ТОВ анулюється платником ПДВ та запитує у податківців наступне.
Як правильно застосувати норму п. 184.7 Податкового кодексу України, якщо у платника є на залишку активи, що раніше були придбані з ПДВ?
До активів платника належать:
- Основні засоби – нерухомість придбана за 12 млн, 10 млн – первісна, а нарахований знос – 9 млн, залишкова – 1 мільйон.
- Аванси оплачені (отримали податковий кредит).
- Запаси – придбані раніше з ПДВ, частина яких у виробництві на 23 pax. на залишку.
- Малоцінні необоротні матеріальні активи – pax. 112, що 100% зношені, залишкова – 0.
- Нематеріальні активи вартість залишкова – 10 000, а ціна придбання 1,2 млн, у тому числі ПДВ – 20%.
Як за кожним із цих випадків визнавати мінімальну базу для ПДВ згідно з п. 184.7 Податкового кодексу України (далі – Кодекс, ПКУ), де йдеться про «звичайну ціну»?
Серед варіантів, зокрема, які можуть бути – це:
- Ціна придбання – i для товарів, i для необоротних активів.
- Залишкова для ОЗ – pax. 10.
- Залишкова для MHMA (pax. 112).
- Залишкова для нематеріальних активів.
- Жодна з перелічених, адже лише оцінка проф. оцінщика дасть вартість «звичайної ціни».
Норми, які застосовуємо:
- пп. 14.1.71 Кодексу (звичайна);
- пп. 14.1.131 Кодексу – однорідні;
- пп. 14.1.219 Кодексу – ринкова;
- п. 184.7 Кодексу – обов'язок нарахувати податкові зобов’язання від звичайної
Податківці відповіли, що правові основи оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.
Відповідно до п. 184.7 Кодексу, якщо товари / послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах / послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів / послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Згідно з пп. 14.1.71 Кодексу визначено, що звичайна ціна – ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу.
У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу a6o індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.
Згідно з пп. 14.1.219 Кодексу, ринкова ціна – ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає ïx отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їхньої відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Отже, платник податку, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковуються товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, дебіторська заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов'язання за цими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з ïx звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування, яка відповідає рівню ринкових цін за правилами, встановленими згідно з пп. 14.1.219 Кодексу.
3 метою отримання переліку офіційних джерел, які містять інформацію про ринкові ціни, необхідно звернутися до:
- Міністерства економіки України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої впади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію державної цінової політики та формування державної політики з контролю за цінами;
- виробників офіційної статистики – органів державної статистики та інших державних органів, уповноважених законом здійснювати виробництво i поширення офіційної державної статистичної інформації, які складають національну статистичну систему відповідно до Закону України від 16.08.2022 №2524-IX «Про офіційну статистику».