
Чи достатньо відеозапису інспектора праці, щоб довести існування неоформлених трудових відносин? Чи можуть охоронці працювати за цивільно-правовими договорами? І чи обов’язково роботодавця мають повідомити про розгляд справи щодо багатомільйонного штрафу?
На ці питання відповів Верховний Суд у постанові від 17.06.2026 у справі №160/31220/24.
Звідки взявся штраф у 3,36 млн грн
Міжрегіональне управління Держпраці наклало на охоронну компанію штраф у розмірі 3 360 000 грн.
Підставою стало виявлення 14 осіб, які, на думку інспекторів праці, фактично працювали охоронцями без оформлення трудових договорів та без повідомлення податкових органів про прийняття на роботу. Оскільки Держпраці вважала це повторним порушенням протягом двох років, розмір санкції був визначений у тридцятикратному розмірі мінімальної зарплати за кожного працівника:
- 30 × 8000 грн × 14 осіб = 3 360 000 грн.
Аргументи роботодавця
Компанія заперечувала законність штрафу та стверджувала:
- про перевірку її належним чином не повідомили;
- частину осіб неможливо ідентифікувати, оскільки в документах зазначені лише імена;
- 7 осіб виконували роботи за цивільно-правовими договорами;
- відеозаписи не дозволяють достовірно встановити, хто саме працював;
- строк накладення штрафу був пропущений;
- попереднє порушення не доведене, тому говорити про повторність не можна.
Рішення Верховного Суду
Якщо за результатами перевірки був складений акт та винесений припис, який не був оскаржений і залишається чинним, він має юридичне значення для встановлення повторності.
Неоскаржений припис має значення
Суд окремо підкреслив важливу практичну річ для роботодавців. Припис Держпраці є актом індивідуальної дії та користується презумпцією правомірності. Якщо суб’єкт господарювання не оскаржив його в установленому порядку, суд не може просто ігнорувати його існування.
Охоронці за цивільно-правовими договорами: чи можливо
Верховний Суд нагадав власну усталену практику:
роботи, пов’язані з охоронною діяльністю, як правило, повинні виконуватися працівниками за трудовими договорами.
Суд звернув увагу, що особи:
- забезпечували пропускний режим;
- здійснювали контроль доступу;
- спостерігали за об’єктами;
- працювали за графіком.
Відеозапис може бути доказом
Суди попередніх інстанцій фактично відкинули відеозаписи інспекторів праці. Верховний Суд зазначив:
- відеофіксація є законним способом збору доказів;
- пояснення осіб на відео можуть бути самостійним джерелом доказової інформації;
- такі записи необхідно оцінювати разом з іншими доказами.
Верховний Суд окремо звернув увагу на обставини, які можуть свідчити про приховане працевлаштування:
- робота за графіком «доба через три»;
- систематичне отримання коштів;
- виконання функцій на об’єктах роботодавця;
- підпорядкування організації роботи підприємства.
Такі ознаки мають ретельно аналізуватися судами під час встановлення фактичного характеру відносин.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд не став остаточно вирішувати спір. Натомість він дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- неповно дослідили докази;
- не проаналізували зміст первинного припису;
- не дослідили відеозаписи;
- не перевірили фактичний характер цивільно-правових договорів;
- не встановили всі обставини щодо кожної з 14 осіб.
У результаті рішення попередніх інстанцій були скасовані, а справа направлена на новий розгляд.
Чому ця справа важлива для роботодавців
Постанова формує одразу кілька важливих орієнтирів:
- Неоскаржений припис Держпраці має юридичне значення для встановлення повторності порушення.
- Відеозаписи інспекторів праці можуть бути повноцінними доказами.
- Для охоронної діяльності використання цивільно-правових договорів не завжди є допустимою альтернативою трудовим відносинам.
- Формальні процедурні недоліки самі по собі не гарантують скасування штрафу.
- Суди повинні досліджувати не назву договору, а реальний зміст відносин між сторонами.
Фактично Верховний Суд ще раз підтвердив тенденцію останніх років: у спорах про неоформлену працю ключове значення мають не папери, а реальні обставини виконання роботи.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
Читайте більше:
Держпраці знову зможе перевіряти роботодавців через борги по зарплаті
Нові перевірки з 1 липня: Держпраці пояснює, як контролюватиме працевлаштування осіб з інвалідністю
Інспекційне відвідування за заявою підприємства: як ініціювати перевірку Держпраці
Держпраці отримала нові повноваження: що змінює Постанова №658 для роботодавців
Опитування працівників інспекторами Держпраці під час перевірки: права, обмеження та судова практика




















