Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що резентовано Стратегію цифрового розвитку інновацій України до 2030 року.
Якщо оцінювати у цілому – дуже амбіційне по цілям та масштабам бачення перетворення України у цифрову інноваційну державу.
В основі Стратегії – розбудова та підтримка інноваційної інфраструктури, дерегуляція інноваційної діяльності, забезпечення доступу до фінансування, сприяння розвиткові людського капіталу, посилення захисту інтелектуальної власності, розвиток наукоємних та створення інклюзивних інновацій, розширення міжнародного співробітництва, створення WINWIN Centres of Excellence для кожної з пріоритетних галузей та сфер.
У якості останніх визначені:
- DefenseTech (оборонні технології) – безпілотні (роботизовані) системи озброєння; біологічні та генно-інженерні технології; штучний інтелект та машинне навчання у сфері оборони; сучасна електроніка та новітні матеріали; сенсори та системи отримання даних; енергетичні системи; космічні технології для оборони; інноваційні системи кібероборони;
- MedTech (медичні технології) – медичні вироби (біонічні/інноваційні протези, рішення для відновлення шкіри, технології для покращення ментального здоров'я); штучний інтелект в охороні здоров'я; «цифрове» здоров’я (зокрема мобільні застосунки для моніторингу здоров’я); діагностика in vitro;
- BioTech (біологічні технології) – біотехнології для сталого розвитку медицини, сільського господарства, відновлення довкілля, забезпечення якості життя;
- GreenTech (зелені технології) – декарбонізація енергетики та зелений енергетичний перехід; установки зберігання енергії; мікромережі та розумні мережі; зелена металургія; біоенергетика та виробництво біометану; технології для енергоефективності промисловості;
- EdTech (освітні технології) – спрощення системи ліцензування edtech-бізнесу та ІТ-шкіл; неформальна освіта; захист прав інтелектуальної власності на освітній продукт; забезпечення доступу edtech-бізнесів до інноваційних кластерів; інноваційні рішення для формальної та неформальної освіти; підтримка технологій для навчання протягом життя; платформи для перекваліфікації та підвищення кваліфікації з використанням ШІ;
- AgrоTech (агротехнології) – відновлення деградованих земель; автоматизовані системи збору врожаю; технологічне перероблення сільськогосподарської сировини;
- AI (штучний інтелект) – впровадження в пріоритетних галузях; системи підтримки ухвалення рішень на основі даних;
- XR (імерсивні технології) – цифровізація державних рішень; цифрові двійники у різних сферах;
- AUV (безпілотні технології та автономні системи) – безпілотні технології для сільського господарства, транспортної та інших сфер; автономний тестовий та R&D-хаб;
- Semiconductors (напівпровідники) – мікроелектроніка; розвиток виробничих потужностей та інтеграція в глобальні ланцюги постачання та доданої вартості;
- Secure Cyberspace (безпека цифрового простору) – співпраця для протидії кіберзагрозам; відкриття ринку послуг у сфері кіберзахисту; державна підтримка в експорті кіберрішень , посилення інфраструктури / екосистеми кіберзахисту країни; страхування кіберризиків;
- SpaceTech (космічні технології) – інтеграція космічних технологій у цифрову інфраструктуру; виробництво космічної техніки; розвиток наземної інфраструктури; участь у міжнародних космічних програмах;
- Fluid economy – створення сприятливого регуляторного середовища для бізнесу та громадян; глобальна інтеграція та залучення інвестицій; підтримка експорту цифрових продуктів та послуг; освіта для майбутнього (AI-ready);
- GovTech (технології державного управління) – цифрові державні послуги; автоматизація процесів; системи аналізу даних; інструменти для ухвалення рішень.
За результатами реалізації Стратегії передбачається досягнення до 2030 року наступних показників:
- частка витрат на наукові дослідження та розробки у ВВП – 1,2% (у 2023 році – 0,33%);
- якість середньої освіти за показниками PISA – 470-510 балів (у 2022 році – 428-250 балів);
- глобальний індекс людського капіталу – 55 місце (у 2023 році – 79 місце);
- глобальний індекс інновацій – 45 місце (у 2023 році – 57 місце);
- глобальний патентний індекс – 35 місце (у 2023 році – 46 місце);
- підвищення продуктивності праці через інновації – 35% потенціалу (у 2023 році – 25%).
Джерело: Данило Гетманцев