Докази реальності витрат на адвоката: позиція Верховного Суду

Достатнім доказом витрат на правничу допомогу є договір про надання послуг, акт виконаних послуг, детальний опис робіт адвоката, платіжні доручення тощо: така позиція ВСУ. Суд залишив без задоволення касаційну скаргу податкової, оскільки надані позивачем документи підтвердили реальність витрат

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.


Якими є достатні докази, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у справі №380/13261/23. Постанова від 04.12.2024 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.


Підприємство виграло у податкової спір про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Додатковим рішенням суд стягнув з відповідача витрати на професійну правничу допомогу. Апеляція підтримала позицію суду першої інстанції.


Не погодившись з цим, податковий орган звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. Зокрема, відповідач уважав необґрунтованим і додаткове рішення, оскільки на його думку не було дотримано критерію реальності витрат.


Адже сума, заявлена до відшкодування витрат на правничу допомогу не була підтверджена документально до прийняття додаткового рішення, оскільки жодних документів, які підтверджують факт оплати гонорару позивачем до суду не надавалося.

Але згідно з матеріалами справи позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення було додано копії документів, в тому числі, додатковий договір, додатки до нього, акт наданих послуг, детальний опис послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат для надання правничої допомоги, два платіжні доручення.


Зі змісту договору вбачалося, що правова допомога надається адвокатом на платній основі. За надання допомоги клієнт зобовʼязаний сплатити гонорар. При цьому достатнім підтвердженням факту надання правничої допомоги і обовʼязком клієнта оплатити її є складення між сторонами акта про надані послуги.


Суд касаційної інстанції зазначив, що з рішень судів попередніх інстанцій вбачається, що позивачем було додано відповідні платіжні доручення до прийняття додаткового рішення. І відповідачем жодним чином не спростовано ці обставини, наведені судами.


Зважаючи на ці та інші обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Нагадаємо, за загальним правилом ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства витрати, повʼязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.


Джерело: Національна асоціація адвокатів України