Безкоштовний вебінар: Зміни правил бронювання працівників, ризики податкових перевірок та зарплатні питання листопада

Реєстрація промислового зразка в Україні: документи, етапи та строки в 2026 році

Промисловий зразок дає змогу захистити зовнішній вигляд виробу, його упаковки, окремих елементів або візуального інтерфейсу – те, чого не охоплює сама лише реєстрація торговельної марки. У матеріалі розглянуто, хто може подати заявку, які документи необхідні, як проходить експертиза та які права отримує власник після реєстрації

1

8

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Ви півроку розробляли форму флакона, а через місяць після запуску побачили майже таку саму на маркетплейсі. Назву не вкрали, логотип інший, торговельна марка зареєстрована. Формально претензій ніби немає. Саме в цій ситуації люди вперше чують про реєстрацію промислового зразка. Юрист Ірина Ярута з команди адвоката Богдана Янківа розбирає, що таке промисловий зразок, що дає реєстрація, як проходить процедура і де заявники найчастіше помиляються.


Що таке промисловий зразок простими словами


Промисловий зразок є результатом творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Простіше кажучи, це дизайн:


  1. те, як виріб виглядає, а не те, як він працює чи як називається.


Закон дозволяє охороняти зовнішній вигляд виробу або його частини. Вигляд визначають лінії, контури, колір, форма, текстура, матеріал і оздоблення. Достатньо, щоб відрізнялася навіть одна частина виробу, якщо вона має самостійний вигляд.


Поняття «виріб» тут дуже широке. Це будь-який предмет промислового виробництва або ручної роботи. До нього належать:


  1. деталі, які збирають у складений виріб;
  2. упаковка;
  3. зовнішнє оформлення;
  4. графічні символи та шрифти.


Єдине виключення становлять комп’ютерні програми.


Що саме можна зареєструвати як промисловий зразок


Коли чуєш слово «промисловий», здається, що мова про заводські верстати. Насправді охоронюваних об’єктів значно більше, і для малого бізнесу вони навіть актуальніші.


Закон прямо називає серед можливих варіантів оздоблення виробу, логотипи, комп’ютерні піктограми, інтерфейс вебсайту, застосунку чи програми, а також карти та ілюстрації. Тож реєстрація промислового зразка доречна для таких випадків:


  1. форма пляшки, банки, тюбика чи коробки;
  2. крій, силует або оздоблення одягу й взуття;
  3. форма меблів, світильників, аксесуарів;
  4. візерунок чи фактура виробу;
  5. дизайн інтерфейсу застосунку чи сайту (сам код програми не охороняється як промисловий зразок, а його візуальне оформлення може);
  6. оригінальні піктограми та графічні символи.

Для крафтових виробників, дизайнерів і брендів одягу це часто найцінніше, що в них є. Форму скопіювати легко, а відтворити творчий процес неможливо.

Чим промисловий зразок відрізняється від торговельної марки


Це найпоширеніша плутанина. Підприємці реєструють торговельну марку й вважають, що бренд захищений повністю. Це не так.


Торговельна марка відповідає на питання «хто виробник». Вона захищає назву, логотип, слоган, тобто те, за чим споживач впізнає компанію. Промисловий зразок відповідає на питання «як виглядає виріб». Він захищає форму, контури, візерунок, оформлення упаковки.


Конкурент може назвати товар по-іншому, намалювати інший логотип і при цьому випустити виріб у вашій унікальній формі. Прав на торговельну марку він не порушить, а вашу форму використає. Проти такого копіювання працює саме промисловий зразок.


Тому для серйозного бренду це два інструменти, які доповнюють один одного:


  1. Якщо ви ще не захистили назву, почніть із реєстрації торговельної марки.
  2. Якщо унікальний у вас сам виріб чи пакування, додайте промисловий зразок.


Які переваги дає реєстрація промислового зразка


Після реєстрації ви отримуєте не папірець, а набір конкретних майнових прав. Вони такі:


  1. Виключне право використовувати зразок. Ви самі вирішуєте, хто й на яких умовах виготовляє, продає, імпортує й експортує вироби з вашим дизайном, зокрема через інтернет.
  2. Право забороняти іншим. Якщо хтось використовує ваш дизайн без дозволу, ви можете вимагати припинити це. Якщо не домовляєтеся, звертаєтеся до суду й вимагаєте не лише зупинити порушення, а й відшкодувати збитки.
  3. Ліцензування. Ви можете видавати виключні, невиключні й одиничні ліцензії та отримувати за них гроші. Для виробника, який не хоче сам нарощувати потужності, це спосіб монетизувати дизайн.
  4. Продаж прав. Майнові права на зразок можна передати іншій особі за договором і отримати прибуток від відчуження.
  5. Актив для бізнесу. Права на промисловий зразок можна внести до статутного капіталу як вклад, віддати в заставу чи використати для залучення й гарантування інвестицій. Інвестори й банки бачать у зареєстрованому дизайні нематеріальний актив, а не просто слова на презентації.
  6. Митний захист. Власник може подати заяву до митної служби, щоб зразок внесли до митного реєстру. Це допомагає зупинити контрафактні вироби на кордоні.
  7. Довіра й вартість. Виріб із зареєстрованими правами викликає більше довіри, ніж безіменний. Це впливає на його ціну, на розмови з партнерами й на маркетингову стратегію.
  8. Порядок в обліку. Зареєстровані права дають змогу коректно вести облік нематеріальних активів і впорядкувати портфель інтелектуальної власності.


Хто може подати заявку


Право на реєстрацію належить автору або його правонаступнику. Якщо зразок створили кілька авторів, право належить їм спільно, якщо договір не передбачає іншого.

Є важливий нюанс для бізнесу. Якщо дизайн створено співробітником у межах службових обов’язків чи за дорученням роботодавця, право на реєстрацію має роботодавець. Виняток можливий, лише якщо трудовий договір чи контракт прямо передбачає інше. Тому, коли дизайнер працює у вас за наймом, варто перевірити, що саме написано в його договорі.

Заявку може подати і фізична, і юридична особа. Замовляючи дизайн зовнішньому фрилансеру, закріпіть у договорі, до кого переходять права. Інакше можна виявити, що зареєструвати зразок має право не замовник, а виконавець.


Права власника і його обов’язки


Власнику свідоцтва закон дає виключні права. Водночас від нього очікують добросовісного користування ними.


Тут є правило, яке часто пропускають. Якщо зразок не використовується в Україні або використовується недостатньо протягом трьох років, будь-яка особа, готова його використовувати, може запропонувати укласти ліцензійний договір. Якщо власник відмовляє, ця особа має право звернутися до суду й просити дозволу на використання зразка.


Висновок практичний:

реєструвати дизайн «про запас» і не випускати продукцію можна, але не варто розраховувати, що така реєстрація промислового зразка назавжди заблокує нішу.

Права діють з дати, що настає за датою державної реєстрації, за умови сплати збору за підтримання чинності. Сплачувати його потрібно регулярно. Якщо пропустити платіж, захист припиниться.


Які документи потрібні для заявки


Мінімальний пакет складається з трьох частин:


  1. заява про реєстрацію промислового зразка (або кількох зразків);
  2. комплект зображень виробу, які дають повне уявлення про його зовнішній вигляд (це може бути сам виріб, його макет або малюнок);
  3. опис промислового зразка.


За потреби додають інші документи. Це:


  1. копія попередньої заявки з перекладом українською, якщо ви претендуєте на пріоритет за нею;
  2. документ про показ експоната на офіційній чи офіційно визнаній міжнародній виставці;
  3. розрахунковий документ про сплату збору;
  4. довіреність.


Заявка також може містити креслення, конфекційну карту, ергономічну чи компонувальну схему.


Найчастіше помилки виникають саме із зображеннями. Якщо знімки не показують виріб з усіх сторін або не відповідають опису, заявка не дає повної картини, а отже, і повного захисту. Те, що не показано на зображеннях, закон не охороняє.


Як проходить експертиза і скільки це триває


Заявку подають до УКРНОІВІ. Закон не встановлює жорсткого строку розгляду. Наразі середній строк експертизи становить близько чотирьох місяців, хоча він може змінюватися залежно від навантаження.


Експертиза проходить за кількома етапами:


  1. Встановлюється дата подання заявки.
  2. Перевіряється, чи сплачено збір за подання відповідно до вимог.
  3. Заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам.
  4. Якщо ви заявили пріоритет, перевіряється, чи є для цього підстави.
  5. Об’єкт перевіряється на відповідність умовам надання охорони (крім критеріїв охороноздатності).
  6. За підсумками складається обґрунтований висновок експертизи. На його основі ухвалюється рішення про державну реєстрацію або про відмову.


Чому відмовляють у реєстрації промислового зразка


Знати підстави відмови корисно до подання заявки, а не після неї. Основних причин чотири:


  1. Об’єкт не відповідає вимогам закону до промислового зразка. Це базова умова, без якої не обійтися.
  2. Зразок суперечить публічному порядку чи загальновизнаним принципам моралі.
  3. Об’єкт належить до тих, що не можуть охоронятися. Це вироби нестійкої форми з рідких, газоподібних чи сипких речовин, а також частини складеного виробу, які не видно під час звичайного користування. Наприклад, внутрішня деталь пристрою, яку споживач ніколи не бачить, зразком не стане.
  4. Усі суттєві ознаки вигляду зумовлені виключно технічною функцією або є з’єднувальними компонентами. Якщо форма така лише тому, що інакше виріб не працюватиме, це не дизайн.
Остання причина найпідступніша. Дизайнеру здається, що форма оригінальна, а експерт бачить, що всі її елементи диктує функція. Тому важливо виділити в описі ознаки, які мають саме естетичну, а не технічну природу

Типові помилки заявників


З практики, що трапляється найчастіше:


  1. Захист лише назви. Підприємець реєструє торговельну марку й вважає, що форма виробу захищена. Це не так (див. вище).
  2. Публічний показ до подання. Виріб показали на сайті чи в соцмережах, а потім вирішили реєструвати. Перш ніж виводити продукцію на ринок, варто з’ясувати, як це вплине на охороноздатність дизайну, і подати заявку якомога раніше.
  3. Слабкі зображення. Знімки лише з одного ракурсу не дають повного уявлення про виріб.
  4. Невизначеність авторства. Дизайн розробив фрилансер чи співробітник, а договір не закріплює права. У результаті виникає спір про те, хто може подавати заявку.
  5. Відсутність попередньої перевірки. Перш ніж подавати, варто з’ясувати, чи не існує вже тотожного чи надто схожого зразка. Інакше можна витратити час і кошти на заявку, яка не пройде.
  6. Забутий збір за підтримання чинності. Права діють лише за умови його сплати.


Реєструвати самостійно чи довірити юристам


Теоретично заявку можна подати самостійно. Процедура описана, форми відомі. Проте на практиці складнощі виникають не з формами, а з суттю:


  1. як сформулювати опис, щоб він не звузив охорону;
  2. як підібрати зображення;
  3. як оцінити ризик тотожності;
  4. як відповісти на зауваження експертизи.


Помилка на старті найчастіше означає або вужчий захист, ніж ви очікували, або відмову. Виправляти це доводиться довше й дорожче, ніж зробити одразу правильно.


Джерело: команда адвоката Богдана Янківа


Читайте більше:


Нові правила для аптек: перевірки, асортимент, приміщення та працівники

Загубили чек на товар: чи можна його повернути та як підтвердити покупку

Програми лояльності в роздрібній торгівлі: запрошуємо поділитися досвідом

Повернення грошей, доставка, передоплата: 3 ситуації, де оферта захищає бізнес

Маркування посуду та пакування для харчових продуктів: яку інформацію має містити етикетка

Катерина Чучаліна

Експерт

Катерина Чучаліна

Податковий експерт, адвокат, консультант у спорах з держорганами

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

8

1

1

1

8

7

2726

15

5561

1

8

1

10

1

12

1

16

Оновлено
Стаття
Індексація, компенсація
03.11.2026

«Точка опори» за Порядком №449: як бізнесу отримати допомогу до 25941 грн на працівника

Уряд змінив правила надання державної допомоги роботодавцям за програмою «Точка опори». Постанова КМУ №1340 розширила та уточнила можливості отримання фінансової підтримки підприємствами, майно яких постраждало внаслідок бойових дій, а також змінила умови призначення і розрахунку допомоги. Зокрема, оновлено вимоги до роботодавців, порядок визначення розміру виплат, умови продовження допомоги до 6 місяців та перелік документів для її отримання. Важливим нововведенням стала можливість подавати заяву на державну допомогу в електронній формі через портал «Дія». Розглянемо, що саме змінилося у програмі «Точка опори», хто може отримати допомогу, на які виплати розраховувати та як оформити державну підтримку за новими правилами

основне зображення для «Точка опори» за Порядком №449: як бізнесу отримати допомогу до 25941 грн на працівника
8

1168

1

10

1

9

1

11

2

47

20

80420

4

1965

2

34

1

147

4

367

3

1300