Кабінетом Міністрів України, зареєстровано у Верховній Раді України законопроєкт від 06.01.2025 №12377 «Про основні засади житлової політики».
Законопроєкт має на меті встановлення нових засад та напрямів, які визначатимуть житлову політику України, що спрямована на створення можливостей та умов, за яких кожен матиме можливість вирішити житлове питання, набувши житло в оренду або у власність. Проект спрямований на закладення основ для формування житлової політики України з урахуванням стандартів та норм керівних документів Європейського Союзу та ст. 47 Конституції України, створення сприятливого правового поля для залучення допомоги міжнародних організацій та донорів для формування житлових фондів.
Законопроєктом передбачається:
- встановлення принципів житлової політики, що відповідають принципам, закладеним в міжнародних документах ЄС, а саме: доступності та безбар’єрності житла, непорушності права на житло та недоторканності житла, прозорості та громадської участі, свободи вибору, справедливості та рівного доступу кожного до житла, стратегічного планування, соціальної інтеграції;
- закладення реалізації принципу стратегічного планування шляхом визначення переліку документів стратегічного планування, механізмів їх розробки та прийняття, контролю виконання;
- необхідність розвитку державно-приватного партнерства як важливого елементу сприяння вирішенню житлового питання, що є важливою передумовою для залучення міжнародних партнерів;
- закріплення, що житловий фонд України складається з приватного, державного та житлового фонду територіальних громад (встановлюється, що за цільовим призначенням державний житловий фонд та житловий фонд територіальних громад розподіляється на соціальне житло та службове житло, яке не може бути відчужене; закріплюється можливість залучення приватного житлового фонду, як соціального житла);
- закріплення, що житло з державного житлового фонду та житлового фонду територіальних громад надається на умовах оренди з цільовим призначенням, як соціальне житло або, як службове житло. При цьому, рівень орендної плати, що сплачується безпосередньо громадянином залежить від рівня доходів та майна такого громадянина та регулюється шляхом встановлення механізмів субсидіювання;
- створення кооперативів: житлових (для спільного володіння і користування житлом) і житлово-будівельних (для будівництва житла);
- запровадження мінімальних та загальних вимог до споживчої якості житла;
- реалізація фінансово-кредитних механізмів для набуття громадянами житла у власність (встановлюються обмеження на відчуження житла, набутого за фінансово-кредитними механізмами за підтримки держави або органів місцевого самоврядування, з метою недопущення зловживань);
- декларування спрямування державної житлової політики на стимулювання, заохочення, регулювання приватної діяльності у житловій сфері;
- запровадження та стимулювання створення інституцій, які здійснюватимуть будівництво та управління доступним житлом;
- визначення гарантій захисту права на житло;
- формування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи як публічного електронного реєстру, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання відомостей про житловий фонд України, а також про осіб, які можуть скористатися державною підтримкою в реалізації права на житло;
- визнання такими, що втратили чинність Житлового кодексу України та Закону України від 19.06.1992 №2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду».
Джерело: ВРУ, Тарас Мельничук
