Зарплата директору, який подав заяву і зник: кінцевий розрахунок

1. Головне за 30 секунд
2. Заява – це ще не звільнення. Наказ також
3. Чотири стани та чотири різні дії бухгалтері
4. Табель важливіший за красномовство
5. Що входить у кінцевий розрахунок
6. Прострочили день – уже порушення
7. Власники мовчать: чия це проблема
8. Поширені запитання

Головне за 30 секунд

1. Заява директора про звільнення трудові відносини не припиняє. Нараховуйте зарплату, поки немає протоколу зборів та наказу на його підставі.
2. Такий директор фактично не виконує обов’язки? Зафіксуйте це табелем: без такої фіксації підстав не нараховувати зарплату за період відсутності немає.
3. Кінцевий розрахунок проводьте день у день зі звільненням з урахуванням нюансів статті 116 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП). Затримка на добу вже є порушенням.
4. За кожен день прострочення розрахунку компанія платить середній заробіток аж до фактичної виплати в межах шести місяців (ст. 117 КЗпП).
5. Директор відрізняється від звичайного працівника: рішення про звільнення ухвалюють збори ТОВ (інший власник), а дата в заяві «за власним бажанням через два тижні» або дата в наказі без протоколу підстав для розрахунку не дає.
6. Власники мовчать і збори не скликають? Це проблема директора, яку він вирішує через суд, а не привід бухгалтерії самостійно закривати трудові відносини.

Заява – це ще не звільнення. Наказ також

Чи можна просто натиснути «стоп» у зарплатному модулі в день, коли директор приніс заяву?

Ні. Навіть якщо це звільнення «за власним» з відпрацюванням протягом двох тижнів. Заяву прийняли, а трудові відносини тривають, поки їх не припинили належним чином.

Для звичайного працівника все просто: минуло два тижні з дня подання заяви, і він вільний, наказ підписує уповноважена особа (ст. 38 КЗпП). З директором так не працює. Адже повноваження одноосібного виконавчого органу можуть бути припинені лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу або тимчасового виконувача обов'язків (ч. 13 ст. 39 Закону України від 06.02.2018 №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). А це вже компетенція загальних зборів учасників, якщо йдеться про звичайне ТОВ. Сам директор ініціює процедуру: подає заяву, письмово скликає збори і чекає на протокол.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі №911/719/21 підтвердив цю логіку: директор не має самостійних повноважень вирішувати питання власного звільнення, тому зобов’язаний повідомити учасників і скликати збори у встановленому порядку. Ця логіка суду послідовно підтверджувалася рішеннями Верховного Суду протягом 2022–2026 років.

Тобто заява є лише початком процедури, а не її фіналом. Бухгалтерія орієнтується на дату з протоколу і наказу, виданого на підставі такого протоколу, на дані ЄДР, а не на дату, яку директор вписав собі в заяву чи навіть у власноручно підписаний наказ про припинення повноважень без відповідного протоколу загальних зборів (чи рішення єдиного учасника).

Чотири стани та чотири різні дії бухгалтері

Розведіть ситуації, у яких директор перебуває між заявою і документально оформленим звільненням.

Табель важливіший за красномовство

Директор фактично не виходить на зв’язок і не виконує обов’язки? Тоді підстав платити зарплату немає. Звичайно ж, за відсутності інших підстав, передбачених законом чи трудовим договором (простій, незаконне недопущення до роботи, гарантійні виплати тощо). Але це працює лише за одної умови: факт невиконання обов’язків задокументований.

Табель обліку робочого часу плюс акти і службові записки про фактичну відсутність директора – це саме та фіксація, яка потім вирішує спір на користь підприємства.

Важливо! Табель ведеться в реальному часі, а не заднім числом перед перевіркою чи судовим засіданням. Відмітки «нз» без службової записки, акту-фіксації і без документально підтверджених спроб зв’язку з директором можуть послабити вашу позицію у суді. Детальніше про це дивіться у необов’язковому для застосування, але корисному роз’ясненні територіального органу Держпраці від 29.07.2026

Що входить у кінцевий розрахунок

День звільнення вважається крайнім строком для всіх сум, належних директору з урахуванням специфіки ситуації (ст. 116 КЗпП). Законодавство і судова практика окреслює цей перелік: заробітна плата за фактично відпрацьований час, компенсація за невикористану відпустку, оплата періоду тимчасової непрацездатності, якщо вона припадає на відповідний період, і інші виплати, передбачені трудовим договором чи законодавством, наприклад, вихідна допомога.

Порахуйте компенсацію за відпустку окремо і уважно: у директора, який рідко йшов у відпустку роками, сума компенсації часто перевищує останню зарплату. Перед виплатою письмово повідомте директора про нараховані суми з розбивкою по видах, адже цього вимагає та сама ст. 116 КЗпП, і без письмового повідомлення розрахунок вважається проведеним неналежно.

Прострочили день – уже порушення

Скільки днів затримки закон прощає?

Жодного. Законодавство не встановлює мінімального строку затримки, у межах якого відповідальність не настає. Порушенням вважається затримка навіть на добу чи дві за відсутності поважних причин, основна з яких прямо передбачена КЗпП: якщо працівник в день звільнення не працював.

Наслідок описує ст. 117 КЗпП: за час затримки компанія платить директору середній заробіток за весь період прострочення, аж до дня фактичного розрахунку, з обмеженням в шість місяців. Єдиний захист роботодавця – довести відсутність власної вини в затримці: наприклад, директор сам не з’явився отримати кошти, а компанія їх готувала. Суди водночас усе частіше застосовують принцип співмірності: якщо сума середнього заробітку стає явно непропорційною самій заборгованості, суд може її зменшити. Розраховувати на це заздалегідь не варто. Простіше не прострочувати.

Власники мовчать: чия це проблема

Директор скликав збори письмово, а власники ігнорують запрошення тижнями? Це не звільняє бухгалтерію від обов’язку чекати належний документ, і водночас це не привід тримати директора в «підвішеному» стані роками. Вихід є, тільки не в бухгалтерії, а у директора. Якщо учасники не реагують на заяву і не проводять збори, директор звертається до суду з позовом про визнання трудових відносин припиненими з дати, яку встановить суд своїм рішенням. Зазвичай це буде дата, вказана керівником у заяві про звільнення, але не раніше дати, на яку скликалися загальні збори учасників.

Бухгалтеру в цей період варто письмово попередити власників про ситуацію окремою службовою запискою: параліч підпису рано чи пізно вдарить по звітності й платежах, і краще, щоб про це знали заздалегідь, а не постфактум.

Поширені запитання

Директор подав заяву і два тижні не виходить на зв’язок. Платити зарплату?

Так, поки немає протоколу зборів та наказу про звільнення на його підставі, трудові відносини тривають. Якщо факт невиконання обов’язків підтверджено табелем, підстав для повної зарплати за цей період немає. Але саму заяву (так само як і наказ на її підставі) як документ для зупинення нарахувань використовувати не можна.

Чи діє для директора звичайне правило «два тижні за власним бажанням» зі ст. 38 КЗпП?

Право подати таку заяву в директора є, але саме припинення повноважень все одно ухвалюють збори учасників.

Прострочили кінцевий розрахунок на один день. Це вже порушення?

Так. Мінімального строку, який закон прощає, немає. Компанія відповідає середнім заробітком за кожен день затримки до фактичної виплати. А також можливими штрафами з боку контролюючих органів.

Прострочення розрахунку триває вже кілька місяців. Скільки нараховувати за ст. 117 КЗпП?

Треба нарахувати середній заробіток за весь період, але не більше шести місяців (зміни до КЗпП від 2022 року). На практиці суд може зменшити суму, якщо вона явно непропорційна самій заборгованості, але це рішення суду, а не право бухгалтерії самостійно обмежити нарахування.

Читайте більше:

Доплату директору за виконання обов’язків бухгалтера не встановлюють

Чи повинен посадовий оклад заступника директора відповідати окладу директора у разі виконання його обов’язків

Чи може директор сам собі призначити премію наказом і підписати його

Як оплачувати виконання обов'язків директора його заступником

Директор без зарплати: коли це можливо і як правильно оформити