Податкова декларація з ПДВ із додатками: інструкція заповнення

Хто подає декларацію з ПДВ

Усі платники ПДВ подають декларацію з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

Також неплатники ПДВ, які є отримувачами послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України подають розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України.

Якщо у звітному періоді відсутній об’єкт оподаткування або немає показників, що підлягають декларуванню, чи потрібно подавати декларацію?

У такому разі декларацію можна не подавати. Це передбачено п. 49.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і п. 9 розд. III Порядку №21.

Також подавати декларацію за кожний звітний період незалежно від того, провадилась господарська діяльність у звітному періоді чи ні, зобов’язані платники, які (п. 49.2-1 ПКУ):

1. реалізують пальне або спирт етиловий;
2. мають чинні (у т. ч. призупинені) ліцензії на право провадження діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Строки подання декларації

Звітним періодом для подання декларації, який застосовується всіма платниками ПДВ, є календарний місяць (п. 202.1 ПКУ).

Тобто декларацію потрібно подати протягом 20 календарних днів (далі – к. д.) після закінчення звітного періоду (п. 202.1 ПКУ, п. 2 розд. II Порядку №21). При цьому якщо останній день подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за таким вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ).

Але є і певні особливості при визначенні звітного періоду, що передбачені п. 202.1 ПКУ:

1. у разі реєстрації реєструється платником ПДВ не з початку календарного місяця – у цьому випадку першим звітним періодом для неї є період, який починається з дня такої реєстрації і закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. Наприклад, дата реєстрації платника ПДВ припадає 10.12.2024, перше відзвітувати з ПДВ треба за період із 10.12.2024 по 31.01.2025. Тобто вперше подати звітність слід не пізніше 20 лютого 2025 року;
2. у разі анулювання ПДВ-реєстрації до кінця місяця – останнім звітним періодом є період, який розпочинається з дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, і закінчується днем анулювання реєстрації (п. 184.6 ПКУ). У такому разі в полі 02 заголовної частини декларації зазначають останній неповний період, а в заключній частині проставляють відмітку «Х» про подання останньої декларації. Декларація подається протягом 20 к. д. після закінчення звітного періоду, в якому відбулося анулювання ПДВ-реєстрації. Наприклад, дата анулювання 10.12.2024, у цьому випадку платник подає декларацію за період із 01.12.2024 по 10.12.2024 не пізніше 20.01.2025.

Куди подається декларація з ПДВ

Платник ПДВ подає декларацію до органу ДПС за основним місцем обліку.

Відповідальність за неподання декларації

За неподання або несвоєчасне подання платником ПДВ декларації передбачені штрафи (п. 120.1 ПКУ):

1. в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Також на період дії воєнного стану у разі відсутності у платника податків можливості вчасно подати звітність ці штрафи не застосовуються (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Форма податкової декларації з ПДВ

Форма податкової декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21 (у редакції наказу Мінфіну від 09.08.2024 №400), далі – Порядок №21. Електронний ідентифікатор декларації – J/F0200126.

До податкової звітності з ПДВ належать (п. 6 розд. І Порядку №21):

1. податкова декларація з ПДВ з додатками;
2. уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;
3. розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Завантажуйте бланки документів:

1. Податкова декларація з податку на додану вартість з додатками (починаючи із звітування за жовтень 2024)
2. Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану (з 01.11.2024)

Порядок заповнення декларації

Декларація складається з вступний частини, трьох розділів та таблиць для додаткових відміток.

Вступна частина декларації

Рядок 01 «Податкова декларація з податку на додану вартість» – вказується тип декларації. В одному з двох рядків ставиться позначка «Х»:

1. у ряд. 011 «Звітна», якщо подається поточна (звітна) декларація;
2. ряд. 012 «Звітна нова», якщо за звітний період подається нова декларація замість попередньої до закінчення строку подання декларації за цей період. У декларації з типом «Звітна нова» платник може виправити помилки, допущені в раніше поданій декларації, але тільки до закінчення строку її подання.

Рядок 02 «Звітний (податковий) період» – зазначається рік і місяць звітного періоду.

Рядок 03 «Платник» – зазначається для:

1. юросіб та постійних представництв нерезидентів – повне найменування згідно з реєстраційними документами;
2. фізосіб-підприємців – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
3. уповноважених платників в межах договорів про спільну діяльність, договорів про управління майном, угод про розподіл продукції – повну назву, дату та номер такого договору або угоди (п. 8–10 розд. I Порядку №21)

Рядок 031 «Податковий номер платника податку або серія та / або номер паспорта» – зазначається:

1. юрособами та постійними представництвами нерезидентів, які є відокремленими представництвами нерезидентів і пройшли держреєстрацію, – 8-значний код відповідно до ЄДРПОУ;
2. постійними представництвами нерезидентів, згадані в абзаці другому пп. 14.1.193 ПКУ – 9-значний реєстраційний (обліковий) номер;
3. ФОП – 10-значний реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (ідентифікаційний номер фізособи). Фізособи, які через свої релігійні переконання відмовилися від отримання реєстраційного номера, повідомили про це податковий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, – паспортні дані (серія та / або номер);
4. уповноваженими платниками в межах договорів про спільну діяльність, договорів про управління майном, угод про розподіл продукції – 9-значний реєстраційний (обліковий) номер уповноваженої особи договору про спільну діяльність на території України без створення юрособи, управителя майном, інвестора (оператора) угоди про розподіл продукції, який така особа отримала під час взяття на окремий облік відповідного договору (п. 2.3, 2.4, 3.5, 4.5–4.7 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588.

Рядок 04 «Індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість» – вказується ІПН платника ПДВ згідно з Реєстром платників ПДВ. ІПН може бути (п. 1.6 Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 №1130):

1. 12-значним – для юросіб;
2. 10-значним – для ФОП (збігається з РНОКПП фізособи, а в тих, хто відмовився від отримання реєстраційного номера, містить номер паспорта);
3. 9-значним – для осіб, відповідальних за нарахування та сплату ПДВ під час виконання договорів про спільну діяльність, договорів про управління майном, угод про розподіл продукції (збігається з реєстраційним (обліковим) номером уповноваженої особи, отриманим ним під час узяття на облік відповідного договору);
4. 12-значним – для постійних представництв нерезидентів, які є відокремленими представництвами нерезидентів, пройшли держреєстрацію та мають код ЄДРПОУ;
5. 9-значним – для постійних представництв нерезидентів, які згадані в абзаці другому пп. 14.1.193 ПКУ, та створені з присвоєнням реєстраційного (облікового) номера та / або були зареєстровані платниками ПДВ до набуття чинності Положенням №1130 і на дату ПДВ-реєстрації не мали коду ЄДРПОУ

Рядок 05 «Податкова адреса» – вказується:

1. для ФОП – місце проживання, за яким така особа стає на облік як платник податків у ДПС;
2. для юросіб – місцезнаходження, зазначене в ЄДР.

Адреса записується в загальновстановленому порядку й повинна містити:

1. вулицю,
2. номер будинку,
3. номер офісу,
4. населений пункт (місто, селище, село і т. п.),
5. район в області (якщо є),
6. область,
7. поштовий індекс (обов’язковий).

Можна користуватися загальноприйнятими скороченнями: «вул.», «буд.» та ін. Не буде помилкою, якщо особа, яка живе в місті, поділеному на райони, додатково вкаже у своїй адресі район міста. На практиці під час написання адреси рекомендуємо орієнтуватися на виписку або витяг з ЄДР.

Крім того, у цьому полі наводиться інформація про телефон, факс, електронну адресу (e-mail) платника, а також податковий орган, до якого подається декларація.

Також зазначається назва податкового органу до якого подається декларація

Розділ І Податкові зобов’язання

У рядках розд. I декларації відображаються:

1. у колонці А – обсяги постачань без урахування ПДВ,
2. у колонці Б – сума ПДВ (п. 5 розд. III Порядку №21).

А за операціями, які обкладаються ПДВ за ставкою 0 %, звільняються від обкладення ПДВ або не є об’єктом оподаткування, заповнюється тільки колонка А.

Рядок 1 (1.1, 1.2, 1.3) – Операції на митній території України, що оподатковуються за та ставками 20%, 7% і 14% відповідно, крім ввезення товарів на митну територію України.

У цих рядках постачальник відображає операції постачання товарів і послуг. Які операції відносяться до операцій постачання товарів (послуг) зазначено у пп. 14.1.191, 14.1.185 ПКУ. Також нагадаємо, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів (послуг) якщо місцем їх постачання є митна територія України (п. 185.1 ПКУ). Місцем постачання товарів (послуг), визначається відповідно до ст. 186 ПКУ.

Зокрема, у рядках 1.1, 1.2, 1.3 (залежно від застосовуваної ставки) відображаються:

1. постачання товарів (послуг) на МТУ як платникам, так і неплатникам ПДВ;
2. передача матеріальних і нематеріальних активів як вкладу у статутний капітал юрособи-резидента або повернення підприємством вкладу у статутний капітал своїм засновникам у майновій формі;
3. постачання послуг нерезиденту, якщо місцем постачання згідно з п. 186.2 або 186.4 ПКУ є територія України;
4. передача лізингоотримувачеві і повернення лізингодавцеві матеріальних активів за договорами фінансового лізингу;
5. постачання за договорами фінлізингу товарів, які раніше були повернені лізингоотримувачем – неплатником ПДВ у зв’язку з невиконанням умов укладеного з ним договору фінлізингу, де базою оподаткування є додатна різниця між ціною продажу і ціною придбання таких товарів (п. 189.5 ПКУ);
6. донарахування податкових зобов’язань до бази оподаткування у випадках, коли договірна ціна товарів (послуг) менша за базу оподаткування визначену п. 188.1 ПКУ;
7. постачання поворотної тари у випадку, якщо вона не була повернена платникові податків – продавцеві у строк більше 12 календарних місяців (п. 189.2 ПКУ);
8. передача товару позичальникові та повернення товару кредиторові в рамках договору товарної позики згідно зі ст. 1046 ЦКУ;
9. нарахування процентів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки) (п. 187.3 ПКУ);
10. постачання товарів (послуг) у рамках посередницьких договорів без переходу права власності на такі товари (послуги) (п. 189.4 ПКУ);
11. постачання послуг з комісійної торгівлі товарами, що були у використанні, прийнятими на комісію в осіб, які не є платниками ПДВ, без переходу права власності на такі товари до платника, який здійснює комісійну торгівлю, за якими базою оподаткування є комісійна винагорода (п. 189.3 ПКУ);
12. ліквідація ОЗ платника за його власним бажанням, відповідно до абзацу першого п. 189.9 ПКУ.

У разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 (Д1).

Рядок 2 Операції з вивезення товарів за межі митної території України, має наступні підрядки:

2.1 – вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог пп. 195.1.1 ПКУ. Тобто це вивезення товарів у таких митних режимах, як:

1. експорт (гл. 15 Митного кодексу України, далі – МКУ);
2. реекспорт відповідно до п. 3, 5 ч. 1 ст. 86 МКУ;
3. безмитна торгівля (гл. 22 МКУ);
4. вільна економічна зона (гл. 21 МКУ).

Нагадаємо, що до операції з постачання товарів на митній території України, які звільнені від обкладення ПДВ згідно з нормами ПКУ, у разі їх експорту застосовується ставка 0% (п. 195.2 ПКУ) тобто їх експорт відображається в ряд. 2.1 декларації.

Рядок 2.2 – вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, які звільнені від оподаткування.

Звільнені від обкладення ПДВ операцій з експорту окремих товарів прямо передбачено нормами згідно з розд. V, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і міжнародними договорами (угодами) (пп. 3 п. 3 розд. V Порядку №21). Зокрема, це такі операції, як:

1. реекспорт товарів, крім операцій, що здійснюються згідно з п. 3, 5 ч. 1 ст. 86 МКУ (п. 206.5 ПКУ);
2. експорт культурних цінностей (п. 210.7 ПКУ);
3. тимчасово, до 01.01.2027, – експорт відходів і лому чорних і кольорових металів, а також паперу і картону для утилізації (макулатури і відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТЗЕД (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ).

Рядок 2.3 – операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – окремих видів товарів):

1. 2.3.1 – вказуються обсяги операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за ставкою 0% відповідно до вимог пп. «а» пп. 97.2 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. Тобто, коли ПН складають з типом причини «22» – Складена на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів. Якщо ПН складають одразу на ставку 0%;
2. 2.3.2 – зазначають дані операцій з вивезення у режимі експортного забезпечення окремих видів товарів, що оподатковуються за ставкою 20% відповідно до вимог пп. «б» пп. 97.2 підрозд. 2 розд. XX ПКУ на підставі ПН з типом причини «22»;
3. 2.3.3 – зазначають дані операцій з вивезення у режимі експортного забезпечення окремих видів товарів, що оподатковуються за ставкою 14% відповідно до вимог пп. «б» п. 97.2 підрозд. 2 розд. XX ПКУ на підставі ПН з типом причини «22».

Рядок 3 Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою

У цьому рядку наводяться дані про постачання товарів (послуг), які обкладаються ПДВ за ставкою 0% згідно з пп. 195.1.2, 195.1.3, п. 211.1 ПКУ.

Рядок 4 Нараховано податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5, 199.1 ПКУ за операціями, що оподатковуються за ставками 20% (рядок 4.1), 7% (рядок 4.2), 14% (рядок 4.3).

У зазначених рядках відображається нарахування податкових зобов’язань за придбаннями товарів (послуг), необоротних активів з ПДВ, які використовуються у:

1. звільнених від ПДВ операціях (повністю або частково);
2. операціях, що не є об’єктом оподаткування (повністю або частково);
3. негосподарській діяльності платника ПДВ;
4. операціях по передачі в межах балансу платника ПДВ товарів для невиробничого використання і переводу виробничих необоротних активів до складу невиробничих;

Також у цих рядках відображається нарахування податкових зобов’язань згідно з п. 187.4 ПКУ при анулюванні ПДВ-реєстрації.

У рядках 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1 відображається коригування компенсуючих і розподільчих ПЗ, нарахованих за ставкою 20%, 7%, 14% відповідно. У тому числі коригування за підсумками річного перерахунку ПДВ у декларації за останній звітний період року (період зняття з обліку ПДВ-платника) їх заповнюють платники, що здійснюють одночасно оподатковувані й неоподатковувані операції (п. 199.4 ПКУ).

Рядок 5 – операції, що не є об'єктом оподаткування, операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п. 186.2, 186.3 ПКУ за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування.

Тут відображаються усі операції, що:

1. не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ). Але тільки ті з них, які підпадають під визначення операції з постачання товарів послуг (з пп. 14.1.185 і 14.1.191 ПКУ). Наприклад, обсяги операцій з передачі майна на відповідальне зберігання або в операційну оренду або операції з виплати зарплати у рядку 5 декларації не відображають, адже у цьому випадку не відбувається операція з постачання (переходу права власності);
2. постачання послуг місце постачання яких визначено за межами України (пп. 186.2, 186.3, 186.3-1 ПКУ);
3. звільнені від оподаткування на підставі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, та згідно з міжнародними договорами.

Рядок 5.1 – цей рядок спеціально введений для контролю за правильністю розрахунку сум ПДВ, не сплачених до бюджету у зв’язку з наявністю податкових пільг. У ньому з підсумку ряд. 5 вибираються тільки ті операції, які звільнені від оподаткування ПДВ.

При цьому в ряд. 5.1 зазначаються обсяги операцій з огляду на коригування з ряд. 5.1.1 декларації.

Рядок 5.1.1 – показують коригування обсягів операцій, що відображаються в ряд. 5.1 (пп. 6 п. 3 розд. V Порядку №21). При цьому значення ряд. 5.1.1 може бути як додатним, так і від’ємним (залежно від підсумкової суми коригувань).

Рядок 6 – вказуються послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України.

У рядках 6.1 та 6.2 декларації вказують операції придбання послуг нерезидента, що обкладаються ПДВ за ставками 20% та 7% відповідно, за умови, що місцем такого постачання є територія України згідно з п. 186.2, 186.3 ПКУ.

Нагадаємо, що податкові зобов’язання за такими операціями виникають на дату першої події та їх нарахування має супроводжуватися оформленням ПН (п. 187.8, 190.2, 208.2 ПКУ)

Також у рядках 6.1, 6.2 зазначається і коригування сум компенсації за такими операціями згідно зі ст. 192 ПКУ. Завважимо, що значення рядків 6.1 та 6.2 може бути як додатним, так і від’ємним (зі знаком «–»), якщо сума коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань у бік зменшення перевищить суму нарахування податкових зобов’язань і збільшуючих коригувань поточного періоду.

Рядок 7 Коригування обсягів постачання та податкових зобов’язань, що проводяться на підставі ст. 192 ПКУ (повернення товарів / передоплат, зміна суми компенсації, перегляд цін).

Збільшення суми податкових зобов’язань відображають у періоді складання розрахунку коригування (далі – РК) незалежно від того, зареєстрований такий РК чи ні (пп. 192.1.2 ПКУ).

Зменшення суми податкових зобов’язань відображають у періоді реєстрації РК в ЄРПН (пп. 192.1.1 ПКУ). При цьому якщо зменшуючий РК зареєстровано:

1. своєчасно – зменшення податкових зобов’язань відображають у періоді складання РК;
2. несвоєчасно – зменшення суми податкових зобов’язань відображають періоді реєстрації РК.

Якщо на підставі РК обсяги постачання товарів / послуг і сума ПЗ платника не змінились, то рядок 7.1 не заповнюють (ЗІР, категорія 101.24).

Не відображають у рядку 7.1 коригування:

1. обсягів постачання звільнених операцій, такі коригування відображаються у рядку 5.1.1;
2. компенсуючих і розподільчих податкових зобов’язань, нарахованих згідно з пп. 198.5, 199.1 і 199.4 ПКУ (їм місце в рядках 4.1.1, 4.2.1 або 4.3.1 декларації);
3. податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг від нерезидента з місцем постачання на митній території України (їх показують у рядках 6.1 або 6.2 декларації);
4. податкових зобов’язань за операціями з вивезення окремих видів товарів у режимі експортного забезпечення (їх наводять у рядках 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3).

Рядок 7.2.1 – зазначають коригування обсягів постачання за операціями, що оподатковуються за ставкою 0%;

Рядок 7.2.3 – коригування обсягів постачання та податкових зобов’язань за операціями, що оподатковуються за ставкою 20%;

Рядок 7.3.3 – коригування обсягів постачання та постачання та податкових зобов’язань за операціями, що оподатковуються за ставкою 14%;

Рядок 8 – вказують суму збільшення податкових зобов’язань, що виникають у зв’язку з нецільовим використанням товарів, ввезених на митну територію України у пільговому режимі згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародними договорами (пп. 8 п. 3 розд. V Порядку №21).

Податкові зобов’язання збільшують на суму ПДВ, яка мала бути сплачена за зазначеними операціями в момент увезення таких товарів. Саме цю суму ПДВ і відображають у рядку 8. При цьому ПН за такою операцією не складають (ЗІР, категорія 101.24).

Рядок 9 – заповнюється тільки колонка Б. У ній відображається підсумкова сума податкових зобов’язань звітного періоду (з урахуванням коригувань), розрахована за формулою:

1. сума значень рядків (1.1 + 1.2 + 1.3 + 2.3.2 + 2.3.3 + 4.1 + 4.1.1 (-/+) + 4.2 + 4.2.1 (-/+) + 4.3 + 4.3.1 (-/+) + 6.1 (-/+) + 6.2 (-/+) + 7.1 (-/+) + 7.2.2 (-/+) + 7.2.3 (-/+) + 8) колонки Б.

Нагадаємо: якщо сума ПДВ, зазначена у цьому рядку, перевищує показник ∑НаклВид за звітний період, то різниця формує показник ∑Перевищ.

Розділ ІІ Податковий кредит

У цьому розділі відображаються операції із придбання товарів/послуг і сума ПДВ, що відноситься до складу податкового кредиту.

При цьому за операціями, які обкладаються ПДВ за ставкою 0%, звільняються від оподаткування або не є об’єктом оподаткування, заповнюється тільки колонка А.

Рядок 10 відображаються всі придбання на митній території України, як з ПДВ, так і без ПДВ незалежно від:

1. їх призначення: для оподатковуваних операцій / неоподатковуваних / негосподарської діяльності (п. 198.3 ПКУ);
2. статусу продавця: платник ПДВ чи ні.

Платник ПДВ може відображати податковий кредит у ряд. 10.1 – 10.3 на підставі:

Належно оформленої ПН, яка зареєстрована у ЄРПН (п. 201.10 ПКУ). При цьому якщо ПН зареєстрована своєчасно - вона може бути включена у декларацію в періоді складання, якщо ж ПН зареєстрована несвоєчасно – то не раніше періоду її реєстрації.

Відобразити податковий кредит на підставі зареєстровано в ЄРПН НП платник ПДВ може протягом 365 к. д. з дня її оформлення;

Замінників ПН, до яких віднесено (п. 201.11 ПКУ):

1. фіскальні чеки на суму (без ПДВ) не більше 200 грн на день;
2. рахунки, які виставляються за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів ;
3. транспортні квитки, готельні рахунки.

Рядок 10.1 – відображають операції з придбання із ПДВ за ставкою 20%;

Рядок 10.2 – відображають придбання товарів за укороченою 7% ставкою, а саме мова йде про придбання:

1. лікарських засобів та медичних виробів згідно з пп. «в» п. 193.1 ПКУ ;
2. операції з постачання послуг у сфері культури та мистецтва (ЗІР, категорія 101.08, пп. «в» п. 193.1 ПКУ);
3. послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), (пп. «в» п. 193.1 ПКУ).

Рядок 10.3 – відображають придбання сільгосппродукції, яка оподатковується ПДВ за ставкою 14% (пп. «г» п. 193.1 ПКУ), а саме:

1. придбання пшениці і суміші пшениці та жита (меслин) (1001), ячменю (1003), кукурудзи (1005), соєвих бобів (1201), насіння свіріпи або ріпаку (1205) та соняшнику (1206 00).

Рядок 10.4 – вказують обсяги придбання товарів / послуг:

1. за ставкою ПДВ 0%;
2. без ПДВ, тобто придбані у неплатників ПДВ або ті, що звільнені від оподаткування (ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ; за міжнародними договорами), не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ).

Зокрема, у ряд. 10.4 відображають послуги банку з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування (пп. 196.1.5 ПКУ), роялті, що виплачуються грошима або цінними паперами (пп. 196.1.7 ПКУ).

Рядок 11 - ввезені на митну територію України товари, необоротні активи, а саме:

1. імпорт товарів / необоротних активів (далі – НА) у тому числі реімпорт згідно з п. 3 ч. 2 ст. 78 МКУ (ЗІР, категорія 101.24) та ввезених на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання (ЗІР, категорія 101.13) на підставі належним чином оформленої митної декларації.

1. розстрочення сплати ПДВ при ввезенні товарів / основних засобів у митному режимі імпорту (ЗІР, категорія 101.24). Відображають ці суми у тому звітному періоді, в якому відбувається сплата (погашення) розстрочених сум податкових зобов’язань з ПДВ, на підставі митних декларацій (аркушів коригування), оформлених відповідно до встановлених вимог;
2. коригування податкового кредиту (з «+» або «-»), що відбувається у разі якщо після митного оформлення змінюється митна вартість. Коригування відбувається на дату набуття чинності рішенням суду або на дату прийняття відповідного рішення митним органом. Підставою для коригування є аркуш коригування до митної декларації (ЗІР, категорія 101.24);

Рядок 11.1 – відображають імпорт товарів, які обкладаються ПДВ за ставкою 20%.

Рядок 11.2 – відображають імпорт товарів, які обкладаються ПДВ за ставкою 7%.

Рядок 11.3 – відображають імпорт сільгосппродукції, що обкладається за ставкою 14%.

Рядок 11.4 – зазначаються дані про ввезення в Україну (імпорт) товарів та необоротних активів операції з ввезення яким звільняються від ПДВ, або не є об’єктом оподаткування.

А саме операції з:

1. імпорту товарів незалежно від обраного митного режиму, митною вартістю до 150 євро, а також імпорту товарів у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує 150 євро, на адресу одного одержувача – юрособи або ФОП, згідно до пп. 196.1.16, 196.1.17 ПКУ;
2. імпорту товарів оборонного призначення, які звільнені від ПДВ відповідно до п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ;
3. імпорту товарів перелічених у п. 9-36 розділу ХХІ МКУ, які звільнені від ПДВ згідно з п. 87-1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;
4. комплектуючих для виробництва та / або ремонту безпілотних систем, машин механізованого розмінування, засобів протидії технічним розвідкам, які використовуються у власній виробничій діяльності та / або для ремонту згаданих активів, що звільнені від ПДВ при ввезені відповідно до п. 95 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Рядок 12 – відображаються операції ввезення в Україну товарів, при митному оформленні яких сплата ПДВ була відстрочена шляхом видачі податкового векселя відповідно до підрозд. 3 розд. XX ПКУ. Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі були погашені (п. 7 підрозд. 3 розд. XX ПКУ)

Підставою для відображення податкового кредиту є погашений податковий вексель.

Рядок 13 – рядок призначений для відображення податкового кредиту за послугами від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 ПКУ.

Підставою для відображення податкового кредиту є ПН із типом причини «14» та умовним ІПН «500000000000», зареєстрована у ЄРПН (п. 198.2 ПКУ)

Нагадаємо, така ПН складається отримувачем послуг нерезидента при нарахуванні податкових зобов’язань і відображається в ряд. 6 декларації. Податковий кредит за такою ПН відображається в одному періоді разом із податковими зобов’язаннями, якщо ПН була зареєстрована вчасно. У разі несвоєчасної реєстрації ПН податковий кредит відображається в періоді реєстрації цієї ПН.

Також у цьому рядку відображаються й коригування податкового кредиту за такими послугами (пп. 1 п. 4 розд. V Порядку №21). Підставою для відображення коригування є РК до ПН із типом причини «14».

Рядок 13.1 – вказуються обсяги послуг, отриманих на територій України від нерезидента, а також коригування податкового кредиту за такими операціями, що оподатковуються за ставкою 20%.

Рядок 13.2 – вказуються обсяги послуг, отриманих на територій України від нерезидента, а також коригування податкового кредиту за такими операціями, що оподатковуються за ставкою 7%.

Рядок 14 – відображаються коригування податкового кредиту, що проводяться на підставі РК згідно з п. 192.1 ПКУ, тобто в разі:

1. зміни суми компенсації вартості товарів (послуг);
2. повернення товарів / передоплат.

Підставою для коригування податкового кредиту є РК. При цьому відповідно до пп. 192.1.1, 192.1.2 ПКУ:

1. зменшити податковий кредит покупець повинен у періоді проведення коригування (тобто складання РК) незалежно від періоду реєстрації РК. Зменшувальний РК реєструється покупцем;
2. збільшити податковий кредит покупець може тільки на підставі зареєстрованого РК. Збільшувальний РК реєструється постачальником.

Рядок 15 – відображається відображає коригування ПК у бік зменшення, що проводяться згідно з пп. 192.1.1 ПКУ при поверненні товарів / передоплат, зміні суми компенсації, перегляді цін тільки у випадку, коли відсутній зареєстрований РК на зменшення.

Тобто, коли у наслідок коригування відбулося зменшення податкового кредиту, а продавець не склав та/або не надіслав покупцю РК на зменшення, або зменшувальний РК був заблокований.

Оскільки заповнюється ряд. 15 тільки при коригування ПК у бік зменшення, то показник рядка 15 може бути тільки із знаком «-».

Рядок 16 – вказується сума від’ємного значення ПДВ, яка включається до податкового кредиту поточного звітного періоду. У рядках 16.1-16.3 заповнюється тільки колонка Б. Показник цього рядка формується за рахунок:

1. від’ємного значення ПДВ попереднього звітного періоду;
2. коригувань податкового кредиту в разі самостійного виправлення помилок;
3. коригувань податкового кредиту за результатами податкової перевірки.

Рядок 16.1 – переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Рядок 16.2 – вказуються суми збільшення/зменшення залишку від’ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків (далі – УР), поданих протягом звітного (податкового) періоду. Тобто коли виправлення помилки вплинуло на показник ряд. 21 декларації попереднього звітного періоду (як у бік зменшення, так і в бік збільшення). Отже, до рядка 16.2 (із «+» або «–») переносять дані граф 6 рядка 21 УР, поданих у такому звітному періоді (п. 5 розд. VI Порядку №21).

Рядок 16.3 – вказується сума збільшення / зменшення від’ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення (далі – ППР).

У цьому випадку платникові ПДВ направляється ППР за формами:

1. «В3» – у разі відмови від бюджетного відшкодування. У періоді отримання такого ППР слід заповнити ряд. 16.3 зі знаком «+», оскільки сума від’ємного значення, не прийнята до бюджетного відшкодування, збільшить від’ємне значення поточного періоду, за який подається декларація;
2. «В4» – якщо за результатами перевірки виявлено завищення від’ємного значення. У періоді отримання такого ППР необхідно заповнити ряд. 16.3 зі знаком «–». (ЗІР, категорія 101.24).

Сума бюджетного відшкодування, заявлена і невідшкодована за декларацією, на яку складено ППР за формою «В1» (тобто за результатами перевірки зменшили суму бюджетного відшкодування), зменшується в інтегрованій картці платника, але не підлягає відображенню в декларації (ЗІР, категорія 101.24).

Також у цьому рядку показують суму податкового зобов’язання, отриманого правонаступником від реорганізованого підприємства (п. 198.7 ПКУ).

Рядок 17 – Значення цього рядка розраховується за формулою:

1. (сума значень рядків (10.1 + 10.2 + 10.3 + 11.1 + 11.2 + 11.3 + 12 + 13.1 (-/+) + 13.2 (-/+) + 14 (-/+) + 15 (-) + 16 (-/+) колонки Б)).

Розділ ІІІ Розрахунки за звітний період

У цьому розділі декларації з ПДВ відображається сума ПДВ до сплати або сума від’ємного значення, яка може бути заявлена до бюджетного відшкодування (далі – БВ) або включена до податкового кредиту наступного звітного періоду.

Рядок 18 – зазначається додатна різниця між ряд. 9 (сума податкових зобов’язань) і ряд. 17 (сума податкового кредиту). Ця сума підлягає сплаті до бюджету через електронний рахунок у системі електронного адміністрування.

Якщо в розд. ІІІ декларації заповнено ряд. 18, інші його рядки не заповнюються.

Рядок 19 – відображається від’ємна різниця між рядками 9 і 17. Тобто цей рядок заповнюється, коли сума податкового кредиту перевищує суму податкових зобов’язань. Показник цього рядка наводиться в декларації без знака «–».

Рядок 19.1 – сума від’ємного значення, розрахована як різниця між показником ряд. 19 і лімітом реєстрації на момент подання декларації (дані зі службового поля ряд. 19.1).

Якщо ж від’ємне значення ряд. 19 менше або дорівнює ліміту реєстрації, тоді ряд. 19.1 не заповнюється, а показник із рядка 19 відразу переноситься до рядка 20 (пп. 2 п. 5 розд. V Порядку №21)

Службове поле рядка 19.1 – довідково зазначають величину ліміту реєстрації на дату подання декларації

Рядок 20 – зазначають суму від’ємного значення у межах ліміту реєстрації. При цьому якщо:

1. рядок 19 ≤ ліміту реєстрації – то рядок 20 = рядку 19;
2. рядок 19 > ліміту реєстрації – то рядок 20 = рядку 19 - рядок 19.1.

Сума від’ємного значення із рядка 20 спочатку направляють у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ (за його наявності — рядок 20.1). А решту суми від’ємного значення платник ПДВ може (п. 200.4 ПКУ):

1. заявити до БВ (ряд. 20.2): на поточний рахунок або на платіжний рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг (ряд. 20.2.1), та/або в рахунок погашення зобов’язань / боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету (ряд. 20.2.2),
2. та / або зарахувати до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 20.3)

Рядок 20.1 – заповнюється, якщо сума від’ємного значення буде спрямована платником ПДВ на погашення податкового боргу (у т. ч. відстроченого або розстроченого) (пп. «а» п. 200.4 ПКУ).

Слід врахувати, що зазначена у цьому рядку сума зменшує ліміт реєстрації, тому сума, що заявляється у рахунок погашення боргу не може перевищувати ліміт реєстрації на дату подання декларації.

Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов’язання, яка не була сплачена платником податків у встановлений ПКУ строк, а також сума непогашеної пені, яка була нарахована в порядку, визначеному ПКУ (пп. 14.1.175 ПКУ).

Так, суми з ряд. 20.1 зараховуються в погашення:

1. у першу чергу – податкового зобов’язання;
2. у другу – штрафу;
3. в останню – пені (за наявності).

В інтегрованій картці платника ці зарахування відображаються саме в такому порядку.

Рядок 20.2 – зазначається загальна сума, заявлена платником ПДВ до БВ.

Рядок 20.2.1 – вказується сума БВ, яку платник ПДВ хоче отримати коштами на свій поточний рахунок у банку.

Рядок 20.2.2 – вказується сума БВ, яку платник ПДВ хоче зарахувати у рахунок сплати грошових зобов’язань / погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету (пп. «и» п. 87.1, пп. «б» п. 200.4 ПКУ).

Причому сплатити за рахунок БВ можна тільки ті податки та збори, що спрямовані повністю до Держбюджету і не розподіляються між Держбюджетом та місцевими бюджетами, наприклад акцизний податок, рентна плата за користування радіочастотним ресурсом.

А от зарахувати БВ у рахунок розподілюваних платежів таких як податок на прибуток, ПДФО не можна (ІПК ДПСУ від 17.03.2023 №569/ІПК/99-00-04-02-03-06, від 12.12.2019 №1859/6/99-00-04-02-03-15/ІПК).

Рядок 20.3 – зазначається залишок від’ємного значення, що переходить до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Показник рядка розраховується за формулою: рядок 20 – рядок 20.1 – рядок 20.2.

Якщо податкового боргу немає і не заявлено БВ, то до рядка 20.3 переноситься значення з рядка 20.

Рядок 21 – Сума від’ємного значення, яка розраховується за формулою: ряд. 19.1 + ряд. 20.3. Значення рядка. 21 повинне відповідати значенню графи 10 «Усього» таблиці 1 додатка 2.

Сума із цього рядка переноситься до ряд. 16.1 декларації наступного звітного періоду.

Відмітки

Після розд. ІІІ декларації є спеціальні поля, у яких потрібно проставити позначки «Х» у разі:

1. подання декларації за останній звітний (податковий) період у випадку анулювання реєстрації платником ПДВ;
2. застосування касового методу обліку ПДВ. Відмітка проставляється у разі застосування касового методу відповідно до п. 187.1, 187.10, та п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Та не заповнюється платниками податку, що здійснюють постачання товарів / послуг з оплатою за бюджетні кошти відповідно до п. 187.7 ПКУ. Таке ж роз'яснення навели і податківці.

У таблиці «Відмітка про подання до декларації:» проставляється позначка «Х» щодо:

1. додатків, які подаються разом з декларацією;
2. якщо разом з декларацією подаються митні декларації у паперовій формі;
3. у разі подання разом з декларацією доповнень (пояснень) у паперовій формі. Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам ПКУ (п. 46.4 ПКУ).

Під виноскою «Збільшено / зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та / або уточнюючих розрахунків».

Заповнюється табличка у разі якщо у декларації були заповнені рядки 16.2, 16.3, де зазначаються:

1. дані УР (дата, реєстраційний номер з квитанції про подання УР, звітний період, що уточняється, сума з відповідним знаком) – у разі заповнення рядка 16.2;
2. дані ППР – у разі заповнення рядка 16.3.

Додаток 1 (Д1) до декларації з ПДВ

Додаток Д1 призначений для відомостей про включення до податкових зобов’язань звітного місяця сум ПДВ із незареєстрованих податкових накладних (ПН) і збільшувальних розрахунків коригування (РК) до них та про податковий кредит з урахуванням його коригування.

Підставою для заповнення додатка 1 є ПН/РК, інші документи (зокрема, касові чеки, рахунки, транспортні квитки), перелік яких наведено у п. 201.11 Податкового кодексу України (ПКУ). При цьому факт реєстрації ПН/РК в ЄРПН важливий при формуванні податкового кредиту. ПЗ навпаки формуєте без прив’язки до реєстрації в ЄРПН.

Додаток містить два розділи та п’ять таблиць, розглянемо детально порядок їх заповнення.

Розділ І. Податкові зобов’язання

Розділ I містить три таблиці: 1.1, 1.2, 1.3. У таблицях 1.1 та 1.2 надавайте інформацію винятково за ПН та збільшувальним РК, які не зареєстрували в ЄРПН на дату подання декларації, зобов’язання за якими відобразили у рядках 1.1, 1.2, 1.3, 4.1, 4.1.1, 4.2, 4.2.1, 4.3, 4.3.1, 6.1, 6.2, 7.1 такої звітної декларації.

Увага! Зареєстровані ПН та зареєстровані збільшувальні РК на дату подання декларації в таблицях 1.1 та 1.2 додатка Д1 не відображайте

Таблиця 1.1

У Таблиці 1.1 відображайте ПН, не зареєстровані на дату подання декларації, незалежно від причини (недостатність ліміту чи зупинення реєстрації).

Сенс відображення таких ПН у таблиці 1.1 полягає у тому, що відповідно до п. 200¹.9 ПКУ за рахунок ПН, які не зареєстровані в ЄРПН, але відображені в декларації, зменшується реєстраційний ліміт, завдяки якому формується показник ∑Перевищ формули СЕА ПДВ. Якщо платник ПДВ відобразить у таблиці 1.1 додатку 1 незареєстровані ПН, то вони мають бути зареєстровані в ЄРПН не за рахунок основного ліміту реєстрації, а за рахунок показника ∑Перевищ. Щоб програма ДПС розуміла, які саме ПН сформували цей показник, для їх розшифрування в додатку 1 призначена Таблиця 1.1.

Під час заповнення Таблиці 1.1 зазначайте:

1. у графі 2 – ІПН покупця, або умовний ІПН, якщо складаєте для нарахування зобов’язань відповідно до п. 198.5, 199.1 ПКУ. У разі отримання послуг від нерезидента з місцем їх постачання на території України зазначайте власний ІПН платника ПДВ як отримувача таких послуг;
2. графах 3 та 4 – дату і номер ПН, що не зареєстрована в ЄРПН;
3. графі 5 – позначку «+» у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5, 199.1 ПКУ;
4. графі 6 – обсяг операцій без ПДВ;
5. графах 7, 8, 9 – суму ПДВ за ставками 20%, 7%, 14% відповідно.

Також таблиця 1.1 передбачає окремі підсумки по графам 6-9 для рядків 1.1, 1.2, 1.3, 4.1, 4.2, 4.3 декларації і по графам 6-8 для рядків 6.1 та 6.2 декларації.

Таблиця 1.2

У Таблиці 1.2 показуйте РК, оформлені на збільшення податкових зобов’язань у зв’язку зі зміною суми компенсації вартості товарів (послуг) і не зареєстровані в ЄРПН на дату подання декларації.

А саме, проставте:

1. у графі 2 – ІПН покупця, або умовний ІПН, якщо складаєте для нарахування зобов’язань відповідно до п. 198.5, 199.1 ПКУ. У разі отримання послуг від нерезидента з місцем їх постачання на території України зазначайте власний ІПН платника ПДВ як отримувача таких послуг;
2. графах 3 та 4 – дату і номер РК, що не зареєстрована в ЄРПН;
3. графі 5 – позначку «+» у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5, 199.1 ПКУ;
4. графі 6 – обсяг операцій без ПДВ;
5. графах 7, 8, 9 – суму ПДВ за ставками 20%, 7%, 14% відповідно.

Підсумкові рядки таблиці 1.2 складаються з трьох частин. У них окремо наводьте коригування, які відображаєте в декларації:

1. у рядках 7, 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1 – коригування податкових зобов’язань до звичайних ПН та коригування до зведених ПН з умовним ІПН «600000000000», складених згідно з п. 198.5 ПКУ;
2. рядках 6.1, 6.2 – коригування до ПН з умовним ІПН «500000000000», які склали під час отримання послуг від нерезидента з місцем їх постачання в Україні та які оподатковують ПДВ за ставками 20% та 7%;
3. рядках 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1 – коригування податкових зобов’язань у зв’язку з перерахунком відповідно до ст. 199 ПКУ.

Таблиця 1.3

У цій таблиці відображайте коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення окремих видів товарів у митному режимі експортного забезпечення. Розшифровуйте у таблиці РК, складені на підставі пп. «б» та «в» п. 97.4 підрозд. 2 розд. XX ПКУ після завершення митного оформлення вивезення товару (РК РЕЗ 2 та РК РЕЗ 3). Тобто у разі заповнення рядків 7.2.2 та/або 7.2.3 декларації.

При цьому зазначайте:

1. у графах 2, 3 – дату і номер РК;
2. графі 4 – ознаку:

1 – у разі коригування податкових зобов'язань на підставі пп. «б» пп. 97.4 підрозд 2 розд. XX ПКУ (РК РЕЗ 2). Тобто у разі приведення показників ПН у відповідність з даними митної декларації (далі - МД) без зміни ставки ПДВ. Зазначимо, що у більшості випадків такий РК складається на зменшення суми операції, вказаної у ПН. Разом з тим, в окремих випадках, РК РЕЗ 2 може бути складений на збільшення суми операції, вказаної у ПН, зокрема, у разі зміни курсу валют, внаслідок чого відбулося збільшення вартості експортованого товару в гривневому еквіваленті (роз'яснення ДПС);

2 – у разі коригування податкових зобов'язань на підставі пп. «в» п. 97.4 підрозд. 2 розділу XX ПКУ (РК РЕЗ 3). Тобто у разі зміни ставки ПДВ з 20% або 14% на 0% та, відповідно, нарахованої суми податку після завершення розрахунків за експортною операцією;

1. графах 5, 6 – дату і номер ПН, до якої оформлюєте РК;
2. графах 7, 8 – місяць та рік звітного (податкового) періоду, у якому відобразили операцію з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів;
3. графі 9 – коригування обсягів постачання (без ПДВ). Причому цю графу заповнюйте тільки у разі оформлення РК РЕЗ 2. А от у разі коригування податкових зобов'язань на підставі пп. «в» п. 97.4 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, тобто оформлення РК РЕЗ 3 після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів, графу 9 не заповнюйте.
4. графах 10, 11 – суму коригування ПДВ залежно від ставки оподаткування з відповідним знаком.

Розділ ІІ Податковий кредит

У цьому розділі розшифровуйте податковий кредит та його коригування.

На замітку! Придбання без ПДВ, або ставкою 0% і коригування таких придбань у таблицях 2.1, 2.2 не відображайте

Таблиця 2.1

Коли розшифровуєте податковий кредит, відображений у рядках 10.1, 10.2, 10.3 декларації, у Таблиці 2.1. проставляйте:

1. у графі 2 – ІПН постачальника, у тому числі у разі придбання товарів (послуг) на підставі замінників ПН (касових чеків, рахунків, квитків тощо) (ЗІР, 101.24);
2. графі 3 – період складання (місяць, рік) ПН або іншого документа, за яким відображаєте податковий кредит. Наприклад, 12 2024;
3. графі 4 – позначку «+» у разі, якщо суми ПДВ включаєте до складу податкового кредиту за касовим методом відповідно до п. 187.10 ПКУ. У разі застосування касового методу на підставі інших норм ПКУ (п. 187.1, 187.7, п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) позначку «+» не проставляйте;
4. графі 5 – позначку «+», якщо вхідна ПН пов’язана з придбанням (будівництвом, спорудженням, створенням) необоротних активів;
5. графі 6 – обсяг придбання без ПДВ у гривнях з копійками;
6. графах 7, 8, 9 – суму ПДВ, включену до складу податкового кредиту, залежно від ставки ПДВ – 20%, 7%, 14% відповідно;
7. графі 10 – загальну суму ПДВ.

У підсумковому рядку зазначайте загальний обсяг придбання товарів (послуг) і суму ПДВ (окремо за ставками 20%, 7% і 14% та усього), з нього:

1. обсяги придбань (спорудження, будівництва) об’єктів ОЗ та суми ПДВ. Також, на думку податківців, у таблиці 2.1 слід відображати й обсяги придбання з ПДВ товарів/послуг, пов’язаних з ремонтом та поліпшенням необоротних активів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція) (ЗІР, 101.24);
2. обсяги придбань, за якими податковий кредит відображаєте за касовим методом відповідно до п. 187.1 ПКУ.

Увага! Підсумкові рядки заповнюйте у гривнях без копійок

Таблиця 2.2

У Таблиці 2.2 розшифровуйте коригування податкового кредиту з рядків 13.1, 13.2, 14 та 15 декларації:

1. у графі 2 – ІПН постачальника, що оформив РК;
2. графі 3.1 – період (місяць, рік) складання ПН, яку коригуєте;
3. графі 3.2 – позначку «+», якщо коригуєте податковий кредит, що виник внаслідок придбання (будівництвом, спорудженням, створенням) необоротних активів. Також це відноситься і до коригувань, пов’язаних із ремонтом та поліпшенням необоротних активів;
4. графі 3.3 – період складання РК, на підставі якого коригуєте податковий кредит у рядку 14 декларації;
5. графі 3.4 – період складання іншого документа (зокрема, бухдовідки), на підставі якого провели коригування податкового кредиту у бік зменшення ПК за відсутності зареєстрованого РК. Таке коригування відображають у рядку 15 декларації;
6. графі 4 – коригування з відповідним знаком «+» або «−» обсягів придбання;
7. графах 5, 6, 7 – коригування з відповідним знаком «+» або «−» суми ПДВ за операціями придбання, що оподатковують за ставкою 20%, 7%, 14% відповідно;
8. графі 8 – загальну суму ПДВ.

На замітку! Графи 4-8 заповнюйте у гривнях з копійками

У підсумкових рядках зазначайте загальний обсяг коригувань обсягів придбань і суму ПДВ (окремо за ставками 20%, 7% і 14% та усього) та окремо підсумок коригувань:

1. що переносите до рядка 14 декларації;
2. що переносите до рядка 15 декларації;
3. придбань (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів та ремонтів та поліпшень;
4. що переносите до рядків 13.1, 13.2 декларації.

Додаток 2 (Д2) до декларації з ПДВ

Додаток 2 подають разом з ПДВ-декларацією у разі заповнення у ній рядків 19, 20.1, 20.2, 21. Д2 містить чотири таблиці, розглянемо порядок їх заповнення

Таблиця 1

Призначення Таблиці 1 додатку 2 (Д2) до декларації з ПДВ – розшифровка інформації про від’ємне значення (у цілому) – рядка 19 декларації за звітний період.

Графи 2, 3 – звітний (податковий) період, у якому виникло від'ємне значення у формати місяць, рік. Заповнюйте у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення починаючи від найстарішого до найсвіжішого.

Графа 4 – ІПН постачальника або умовний ІПН. Тут зазначайте:

1. ІПН постачальників за рахунок придбань у яких виникло від’ємне значення;
2. власний ІПН платника ПДВ, якщо від’ємне значення виникало за рахунок ввезення товарів на митну територію України або у результаті коригування податкових зобов’язань у бік зменшення (лист ДПСУ від 28.10.2024 № 29885/7/99-00-21-03-02-07);
3. умовний ІПН «500000000000», якщо від’ємне значення виникло у разі отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України;
4. умовний ІПН «300000000000» – у разі виникнення від’ємного значення за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі пп. «в» пп. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Таке коригування здійснюйте у разі провадження режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ);
5. умовний ІПН «900000000000» — якщо у складі від’ємного значення є залишки сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015, на яку відповідно до пп. 3 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПКУ збільшили ліміт реєстрації. Оскільки періодом виникнення такого від’ємного значення вважається липень 2015 року, у гр. 2 зазначайте «07», а у гр. 3 – «2015». При цьому гр. 5 і 7 таблиці 1 не заповнюйте.

Графа 5 – у числовому форматі – місяць і рік зазначайте період складання документа (ПН, РК, митної декларації, замінників ПН). Тобто тих документів, що є підставою для відображення у декларації податкового кредиту, і як наслідок – виникнення від’ємного значення.

Графа 6 – розшифровуйте суму від’ємного значення у розрізі періодів його виникнення та постачальників.

Важливо! Значення рядка «Усього» графи 6 таблиці 1 Д2 має дорівнювати рядку 19 декларації

Графа 7. Це довідкова графа і її заповнює правонаступник у разі реорганізації (п. 198.7 ПКУ). У ній правонаступник проставляє позначку «+», якщо сума від’ємного значення 3 графи 6 була сформована за рахунок від’ємного значення, отриманого від реорганізованого платника. У такому разі в гр. 4 зазначають ІПН такого реорганізованого платника, а в графах 2, 3 і 5 – період, коли таке від’ємне значення узгоджено ДПС – підтверджено перевіркою, показано в таблиці 3 Д2 і включено до складу податкового кредиту через рядок 16.3 декларації (пп. 5 п. 4 розд. V Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21).

Графа 8 – зазначайте суму, зараховану у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (за наявності). Нагадаємо, що платник ПДВ має право зарахувати суму від’ємного значення, сформовану за результатами податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди та обліковувався в інтегрованій картці платника станом на перше число місяця, у якому було подано таку декларацію, в частині, що не перевищує суму ліміту реєстрації на момент отримання контролюючим органом податкової декларації. Значення рядка «Усього» графи 8 таблиці 1 додатка Д2 має дорівнювати рядку 20.1 декларації.

Графа 9 – зазначайте суму від’ємного значення, яку платник ПДВ декларує до бюджетного відшкодування. Значення рядка «Усього» графи 9 таблиці 1 додатка Д2 має дорівнювати рядку 20.2 декларації.

Графа 10 – вкажіть суму від’ємного значення, яку зараховуєте до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, тобто переносите до рядка 16.1 декларації наступного періоду. Значення рядка «Усього» графи 10 таблиці 1 додатку Д2 має дорівнювати рядку 21 декларації.

Увага! Якщо платник не декларує суму від’ємного значення до погашення податкового боргу та/або до бюджетного відшкодування, то значення рядка «Усього» за графами 6 та 10 будуть однакові

Рядок «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 - рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)» – якщо немає податкового боргу, то до цього рядка перенесіть суму з рядка 20.3.

Таблиця 1.1

Ця таблиця призначена для розшифрування суми від’ємного значення, що декларуєте до бюджетного відшкодування. Ідеться про суму з графи 9 таблиці 1 додатку Д2, яка виникла внаслідок коригування податкових зобов’язань за операціями у межах РЕЗ на підставі пп «в» п. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (тобто у разі оформлення РК РЕЗ 3).

Таблиця 1.1 заповнюйте у розрізі:

1. звітних (податкових) періодів, у яких виникло від'ємне значення;
2. сум ПДВ, які фактично сплатили у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України за операціями з придбання з ПДВ, які враховано у зменшення сум податкових зобов'язань, визначених на підставі пп. «б» п. 97.2 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Під час заповнення Таблиці 1.1 зазначайте:

1. у графі 2 – ІПН постачальника або умовний ІПН. Так у разі сплати ПДВ до бюджету безпосередньо декларантом бюджетного відшкодування — зазначають умовний ІПН «300000000000» (задекларовано рядок 18 декларації у відповідному періоді та фактично сплачено);
2. графах 3, 4 – період у форматі місяць, рік, у якому ПН та/або РК включили до податкового кредиту;
3. графах 5, 6 – період у форматі місяць, рік, у якому від’ємне значення врахували в рахунок погашення податкових зобов'язань або фактично сплатили до Держбюджету;
4. графі 7 – суму ПДВ, що фактично сплатили у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Держбюджету. Значення за графою «Усього» графи 7 має дорівнювати сумі значень рядків графи 9 таблиці 1, в яких у графі 4 зазначили умовний ІПН «300000000000».

Таблиці 2 та 3

Суму від’ємного значення, що підлягає включенню до податкового кредиту наступного звітного періоду платника ПДВ, який реорганізується, переносять до складу податкового кредиту правонаступника (п. 198.7 ПКУ). Саме для такого перенесення й призначені таблиці 2 та 3 додатку Д2, де:

1. реорганізоване підприємство заповнює таблицю 2;
2. правонаступник – таблицю 3.

Порядок передання правонаступникові від’ємного значення та його розмір залежить від виду реорганізації. Так, якщо реорганізація проводиться шляхом:

1. перетворення, злиття, приєднання – від’ємне значення передають правонаступникові повністю (у всій сумі) після підписання передавального акта;
2. поділу, виділу – тоді частково, пропорційно до отриманої правонаступником частки майна згідно з розподільчим балансом.

Таблицю 2 додатку 2 до декларації з ПДВ заповнює підприємство, що реорганізується, за останній звітний період. Але за умови, що в ПДВ-декларації заповнено ряд. 21. При цьому підприємство зазначає:

1. у графі 2 – ІПН підприємства правонаступника;
2. графі 3 – суму від’ємного значення, яка буде передана правонаступникові (або правонаступникам) відповідно до частки, зазначеної в передавальному акті або розподільчому балансі;
3. графах 4, 5 – дату і номер передавального акта або розподільчого балансу.

Таблицю 3 підприємство-правонаступник заповнює тільки після підтвердження суми від’ємного значення податковою перевіркою так:

1. у графі 2 – ІПН підприємства, що реорганізується;
2. графі 3 – суму від’ємного значення, яка передану (розподілену) у зв’язку з реорганізацією;
3. графі 4 – звітний період, у якому підприємство, що реорганізується, подало заяву про передання від’ємного значення правонаступникові;
4. графі 5 – суму від’ємного значення з графи 3, передану (розподілену) у зв’язку з реорганізацією та підтверджену податковою перевіркою;
5. графах 6, 7 – дату і номер акта, що підтверджує результати податкової перевірки.

Додаток 3 (Д3) до декларації з ПДВ

Додаток 3 до декларації з ПДВ «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)» подають у разі прийняття рішення платником ПДВ про:

1. повернення суми бюджетного відшкодування (далі – БВ);
2. повернення зайвих коштів з власного електронного ПДВ-рахунку на поточний банківський рахунок або спрямування їх в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ;
3. передачу реорганізованим платником ПДВ можливості правонаступнику скористатись своїм реєстраційним лімітом (∑_Накл).

Загальні умови декларування БВ визначає пп. «б» п. 200.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), їх усього дві. Так, сума від’ємного значення, що декларують до БВ:

1. Має бути сплачена постачальникам або до Держбюджету (зокрема, у разі імпорту товарів).
2. Не може перевищувати ліміт реєстрації на дату подання декларації. Це важливо, оскільки після подання декларації ліміт зменшується на суму від’ємного значення, задекларованого до БВ (п. 200¹.3 ПКУ). А сума ліміту реєстрації не може бути від’ємною.

У додатку Д3 до декларації з ПДВ зазначають звітний період, у якому задекларували сума БВ, а саме:

1. у полі «а» – суму, задекларовану у рядку 20.2.1 декларації за звітний період. Тобто у разі декларування БВ до повернення грошовими коштами на свій рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг. Тут зазначають реквізити рахунку, на який має бути повернена задекларована сума БВ. Також у цьому підрозділі платник може змінити реквізити рахунку, якщо такі зміни відбулися після подання декларації. Для зміни реквізитів потрібно під час подання наступної декларації з ПДВ заповнити розділ «Відомості щодо зміни реквізитів рахунку платника податків*» і вказати реквізити нового рахунку, на який варто перекинути заявлене і погоджену суму БВ;
2. полі «б» – суму, задекларовану у рядку 20.2.2 декларації за звітний період, тобто у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачують до держбюджету.

Увага! Подають додаток 4 є обов’язково під час заповнення рядка 20.2 декларації з ПДВ.

Таблиця 1

Для цього в Таблиці 1 у додатку Д3 до декларації з ПДВ зазначають у графах:

1. 2 – код бюджетної класифікації платежу;
2. 3 – рахунок платежу в Казначействі;
3. 4 – суму цифрами. Значення рядка «Усього» графи 4 має дорівнювати значенню рядка 20.2.2 декларації.

Таблиця 2

Таблицю 2 у додатку 3 платник ПДВ заповнює, якщо у нього накопичилися на електронному рахунку ПДВ кошти, і він бажає їх повернути на свій поточний рахунок у банку або у небанківського надавача платіжних послуг.

Але є певні умови такого повернення:

1. на дату подання декларації сума коштів на електронному рахунку в СЕА ПДВ має перевищувати суму податкового боргу з ПДВ (за наявності) та суму узгоджених податкових зобов’язань, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до декларації за цей звітний період;
2. сума реєстраційного ліміту має бути не менше за суму, яку платник ПДВ планує повернути з електронного рахунку. Адже повернення таких коштів призводить до зменшення розміру реєстраційного ліміту, а від’ємним він бути не може. Тобто повернути кошти можна тільки у межах ліміту реєстрації на момент подання декларації.

Під час заповнення таблиці 2 платник ПДВ зазначає у графах:

1. 1 – суму коштів на ПДВ-рахунку на дату подання декларації. Ці дані можна отримати, подавши електронний запит за формою J1302301 й отримавши витяг за формою J1402301. Або можна скористатися даними з Електронного кабінету у розділі «СЕА ПДВ» – «Реєстр операцій»;
2. 2 – показник рядка 18 поточної декларації, тобто суму узгодженого податкового зобов’язання;
3. 3 – податковий борг, що виник на момент подання декларації. Якщо такого боргу немає, графа не підлягає заповненню;
4. 4 – суму, яка підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника (гр. 1 – гр. 2 – гр. 3).

Важливо! Якщо гр. 1 < (гр. 2 + гр. 3), платнику ПДВ не повернуть зайві кошти з електронного ПДВ-рахунку.

Таблиця 3

У таблиці 3 у додатку Д3 зазначають окремо словами й цифрами суму до повернення (у межах значення гр. 4 таблиці 2) та реквізити поточного рахунку (номер рахунку у форматі IBAN і найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг).

Якщо платник ПДВ має податковий борг, то під таблицею 3 він наводить цифрами суму, яку хоче перерахувати до бюджету в погашення такого боргу. При цьому така сума не має перевищувати показник графи 3 таблиці 2.

Таблиці 4 та 5

Таблиці 4 і 5 у додатку Д3 до декларації з ПДВ заповнюють у випадку, коли слід передати правонаступникові (правонаступникам) реєстраційний ліміт у разі реорганізації платника ПДВ. Така передача (отримання) реєстраційного ліміту відбувається за правилами, що містить п. 200¹.3 ПКУ. Тобто, якщо відбувається передача ліміту, то у правонаступників він збільшується через показник ΣНакл.

Щоб передати ліміт, потрібно заповнити таблицю 4 чи 5 Д3 до декларації з ПДВ. А саме:

1. таблицю 4 заповнює платник ПДВ, що реорганізується (у складі декларації за останній звітний період);
2. таблицю 5 – правонаступник реорганізованої юрособи, але тільки після підтвердження суми ліміту податковим органом (п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 №569).

У таблиці 4 платник, що реорганізується, наводить у графах:

1. 2 – ІПН правонаступника (якщо реорганізація відбувається шляхом приєднання, злиття, перетворення) або ІПН усіх правонаступників (якщо реорганізація відбувається шляхом виділення);
2. 3 – значення ∑Накл, що підлягає включенню до розрахунку показника ∑Накл правонаступника згідно із часткою, указаною в передавальному акті (розподільчому балансі). Тобто якщо правонаступників декілька, то суму ліміту реєстрації розподіляють між ними пропорційно до часток переданого їм за розподільчим балансом майна;
3. 4, 5 – дату і номер передавального акта (розподільчого балансу). Перед таблицею 4 словами і цифрами наводять суму реєстраційного ліміту (∑Накл), яка переноситься до податкового кредиту правонаступника.

Після того як суму реєстраційного ліміту, зазначену підприємством, що реорганізується, у таблиці 4 Д3 підтвердить позапланова документальна перевірка органом ДПС, правонаступник може разом із декларацією подати Д3 із заповненою таблицею 5. На підставі цього додатку йому збільшать реєстраційній ліміт (∑Накл) у формулі СЕА ПДВ.

У таблиці 5 правонаступник зазначає у графах:

1. 2 – ІПН реорганізованого платника податків;
2. 3 – значення ∑Накл на момент анулювання держреєстрації реорганізованого платника. Це значення має відповідати сумі, заявленій реорганізованою особою в таблиці 4 Д3 до декларації за останній звітний період, у частині, переданій правонаступнику;
3. 4 – реєстраційну суму (∑Накл), підтверджену документальною перевіркою, проведеною податковим органом;
4. 5, 6 – дату і номер акта або довідки, оформлених за результатами перевірки.

Додаток 4 (Д4) до декларації з ПДВ

Таблиця 1

Таблицю 1 в додатку Д4 до деки з ПДВ заповнюють платники ПДВ, які:

1. здійснюють постачання товарів (послуг), що не є об’єктом обкладення ПДВ згідно зі ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
2. надають послуги, місце постачання яких визначено за межами митної території України згідно з п. 186.2 і 186.3 ПКУ.

У рядку 5 декларації, а отже, і в таблиці 1 додатка 4, слід відображати операції з вивезення товарів вартістю в еквіваленті до 150 євро (не є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 196.1.16 ПКУ).

Важливо! У таблиці 1 розшифровують показник рядка 5 декларації у частині операцій постачання, що не є об’єктом оподаткування ПДВ

Під час заповнення таблиці 1 додатка Д4 зазначають:

1. у графі 2 – назву операції, яка відповідає операціям, переліченим у п. 196.1, 186.2 і 186.3 ПКУ;
2. графі 3 – норму ПКУ (підпункт, пункт, статтю), на підставі якої операцію відносять до такої, що не є об’єктом оподаткування ПДВ або за якою місце постачання послуги визначають за межами митної території України;
3. графі 4 – обсяг постачання.

Таблицю 1 заповнюють у розрізі операцій. Тобто окремо зазначають операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ на підставі ст. 196 ПКУ, і операції з постачання послуг нерезидентом з місцем їх постачання за межами України. При цьому обсяг операцій постачання за гр. 4 вказують загальною сумою за звітний період без розшифровки в розрізі контрагентів за такою операцією. Тобто, якщо у платника ПДВ за період було декілька операцій у межах однієї норми ПКУ незалежно від кількості контрагентів за такими операціями, обсяг постачання наводять узагальнено в одному рядку.

Таблиця 2

Таблиця 2 в додатку Д4 до декларації з ПДВ підлягає заповненню, якщо у звітному періоді платники ПДВ здійснюють операції, звільнені від оподаткування ПДВ згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, умовами міжнародних договорів. Тут розраховують суму пільги, тобто суму ПДВ, яку не сплатив платник до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги.

Увага! У Таблиці 2 розшифровують рядок 5.1 декларації за звітний період з урахуванням коригувань за рядком 5.1.1, якщо вони мали місце

Несплачені до держбюджету суми ПДВ, наведені у розділі V¹ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21), розраховують за формулою:

∑ПП = Vпост. зв х 20% – (Vприд. з ПДВ 20% + Vприд. з ПДВ 7% + Vприд. з ПДВ 0%/зв + Vприд. з ПДВ 14%) х 20%, де

1. Vпост. зв – обсяги постачань на території України товарів (послуг), звільнених від обкладення ПДВ (з ряд. 5.1 розд. I декларації або уточнюючого розрахунку, далі – УР);
2. Vприд. з ПДВ 20% – обсяги операцій із придбання товарів (послуг), необоротних активів (далі – НА) без урахування ПДВ, нарахованого (сплаченого) під час придбання таких товарів (послуг), НА, оподатковуваних за ставкою 20%, які використані в операціях, звільнених від оподаткування (згідно з розд. V, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародними договорами (угодами)), на які платник ПДВ нарахував податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 і 199.1 ПКУ;
3. Vприд. з ПДВ 7% – обсяги операцій із придбання товарів (послуг), НА без урахування ПДВ, нарахованого (сплаченого) під час придбання таких товарів (послуг), НА, оподатковуваних за ставкою 7%, які використані в операціях, звільнених від оподаткування (згідно з розд. V, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародними договорами (угодами)), на які платник ПДВ нарахував податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 і 199.1 ПКУ;
4. Vприд. з ПДВ 0%/зв – обсяги операцій із придбання товарів (послуг), НА, які звільнені від обкладення ПДВ та / або обкладаються ПДВ за ставкою 0% і використані в операціях, звільнених від оподаткування (згідно з розд. V, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародними договорами (угодами));
5. Vприд. з ПДВ 14% – обсяги операцій із придбання товарів без урахування ПДВ, нарахованого (сплаченого) під час придбання таких товарів, що обкладаються ПДВ за ставкою 14%, які використані в операціях, звільнених від оподаткування, та на які платником податку нараховано податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 та 199.1 ПКУ.

Під час розрахунку суми пільги слід ураховувати, що період використання придбаних товарів (послуг), НА в операціях, що не обкладаються ПДВ, не завжди збігається з періодом їх придбання, а нарахування компенсуючих податкових зобов’язань залежить від напрямку використання активів, що купуються.

Увага! Для заповнення Д4 і розрахунку показника ∑ПП беруть тільки обсяги придбань товарів (послуг), НА, використані в оподатковуваних операціях протягом звітного періоду

Якщо, наприклад, платник ПДВ отримав передоплату за товари (послуги), постачання яких звільнене від оподаткування ПДВ і при цьому товари (послуги), які використають у таких пільгових операціях, будуть придбані в наступних звітних періодах, то графи 6–9 у таблиці 2 не заповнюють.

Під час заповнення Таблиці 2 зазначають у графах:

2, 3 – найменування та код податкової пільги на основі Довідника пільг, розміщеного на вебпорталі ДПС та оновлюваного щокварталу. Якщо у Довіднику немає коду пільги, то у гр. 3 проставляють умовний код пільги «99999999». Дані заносять у розрізі пільг – щодо кожної ПДВ-пільги, застосованої платником у звітному періоді, окремим рядком;

4 – суму ПДВ, несплачену до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (ΣПП). Її розраховують за наведеною вище формулою, але під час заповнення таблиці 2 у програмі, наприклад M.E.Doc, такий розрахунок відбувається автоматично. Врахуйте, що за правильного розрахунку сума у графі 4 не може бути від’ємною. Якщо ж таки отримали від’ємне значення, наприклад придбання перевищили постачання, то тоді графу 4 не заповнюють;

5 – обсяги пільгових постачань на митній території України, здійснених за місяць, окремо щодо кожної пільги, якщо їх декілька. У цій графі слід розшифрувати показник ряд. 5.1 декларації. Тобто показник графи 5 у рядку «Усього», має дорівнювати даним ряд. 5.1 декларації;

6 – обсяги (без ПДВ) придбань, що оподатковують ПДВ за ставкою 20%, у поточному та попередніх звітних періодах, використаних у звільнених від оподаткування операціях у поточному звітному періоді. Це дані з ряд. 10.1 декларації;

7 – обсяги (без ПДВ) придбань, що оподатковують ПДВ за ставкою 7%, у поточному та попередніх звітних періодах, використаних у звільнених від оподаткування операціях у поточному звітному періоді. Це дані з ряд. 10.2 декларації;

8 – обсяги придбань, що оподатковують ПДВ за ставкою 0% і звільнені від обкладення ПДВ, у поточному та попередніх звітних періодах, використаних у звільнених від оподаткування операціях у поточному звітному періоді. Ці дані беруть із рядка 10.4 декларації. Нагадаємо, у ряд. 10.4 декларації відображають операції з придбання товарів (послуг), НА території України, які:

1. оподатковують ПДВ за ставкою 0%;
2. звільнені від оподаткування;
3. придбані без ПДВ у неплатників цього податку.

На замітку! Обсяги операцій із придбання в неплатників ПДВ на території України товарів (послуг), НА, які використовують в операціях, звільнених від оподаткування, у розрахунку показників таблиці 2 не беруть участі. Це випливає з формули, наведеної у розділі V¹ Порядку №21

9 – обсяги (без ПДВ) придбань, що оподатковують ПДВ за ставкою 14%, у поточному та попередніх звітних періодах, використаних у звільнених від оподаткування операціях у поточному звітному періоді. Це дані з рядка 10.3 декларації.

Таблиця 3

Таблицю 3 в додатку Д4 до декларації з ПДВ заповнюють тільки ті платники ПДВ, які є підприємствами та організаціями, заснованими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю (п. 14 розд. III Порядку №21).

Такі підприємства на власний розсуд можуть обирати будь-який режим оподаткування і застосовувати:

1. ПДВ-пільгу за п. 197.6 ПКУ. У такому разі підприємство повинне заповнювати також і таблицю 2 у додатку Д4;

або

1. нульову ставку ПДВ за п. 8 підрозд. 2 розд. ХХ ПК. Щоправда, до 01.01.2025 (ІПК ДПС від 28.11.2019 №1630/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).

Незалежно від обраного режиму оподаткування такі підприємства кожен звітний період у таблиці 3 повинні підтверджувати відповідність трьом критеріям, що надають їм право на застосування одного з режимів оподаткування. Тому кожен звітний період у таблиці 3 вони розраховують показники:

1. ЧПІ – має бути не менше ніж 50% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу підприємства;
2. ФОПІ – має становити не менше ніж 25% суми загальних витрат на оплату праці, що включають до складу витрат;
3. БВТ – має становити не менше ніж 8% продажної ціни товарів, послуг.

Таблиця 4

Таблицю 4 у додатку Д4 до декларації з ПДВ заповнюють платники ПДВ, які є переробними підприємствами і відповідають критеріям, визначеним п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, у разі здійснення:

1. операцій із ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту обладнання і комплектуючих винятково для використання у власній виробничій діяльності;

та / або

1. операцій із постачання товарів власного виробництва, які звільнені від оподаткування ПДВ.

У таблиці 4 додатку Д4 такі підприємства мають підтверджувати відповідність критеріям, визначеним п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, що дозволяють застосувати пільговий режим оподаткування до цих операцій (п. 14 розд. III Порядку №21). А саме у цій таблиці слід зазначати:

1. питому вагу доходу, отриманого ними від реалізації продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі доходу протягом звітного періоду. Щоб виконати цей критерій, розмір питомої ваги має становить понад 90%. Значення цього показника наводять із точністю до двох знаків після коми з округленням за загальновстановленими правилами;
2. позначку «+» у полі «Відмітка про наявність виробничих потужностей, розташованих виключно на території населених пунктів, зазначених у пункті 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу».

Додаток 5 (Д5) до декларації з ПДВ

Додаток 5 до декларації з ПДВ «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)» подають платники ПДВ, які:

1. використовують придбані з ПДВ товари, послуги, необоротні активи одночасно в оподатковуваних і не оподатковуваних ПДВ операціях і розподіляють вхідний ПДВ за правилами, встановленими у статті 199 Податкового кодексу України (далі –ПКУ);
2. застосовують одночасно касовий метод і правило «першої події», коли визначають податкові зобов’язання і податковий кредит.

Додаток 5 містить три таблиці.

Перша категорія платників заповнює Таблиці 1 та 2. Друга категорія платників ПДВ заповнює лише Таблицю 3 і подає разом із декларацією щомісяця.

На замітку! Таблиці 2 і 3 заповнюйте у гривнях із копійками. Підсумкові рядки заповнюйте у гривнях без копійок із відповідним округленням за загальновстановленими правилами

Таблиця 1

У Таблиці 1 розраховують частку використання (далі – ЧВ) придбаних товарів (послуг), необоротних активів (далі – НА) у неоподатковуваних ПДВ операціях.

До неоподатковуваних належать операції, які:

1. звільнені від обкладення ПДВ (відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародних договорів);
2. не є об’єктом оподаткування (згідно зі ст. 196 ПКУ або у зв’язку з їх здійсненням за межами України за ст. 186 ПКУ).

Платники ПДВ розподіляють вхідний ПДВ за правилами, визначеними п. 199.1 ПКУ, і подають Д5:

1. в останньому звітному періоді року (разом із декларацією за грудень) або в періоді анулювання ПДВ-реєстрації;
2. у звітному періоді, у якому вперше декларують оподатковувані та неоподатковувані операції, якщо підстави для розподілу ПДВ за ст. 199 ПКУ вперше виникли в поточному році.

Наведемо порядок заповнення Таблиці 1.

Графа 4. Тут зазначають обсяг постачань, що оподатковують ПДВ (без урахування ПДВ) за:

1. поточний рік або останній звітний період у разі анулювання реєстрації платника ПДВ – у разі заповнення рядка 1;
2. перший місць звітного періоду року, у якому вперше відбулися неоподатковувані операції постачання, – у разі заповнення рядка 2.

Значення графи 4 – це сума значень рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 5, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки А декларації і всіх уточнюючих розрахунків (далі – УР).

Графа 5 – загальний обсяг усіх постачань (без урахування ПДВ) за:

1. поточний рік або останній звітний період у разі анулювання реєстрації платника ПДВ – у разі заповнення рядка 1;
2. перший місць звітного періоду року, у якому вперше відбулися неоподатковувані операції постачання, – у разі заповнення рядка 2.

Значення графи 5 – це сума значень рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків (далі – УР).

Графа 6. Тут розраховують ЧВ в оподатковуваних операціях: колонка 5 × 100% ÷ колонка 4.

Графа 7. Тут розраховують ЧВ в неоподатковуваних операціях: (100 - (колонка 5 × 100% ÷ колонка 4)).

Коефіцієнт ЧВ із графи 7 використовують:

1. для нарахування розподільчих податкових зобов’язань протягом року, якщо ЧВ вперше розраховували у звітному періоді такого року;

або

1. для здійснення перерахунку (річного або за останній звітний період у разі ПДВ реєстрації).

Таблиця 2

У Таблиці 2 фактично здійснюють перерахунок ПДВ за рік або за останній місяць у разі анулювання ПДВ-реєстрації. Тобто її заповнюють раз на рік – до декларації за грудень або за останній звітний період до анулювання реєстрації як платника ПДВ.

Податкові зобов’язання коригують (як у бік зменшення, так і в бік збільшення) шляхом оформлення розрахунку коригування (далі – РК) до кожної зведеної ПН, складеної згідно з п. 199.1 ПК за всі періоди року. А під час анулювання ПДВ-реєстрації – за періоди з початку року і до останнього звітного періоду.

Суми ПДВ у Таблиці 2 заповнюють у гривнях із копійками, а от підсумковий показник («Усього») відображають у гривнях без копійок з округленням за загальними правилами. Підсумки перерахунку (з рядка «Усього») таблиці 2 переносять до рядків 4.1.1, 4.2.1 та / або 4.3.1 декларації за грудень або останній звітний період перед анулюванням.

Під час заповнення Таблиці 2 зазначають:

1. у графах 2, 3 – обов’язкові реквізити зведеної податкової накладної (у графі 2 – дату складання, у графі 3 – реєстраційний номер), складеної відповідно до п. 199.1 ПКУ та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Незалежно від дати реєстрації в ЄРПН зведену податкову накладну відображайте в рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 (залежно від застосованої ставки ПДВ) декларації того звітного періоду, за результатами якого її склали;
2. графах 4, 5 – обов’язкові реквізити РК, складеного до зведеної податкової накладної через річний перерахунок ЧВн. РК також зареєструйте в ЄРПН. Хоча в річному перерахунку беруть участь і незареєстровані розрахунки коригування, у т. ч. й зі знаком «-» (ЗІР, категорія 101.24);
3. графі 6 – обсяги постачань, що підлягають коригуванню за ставкою 20%. Значення кожного рядка графи 6 дорівнює значенню рядка IV розділу А табличної частини відповідного РК;
4. графі 7 – обсяги постачань, що підлягають коригуванню за ставкою 7%. Значення кожного рядка графи 7 дорівнює значенню рядка IV розділу А табличної частини відповідного РК;
5. графі 8 – обсяги постачань, що підлягають коригуванню за ставкою 14%. Значення кожного рядка графи 8 дорівнює значенню рядка IV розділу А табличної частини відповідного РК;
6. графах 9, 10 і 11 – залежно від ставки (20%, 7%,14% відповідно) суму ПДВ, яка збільшує або зменшує суму податкових зобов’язань. Значення кожного рядка графи 9, 10 і 11 дорівнює значенню рядків II, IIІ і IV розділу А табличної частини відповідного РК.

Увага! Якщо за результатами перерахунку зменшуєте суму компенсувальних ПДВ-зобов’язань, біля показників у графах 6-11 поставте знак «–»

Таблиця 3

Таблицю 3 заповнюють лише ті платники ПДВ, які застосовують одночасно касовий метод податкового обліку (визначений як окремими пунктами ст. 187 ПКУ, так і п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) і загальні правила визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту, тобто правило «першої події».

Касовий метод обліку ПДВ – це визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту за фактом отримання оплати. Факт оплати — отримання коштів на рахунки в банках, органах казначейства, у касу або отримання інших видів компенсацій вартості товарів/послуг (пп. 14.1.266 ПКУ).

При цьому не вважаються касовим методом обліку ПДВ визначення податкових зобов’язань у разі постачання товарів (послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів (п. 187.7 ПКУ).

Скористаємось роз’ясненням ГУ ДПС в Одеській області щодо заповнення Таблиці 3.

Графа 1. Тут зазначають дані графи 13 таблиці за попередній період.

Графа 2 – дані графи 14 таблиці за попередній період.

Графи 3, 4 – обсяг та суми ПДВ по товарам / послугам, придбаним платником ПДВ та оплаченим в податковому (звітному) періоді, за який платник подає Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ. При цьому, суми ПДВ з колонки 4 платник ПДВ включає до податкового кредиту за наявності належно складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (далі – ПН).

Графи 5, 6 – обсяг придбаних товарів / послуг та суми ПДВ, неоплачених у податковому (звітному) періоді, за який подають Д5 до податкової декларації з ПДВ. Зазначені обсяги та суми ПДВ таких товарів / послуг розподіляють далі у графах 7, 8, 9, 10.

Графи 7, 8 – частка обсягу та суми ПДВ неоплачених товарів/послуг (з граф 5 та 6 відповідно), придбаних платником податку для касового методу.

Графи 9, 10 – частка обсягу та суми ПДВ неоплачених товарів/послуг (із граф 5 та 6 відповідно), придбаних платником ПДВ не для касового методу та податковий кредит щодо яких формується за першою з подій. При цьому, суми ПДВ з графи 10 платник ПДВ включає до податкового кредиту за наявності належно складеної та зареєстрованої ПН в ЄРПН.

Графи 11, 12 – оплата із залишку з попереднього(іх) періоду(ів) неоплачених товарів/послуг для касового методу (з граф 1 та 2 відповідно). При цьому, суми ПДВ з графи 12 платник ПДВ включає до податкового кредиту за наявності належно складеної та зареєстрованої ПН в ЄРПН.

Графи 13, 14 – залишок неоплачених товарів / послуг для застосування касового методу, що переносять до граф 1 та 2 відповідно таблиці розрахунку за наступний звітний (податковий) період. При цьому:

1. суму обсягу, яку зазначають у графі 13, розраховують за формулою: значення графи 1 – значення графи 11 + значення графи 7;
2. суму ПДВ, яку зазначають у графі 14, розраховують за формулою: значення графи 2 – значення графи 12 + значення графи 8.

Увага! Придбання товарів (послуг), НА тільки для операцій, за якими податкові зобов’язання визначаєте лише за загальним правилом першої події або тільки за касовим методом у таблиці 3 не відображайте

Додаток 6 (Д6) до декларації з ПДВ

Додаток 6 (Д6) до податкової декларації з ПДВ заповнює платник ПДВ, який хоче поскаржитися на свого недобросовісного контрагента у двох випадках:

1. якщо продавець товарів/послуг припустився помилки в обов’язкових реквізитах податкової накладної (ПН), передбачених пунктом 201.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Утім не всі помилки в обов’язкових реквізитах ПН небезпечні для покупця. Наприклад, не дає права на податковий кредит помилка щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Помилки в інших обов’язкових реквізитах ПН не перешкоджають покупцеві віднести суми ПДВ до податкового кредиту за умови, що вони не заважають ідентифікувати проведену операцію, її зміст (товар / послуги, що їх постачають), період, сторони і суму податкового зобов’язання;
2. якщо продавець / покупець порушив граничний термін реєстрації ПН та / або розрахунку коригування (РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Ця умова не поширюється на ПН / РК, реєстрацію яких зупинили (п. 201.10 ПКУ; п. 16 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21).

Увага! Подання скарги автоматично не надає покупцю права на податковий кредит. Таке право він отримає, лише тоді, коли постачальник виправить помилки або зареєструє ПН або РК в ЄРПН

Д6 не подають, якщо:

1. помилки виявили в необов’язкових реквізитах ПН / РК;
2. реєстрацію ПН/РК зупинили у випадках, передбачених п. 201.16 ПКУ.

Подати Д6 можна разом із декларацією за звітний період, у якому отримали ПН / РК із помилками або в якому порушений граничний строк їх реєстрації. Але якщо покупець і не подав Д6 разом із ПДВ-декларацією, то право на його подання зберігається у нього протягом 365 календарних днів, що настають за останнім днем подання декларації за цей звітний період.

Разом з Д6 подають копії підтвердних документів, а саме:

1. або товарних, фіскальних чеків, виписок банку або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв’язку з придбанням товарів / послуг,
2. або первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, що підтверджують факт отримання товарів/послуг. Наприклад, видаткової накладної, акта виконаних робіт тощо (п. 201.10 ПКУ).

Ці копії подають до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків у той самий строк, що й звітність з ПДВ (п. 201.10 ПКУ). При цьому у Д6 слід навести кількість аркушів таких документів.

Що зазначати у кожній графі додатку Д6 до декларації з ПДВ наведемо нижче.

Графа 2. Зазначте назву одного з документів («податкова накладна» або «розрахунок коригування»), за яким не маєте права відобразити податковий кредит, збільшити суму податкового кредиту або зменшити податкові зобов’язання. Збільшити суму податкового кредиту можна лише після того, як постачальник зареєстрував РК в ЄРПН, а зменшити суму податкових зобов’язань — коли РК зареєстрував в ЄРПН покупець (п. 192.1 ПКУ).

Графи 3, 4. Тут вкажіть назву та ІПН платника ПДВ, на якого скаржитеся. Ним може бути як продавець, так і покупець (якщо він не дотримав граничного строку реєстрації РК на зменшення). Зазначайте повну або скорочену назву юрособи згідно з її статутними документами або повністю прізвище, ім’я, по батькові фізособи.

Графи 5, 6. У цих графах проставте дату складання та номер ПН/РК. Якщо не маєте ПН/РК, зазначте дату події, на яку постачальник мав скласти цей документ. Її знайдете у первинних документах. Якщо немає інформації про номер ПН / РК, графу 6 не заповнюйте.

Графа 7 – обсяг постачання. Зазначайте реальний обсяг постачання товарів чи послуг (без ПДВ). Тобто переносьте дані з первинних документів, що підтверджують факт проведення господарської операції.

Графа 8 – сума ПДВ. Наведіть реальну суму ПДВ, нараховану на зазначений у графі 7 обсяг поставки:

гр. 8 = гр. 7 × 20% (7% або 14%)

Сума ПДВ у графі 8 може бути як зі знаком «+», так і зі знаком «–» (у разі зменшення обсягу постачання на підставі зменшувального РК).

Графа 9. Тут стисло опишіть вчинені порушення. Наприклад: «Неправильно вказано код товару згідно з УКТЗЕД». Якщо скаргу подаєте через несвоєчасну реєстрацію ПН / РК в ЄРПН, тоді тут наведіть граничний строк їх реєстрації.

За результатами подання покупцем скарги за формою Д6 на постачальника-порушника чекає документальна позапланова перевірка.

Таку перевірку контролюючий орган повинен провести протягом 90 календарних днів із дня отримання скарги на підставі пп. 78.1.9 ПКУ.

Утім, спочатку податковий орган надсилає порушнику письмовий запит із пропозицією виправити помилки. І якщо постачальник не відповість на цей запит, тоді перевірка неминуча. Строк підготовки відповіді на запит – 15 робочих днів із дня отримання запиту. У відповіді платник податків повинен надати пояснення та документально їх підтвердити (пп. 78.1.9 ПКУ).

Як подавати декларацію з ПДВ

Платники ПДВ подають декларацію тільки в електронній формі (п. 49.4 ПКУ; п. 2 розд. III Порядку №21).

За загальним правилом декларацію слід подати не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк її подання (п. 49.4 ПКУ; п. 2 розд. II, п. 3 розд. III Порядку №21). Але у період воєнного стану відповідно до пп. 69.18 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ електронні документи платників податків приймають у робочі дні з 8:00 до 20:00.

Надія КОВАЛЬ, експерт з обліку та оподаткування

Бланки документів:

Податкова декларація з податку на додану вартість з додатками (починаючи із звітування за жовтень 2024)

Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану (з 01.11.2024)