Кількість злочинів із залученням «дропів» («грошових мулів» - осіб, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських карток і рахунків) від початку повномасштабної війни зросла на 40%.
Про це в інтерв’ю «Українським новинам» розповів начальник відділу протидії онлайн-шахрайствам Департаменту кіберполіції НПУ Олександр Ульяненков, передає Укрінформ.
Олександр Ульяненков зазначив:
Із початком повномасштабного вторгнення РФ кількість таких злочинів суттєво зросла – за даними кіберполіції, приблизно на 40% порівняно з довоєнним періодом
За словами Ульяненкова, серед основних факторів, які цьому сприяли – економічна нестабільність, втрата роботи, міграція українців та активне використання криптовалют.
Схема «дропів» працює за простою, але ефективною моделлю. Зокрема шахраї вербують людей через соцмережі, месенджери або оголошення про «легку роботу».
Представник кіберполіції пояснив:
Далі вони просять відкрити новий банківський рахунок або передати дані до вже існуючого. Через ці рахунки проходять кошти, отримані незаконним шляхом – наприклад, із шахрайських схем, фішингу, наркоторгівлі або кіберзлочинів. Після цього «дроп» або самостійно знімає гроші та передає їх «кураторам», або переказує кошти далі – на інші рахунки, криптовалютні гаманці чи міжнародні фінансові сервіси
За його даними, найчастіше «грошові мули» використовувалися у схемах фейкових благодійних зборів «на ЗСУ», фальшивих онлайн–магазинах, криптошахрайствах та переказах через міжнародні сервіси для відмивання грошей.
Ульяненков нагадав, що Нацбанк раніше запровадив суворіші правила фінансового моніторингу: контроль великих переказів, обов'язкову верифікацію клієнтів через BankID, обмеження на міжнародні платежі без підтвердження походження коштів.
Правоохоронець зазначив:
Це дозволило суттєво скоротити використання банківських рахунків для нелегальних операцій, але шахраї швидко адаптувалися. Вони почали активніше використовувати криптовалютні сервіси, P2P-обмінники та навіть оформлювати картки на іноземців або осіб без громадянства
Головною проблемою, зауважив він, залишається те, що багато людей не до кінця усвідомлюють серйозність наслідків своїх дій: «Дропи» часто вважають, що просто «допомагають» з переказом грошей, але фактично вони можуть розглядатися як співучасники фінансових злочинів. Саме тому зараз ведеться робота не лише над технічним блокуванням схем, а й над законодавчими ініціативами щодо посилення відповідальності за такі дії».
Зокрема, спільно з фінансовими установами та Нацбанком розроблено проєкт закону про притягнення до кримінальної відповідальності цієї категорії осіб, додав представник кіберполіції.
Джерело: Укрінформ