щоб працівник повернувся на роботу, він має подати заяву наступного змісту:

Прошу дозволити розпочати виконання своїх трудових обов’язків на посаді інспектора з кадрів з 14 квітня 2025 року у зв’язку зі звільненням у запас із військової служби.

Роботодавець на підставі такої заяви видає наказ про вихід на роботу.

Зразок Наказу про вихід на роботу після демобілізації

Завантажуйте шаблон та зразок Наказу про вихід на роботу після демобілізації

Також потрібно видати окремий наказ про гарантії, необхідні для взяття на облік працівника в ТЦК та СП, адже відповідно до цього наказу за працівником буде зберігатись місце роботи, посада, та ще й середній заробіток.

Увага! Якщо на період проходження військової служби на посаду, яку обіймає працівник, була прийнята інша особа за строковим трудовим договором, то така особа має бути звільнена у день, що передує дню фактичного виходу працівника на роботу

Працівник не надав наказ про виключення його зі списків особового складу військової частини: як роботодавець повинен перевірити чи дотримані працівником строки взяття на військовий облік? І як дізнатись дату звільнення з військової служби?

Ці дати перевіряються за допомогою військового квитка.

Так, лист Міноборони від 21.08.2014 № 322/2/7142 вказує, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем в особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов’язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки.

Отже, дати початку та закінчення військової служби, дата взяття на військовий облік в ТЦК та СП, будуть зазначені у військовому квитку. І саме ці дати визначають період, протягом якого на працівника поширюються гарантії, що передбачені у ст. 119 КЗпП.

Якщо працівник не вийшов на роботу своєчасно

Іноді бувають ситуації, коли працівник після звільнення з військової служби не одразу повертається до роботи, і може звернутися до кадрової служби на підприємстві пізніше ніж встановлений строк.

У випадку, коли, відомо, що працівник був звільнений з військової служби, варто спробувати з ним зв'язатися з метою отримання пояснень.

Така відсутність працівника оформлюється актом про відсутність працівника на роботі. Після появи працівника на роботі уповноважена роботодавцем особа (як правило, працівник кадрової служби) має запропонувати працівникові надати письмові пояснення щодо його відсутності на роботі.

Як табелювати такі дні?

Дні, в які працівник не став до роботи після дати взяття його на військовий облік в ТЦК та СП, проставляється позначка «НЗ» (неявки з нез’ясовних причин).

Коли причини відсутності стають відомі, то Табель коригується наступним чином:

1. якщо причина відсутності визначена як поважна, код «НЗ» можна змінити на код «І»;
2. якщо причина не поважна – кодом «ПР» (прогул).

Потім видається наказ про повернення до виконання посадових (робочих) обов’язків, де зазначають дату фактичного виходу на роботу.

Відповідно до трудового законодавства, до працівників, які без поважних причин вчасно не стали до роботи, можуть застосовуватися дисциплінарні стягнення. Так, наприклад у разі прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин може застосовуватися звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Але, зверніть увагу, що дисциплінарні стягнення, це право роботодавця. Тобто він може і не застосовувати їх.

Фактичний допуск до роботи

Проведення інструктажів з охорони праці перед початком роботи є ключовим моментом для забезпечення безпеки працівника. Такий інструктаж допомагає працівникові зрозуміти вимоги до безпечного виконання робіт, уникнути ризиків та захистити своє здоров’я. Нехтування цим обов’язком може призвести до небажаних наслідків як для працівника, так і для роботодавця.

Додатково важливо ознайомити працівника з усіма чинними локальними нормативними актами, що регулюють його діяльність. Це включає правила внутрішнього трудового розпорядку, інструкції щодо використання обладнання чи матеріалів, а також будь-які зміни, які відбулися у період його відсутності. Такий підхід сприяє належному виконанню робочих обов’язків та запобігає порушенням.

Особливу увагу слід приділити змінам у внутрішніх процедурах, які могли бути запроваджені під час відсутності працівника. Ознайомлення з ними дозволяє уникнути непорозумінь і забезпечити відповідність дій працівника новим вимогам. Це також створює відчуття відповідальності та підвищує рівень взаєморозуміння між працівником і роботодавцем.

Запис в трудовій книжці

Правила заповнення трудових книжок перераховані в п. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.1993 №58 (далі – Інструкція №58).

Відповідно до п.п. «а» п. 2.19 Інструкції №58 до трудової книжки за місцем роботи вноситься окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів запис про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення зі служби. Водночас ці записи вносяться до трудової книжки ДО занесення відомостей про роботу на даному підприємстві.

Отже, якщо працівник працював на підприємстві до мобілізації та в період служби за ним зберігається місце роботи відповідно до ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України, то запис про початок та завершення військової служби в трудовій книжці роботодавець не вносить

«Відпускні» та інші гарантії демобілізованого працівника

1. Право на грошову компенсацію за невикористані відпустки: з 24 грудня 2023 року мобілізовані працівники мають право на отримання грошової компенсації за всі невикористані ними дні щорічної основної та додаткових відпусток. Для отримання компенсації працівнику необхідно подати відповідну заяву роботодавцю (ч. 2 ст. 24 Закон України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки», далі – Закон про відпустки).

2. Зарахування періоду військової служби до страхового стажу: час проходження військової служби зараховується до страхового стажу працівника, що є важливим для подальшого призначення пенсійних та інших соціальних виплат (ст. 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

3. Право на щорічну відпустку після звільнення з військової служби: особи, звільнені з військової служби за призовом під час мобілізації, мають право на використання щорічної основної відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві (п. 5 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки).

4. Відпустка без збереження заробітної плати після звільнення: працівники, які стали до роботи після звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, мають право на отримання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів (п. 20 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки).

5. Додаткові відпустки окремим категоріям: учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 14 календарних днів на рік (ст. 16² Закону про відпустки).

Висновки

1. Працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, мають законодавчі гарантії, серед яких збереження місця роботи та посади на весь період служби.
2. Днем звільнення з військової служби вважається дата виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у зв’язку зі звільненням.
3. Особи, які завершили службу, повинні протягом 5 днів з’явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) для взяття на військовий облік.
4. На період постановки працівника на військовий облік роботодавець зобов’язаний зберігати за ним місце роботи, посаду та середній заробіток.
5. Після завершення процедур у ТЦК та СП працівник повинен приступити до виконання трудових обов’язків наступного дня.
6. Також законодавством передбачені права демобілізованих працівників, серед яких компенсація за невикористані відпустки, зарахування часу служби до страхового стажу, а також пільгові умови надання відпусток.

Джерело: kadroland

Статті на тему:

Мобілізували працівника: що робити роботодавцю

Шаблони та зразки документів:

Заява про допуск до роботи у зв'язку з звільненням з військової служби

Наказ про вихід на роботу раніше увільненого працівника

Акт про відсутність працівника на роботі

Акт про відмову надати письмові пояснення