Е-формати місячного зарплатного звіту в е-кабінеті. Ліквідація Господарського Кодексу: кінець епохи! Підсумки тижня 03.02-07.02.2025

1. Перший пішов! Запуск місячного зарплатного звіту
2. Фільтрація клієнтів без підтверджених доходів і ФОП з 1 лютого
3. Штатний розпис під питанням, а статус головбуха – ні
4. Нові штрафи за промахи щодо звітності з ТЦУ
5. Чековий фальстарт: бізнесу треба більше часу для оновлення систем
6. Сталі податки та адаптивний період у пів року для платників
7. Чергове покращання у блокуванні накладних
8. Відрахування на «достойну» пенсію: скільки з працівника та роботодавця
9. Воєнний стан – під гаслом «Ніколи знову» чи зі знаком «∞»

Перший пішов! Запуск місячного зарплатного звіту

До 20 лютого 2025 року маємо вперше подати місячну об’єднану звітність з ПДФО, військового збору та ЄСВ. Цей обов’язок стосується всіх підприємств та фізичних осіб – підприємців, які виплачують доходи фізичним особам.

Загалом нова форма Податкового розрахунку (далі – Розрахунок) не зазнала кардинальних змін. Так само, як і квартальний Розрахунок, вона включає основну частину та 6 додатків. Як і раніше, звичайні роботодавці заповнюють Додаток 1 (ЄСВ), Додаток 4ДФ, Додаток 5 (трудові відносини) та Додаток 6 (спецстаж).

Майже незмінним залишився і порядок заповнення Розрахунку та додатків до нього. Та все ж маємо кілька нюансів, які слід врахувати під час подання звітності, щоб уникнути неприємних наслідків.

Основні нововведення:

1. Розрахунок подаємо як «звітний», «звітний новий» або «уточнюючий». Тип «довідковий» більше не застосовний. Відповідна позначка видалена;
2. інформацію вказуємо лише за один місяць, а не за три;
3. зміни торкнулися нумерації рядків щодо кількості працівників. Особливо важливі рядки 101, 101.1 і 103 – їх дані враховуємо для виконання квоти 4%, обчислення середньої зарплати та статусу критичного підприємства. Зважте, що помилки у цих рядках виправити неможливо;
4. у Додатку 5 додано нову категорію застрахованих осіб – гіг-спеціалісти за гіг-контрактом (категорія 9);
5. з’явилися правила виправлення помилок за 2021–2024 роки та за періоди до 2021 року із уточненням способу зазначення періоду тощо.

В електронному вигляді форма вже є. Електронний ідентифікатор – J0500110 та F0500110.

Утім і з появою е-форматів не поспішайте одразу братися за звітування. Як показує практика, доцільно трохи перечекати поки шляхом спроб і помилок нарешті налаштують програмне забезпечення.

Поки ж приділіть час статті-інструкції «Місячний Податковий розрахунок з ПДФО, ЄСВ та військового збору: як заповнити». Поради нашого експерта з покрокового заповнення оновленої форми та її додатків допоможуть вам здати Розрахунок з першого разу 😊

Завжди вчасно сплачувати податки та збори, а також звітувати, допоможе наш зручний та безкоштовний «Календар бухгалтера». Віримо, він стане вашим основним інструментом у роботі!

Фільтрація клієнтів без підтверджених доходів і ФОП з 1 лютого

З 1 лютого 2025 року українські банки ввели нові ліміти на карткові перекази та оцінку клієнтів без підтверджених доходів.

Фільтруватимуть таких осіб за рівнем ризику – «високим», «середнім» або «низьким».

Так, якщо у клієнта банку не буде документально підтвердженого доходу, то йому «світить» ліміт на операції (Р2Р та IBAN) та кількість рахунків (не більше трьох). Максимальна сума, яку такий «неблагонадійний» зможе відправляти упродовж календарного місяця на інші рахунки, залежатиме від його приналежності до категорії ризику:

1. високий ризик – 50 тисяч грн/місяць;
2. середній і низький ризик – 150 тисяч грн/місяць та 100 тисяч грн/місяць із 01.06.2025.

Доходи у вигляді зарплати на картку чи волонтерські збори вважаються апріорі підтвердженими.

Без обмежень залишаються перекази між рахунками, відкритими в одному банку, які належать одному клієнту.

Нагадаємо, з 1 жовтня 2024 року Нацбанк і так на пів року встановив ліміт для карткових переказів між фізособами у 150 000 грн на місяць для вихідних платежів за всіма рахунками, які відкриті в одному банку. Якщо сума операцій перевищує зазначену межу, банк має право призупинити вихідні платежі та навіть заблокувати рахунки клієнта, якщо він не може підтвердити джерело походження коштів. Строк цього обмеження спливає 31 березня 2025 року.

Окрім встановлення лімітів, банки:

1. вноситимуть до реєстру сумнівних клієнтів («дропів»);
2. посилено моніторитимуть нічні операції (від 24:00 до 06:00);
3. ретельно перевірятимуть усіх клієнтів і джерела їхніх доходів;
4. активно спілкуватимуться з клієнтами для уточнення фіноперацій.

Найжорсткіші перевірки торкнуться фізичних осіб – підприємців.

Так, новостворених ФОП (до 6 місяців) із сумою річного доходу згідно з 1 групою оподаткування чекає поглиблене вивчення їхньої бізнес-діяльності та посилений моніторинг операцій за рахунком відповідно до суми середньомісячного доходу за 1 групою оподаткування. Це означає, що такі підприємці автоматично потрапляють до високоризикованих клієнтів. Щодо ФОП-загальників або спрощенців 2−3 групи банки проводитимуть ризик-орієнтоване оцінювання.

Якщо маєте запитання з бухобліку та оподаткування, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.

Штатний розпис під питанням, а статус головбуха – ні

4 лютого 2025 року Верховна Рада подолала блокуючі постанови щодо скасування голосування за законопроєкт №6013, який передбачає ліквідацію Господарського кодексу України (ГКУ). Після цього спікер парламенту Руслан Стефанчук підписав остаточний текст Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 №4196-ІХ.

Закон запрацює через 6 місяців після офіційного опублікування, і з цього моменту ГКУ втратить чинність. Документ визначає три роки як перехідний період, протягом якого відбуватиметься адаптація законодавства до змін. Наразі закон очікує на підпис Президента.

Тож пробіжимося по ключовим моментам, які торкнуться бухгалтерів та роботодавців, й окремо – державних та комунальних підприємств у зв’язку зі змінами.

Новий закон підтверджує статус головного бухгалтера як посадової особи. Тепер ця норма знайде відображення у статті 99-1 Цивільного кодексу України (ЦКУ). Нагадаємо, як посадова особа головбух несе адміністративну, кримінальну відповідальність і відповідає за збитки підприємства. Утім звичайного бухгалтера також можуть визнати посадовою особою, якщо це передбачено установчими документами. У статті 99-1 ЦКУ додано перелік обов’язків та умов відповідальності таких осіб.

Серед неприємних сюрпризів – скасування разом із ГКУ його статті 64 – єдиної норми, яка згадувала про організаційну структуру та штатний розпис. Чи означає це, що оргструктуру та, зокрема, штатний розпис на 2025 рік скасовано? На думку наших експертів, робити такі висновки завчасно. Адже штатний розпис існував і до набрання чинності Господарським кодексом. Тим паче, що наразі вже штатні розписи на 2025 рік затверджені, а отже, є чинними. Водночас, стосовно подальшої долі цих документів чекаємо на офіційні роз’яснення Держпраці. Поки ж однозначно не радимо видавати накази про скасування штатного розпису на 2025 рік.

Грунтовні зміни чекають на унітарні державні та комунальні підприємства. Законодавець дав їм три роки для того, щоб трансформуватися в акціонерні товариства або ТОВ протягом трьох років. Під час цього процесу потрібно провести реєстраційні дії, розрахуватися з кредиторами, інвентаризувати майно та оновити статути. Майно буде передане до статкапіталів нових юросіб. Плюси: звільнення від адмінзборів і збереження чинності всіх дозволів, ліцензій і сертифікатів. Мінуси: держпідприємства та госптовариства із держчасткою понад 50% тепер нестимуть відповідальність за неподання звітності навіть у період воєнного стану.

Що ж буде з працівниками таких ДПшок та КПшок? Одразу заспокоїмо: реорганізація не впливає на трудові договори – працівники зберігають свої місця, якщо умови праці не змінюються.

Якщо маєте запитання з бухобліку та оподаткування, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.

Нові штрафи за промахи щодо звітності з ТЦУ

З 25 березня 2025 року вводяться нові розміри штрафів за окремі порушення щодо звітності з трансфертного ціноутворення. Відповідні зміни до Податкового кодексу України (ПКУ) вніс Закон від 04.12.2024 № 4112-IX.

На що потрібно звернути увагу?

1. Штраф за неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній збільшено з 50 до 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи (далі – ПМ) станом на 1 січня звітного року. За несвоєчасне подання відповідного повідомлення штраф зменшено зі 100 до 50 ПМ (абзац восьмий п. 120.6 ПКУ).

2. Штраф за несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті про КО (якщо подано уточнюючий звіт) становить 1 ПМ за кожен день затримки. Однак загальна сума штрафу не може перевищувати 300 ПМ, або 0,5% від суми не задекларованих КО, а застосуванню підлягає менше значення (абзац четвертий п. 120.6 ПКУ).

Врахуйте, що штрафи за результатами податкових перевірок застосовують у розмірах, які діють на момент прийняття рішення про їх застосування.

Тож будьте уважні та вчасно подавайте звітність!

А найболючіші питання і поради, як уникнути штрафів, розглянемо на безкоштовному вебінарі «Щомісячна зарплатна звітність, ПДВ за січень & Річна фінзвітність і податок на прибуток» 12 лютого 2025 року. Устигніть зареєструвати та взяти участь!

Чековий фальстарт: бізнесу треба більше часу для оновлення систем

Бізнес звернувся до Мінфіну з проханням ще на шість місяців продовжити перехідний період. Це дозволить компаніям коректно оновити свої системи та програмне забезпечення, а також уникнути ризиків штрафів за несвоєчасне виконання вимог.

До оновлених вимог до розрахункових документів, запроваджених наказом Мінфіну від 22.11.2024 №601, входять:

1. включення до фіскальних чеків додаткових реквізитів для підвищення прозорості розрахункових операцій;
2. впровадження оновлених техстандартів для програмного забезпечення реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).

Компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації вітають рішення Мінфіну (наказ від 30.12.2024 № 674) продовжити перехідний період для впровадження нових вимог до форми та змісту фіскальних чеків до 1 березня 2025 року.

Водночас розпочавши процес адаптації до нових вимог, підприємці виявили низку технічних та операційних проблем, які потребують додаткового часу на вирішення. Адже ритейлери стикаються з необхідністю:

1. перепрограмування касового обладнання у всіх торговельних точках;
2. оновлення програмного забезпечення для відповідності новим стандартам;
3. інформування працівників і виробників ПЗ, зокрема іноземних партнерів;
4. проведення тестування та усунення помилок.

Бізнес – за конструктивний діалог між державою та бізнесом для ефективного впровадження змін. Чекаємо реакції Мінфіну.

Сталі податки та адаптивний період у пів року для платників

Голова податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев повідомив, що влада не планує підвищувати податки у 2025 році, за винятком збільшення акцизів на сигарети. Адже нинішній бюджет порахований на базовому сценарії продовження воєнних дій до кінця року. Він забезпечений підтвердженою допомогою партнерів і внутрішніми надходженнями.

Разом з тим нардеп покаявся у «блискавичних» рішеннях податкового комітету щодо підвищення податків або введення їх «заднім числом». Зокрема, згадав рішення Конституційного суду від 21.01.2025 у справі ТОВ «Геомакс-Ресурс». У цьому рішенні суд наголошує, що для податкового закону має бути достатній перехідний період (розумний часовий проміжок) з моменту опублікування закону до набрання ним чинності, аби заінтересовані особи мали змогу підготуватися а законодавець має знайти розумний баланс між частою зміною закону та визначеністю правових норм.

Від практики, до якої податковий комітет, на жаль, припускалися з початком повномасштабної війни, а саме ухвалення законів без дотримання цього розумного строку, комітет відмовиться, запевнив його очільник. При цьому додав:

«У нас було декілька таких рішень в минулому. Вочевидь вони були погані. Ми йшли на змову з власною совістю, коли їх підтримували, бо розуміли, що доцільність напевно переважала. На четвертому році війни навряд чи для цього є підстави. На майбутнє ми точно відмовимося від такої практики. Ми будемо давати цей розумний строк. В ідеалі – це шість місяців до початку нового бюджетного періоду.»

Хтозна, може на цій хвилі, влада дослухається «крику душі» бізнесу щодо відстрочення роботи з новими чеками та піде назустріч підприємцям 😉

Чергове покращання у блокуванні накладних

Голова ДПС Руслан Кравченко поділився оптимістичною новиною, що з початку року показник блокування податкових накладних зменшився до 0,5%. Майже 5,7 тисячі суб’єктів господарювання виключені з переліку ризикових.

Хоча й досі ДПС отримує численні скарги бізнесу щодо безпідставного блокування накладних та потрапляння до категорії ризикових.

«Одна із причин блокування накладних, особливо у підприємств, які вирощують або виробляють власну продукцію, надавачів послуг – відсутність таблиці даних. Найбільше неврахованих таблиць у Дніпропетровській, Київській, Вінницькій областях та Києві», – підкреслив Руслан Кравченко.

Голова ДПС наголосив, що розгляд питань ризиковості має бути комплексним, тому комісії повинні ухвалювати рішення лише після всебічної оцінки діяльності платника.

«Окреме питання – надмірна бюрократія. Доходить до безглуздя. Платник змушений подавати комісії декілька сотень сторінок документів, що ускладнює розгляд справ. При цьому часто ці документи взагалі не стосуються здійснення самої операції або безпосередньо діяльності підприємства. І цьому покладемо край», – додав він.

Тому робота над нормативними змінами для зменшення кількості заблокованих накладних не припиняється. У планах податкової:

1. удосконалити критерії безумовної реєстрації та показників позитивної податкової історії;
2. спростити механізм подання таблиць даних.

«Вже найближчим часом особисто перевірю, як ці зміни працюють у регіонах. Бізнес має працювати комфортно, без зайвих перешкод та блокувань», – резюмував Голова ДПС.

Маємо надію заявлені наміри не виявляться голослівними.

Відрахування на «достойну» пенсію: скільки з працівника та роботодавця

Мінсоцполітики оприлюднило проєкт Закону «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення».

Документ передбачає обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб. При цьому фіскальне навантаження на роботодавця чи на працівника не змінюється.

Накопичувальний внесок становитиме:

1. 2% (1% за рахунок виокремлення з ЄСВ та 1% – за рахунок ПДФО) бази нарахування накопичувального внеску протягом першого року з дати початку сплати внесків;
2. 4% (2% + 2% відповідно) – протягом другого року;
3. 6% (3% + 3% відповідно) – протягом третього і в наступні роки.

При цьому роботодавець автоматично залучає працівника на щорічній основі до сплати накопичувального внеску (автозапис).

Працівник, своєю чергою, має право відмовитися від сплати такого внеску, подавши відповідну заяву роботодавцю.

Фізичні особи – підприємці та інші категорії «самозайнятих осіб» сплачуватимуть накопичувальний внесок на добровільній основі (автозапис з правом відмови).

Кошти акумулюватимуться на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках, а у випадку смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходять до її спадкоємців.

Перші три роки накопичувальні внески спрямовують до спеціального держфонду. Починаючи з четвертого року учасники зможуть обирати приватного пенсійного провайдера (недержавний пенсійний фонд, компанію зі страхування життя, банк) або, за бажанням, залишитись в державному фонді. Причому держава гарантує жорсткий контроль за діяльністю таких провайдерів.

Передбачається, що законодавство про накопичувальне пенсійне забезпечення запрацює з 1 січня 2026 року, а початок здійснення накопичень – через рік після завершення воєнного стану, але не раніше, ніж буде впроваджено всю необхідну нормативну базу і необхідну інфраструктуру.

Що ж бачимо, як буде далі. Аби дожити до цієї моделі омріяної пенсії.

Воєнний стан – під гаслом «Ніколи знову» чи зі знаком «∞»

Воєнний стан та загальну мобілізацію укотре продовжили ще на 90 днів: з 8 лютого до 9 травня 2025 року.

Президент підписав відповідні закони від 15.01.2025 №4220-IX та №4221-IX.

Будемо сподіватися, що гучні гасла нашої та західної влади щодо завершення війни до травня цього року справдяться і ми назавжди попрощаємось із воєнним станом та його сумними наслідками.