Трудовий спір на підприємстві: причини виникнення, порядок розгляду та ризики для роботодавця

Трудовий спір – це не просто конфлікт чи незгода між працівником і роботодавцем.

Йдеться про неврегульовані шляхом переговорів розбіжності щодо застосування норм трудового законодавства, встановлення або зміни умов праці, які передаються на розгляд уповноваженого органу.

Фактично трудовий спір виникає тоді, коли сторони вже не можуть самостійно знайти компроміс і потребують стороннього арбітра – комісії по трудових спорах або суду.

Особливість трудових спорів полягає в тому, що вони стосуються одного з найважливіших конституційних прав людини – права на працю. Саме тому законодавство встановлює спеціальні гарантії захисту працівників та процедури розгляду таких конфліктів.

Якими бувають трудові спори

Трудові спори класифікуються за двома основними критеріями:

1. За суб'єктним складом:
2. індивідуальні – між конкретним працівником і роботодавцем;
3. колективні – між трудовим колективом або його представниками та роботодавцем.
4. За органом розгляду:
5. спори, що розглядаються судами;
6. спори, які вирішуються в межах примирно-посередницьких процедур.

Для державних установ та органів місцевого самоврядування найбільш поширеними є саме індивідуальні трудові спори, пов'язані із прийняттям на службу, проходженням служби, переведенням, дисциплінарною відповідальністю або звільненням посадових осіб.

Чому виникають трудові спори

Будь-який трудовий спір має свої причини. Це негативні фактори, які призводять до різного бачення сторонами своїх прав та обов'язків.

Найчастіше конфлікти виникають у трьох випадках:

1. Працівники прагнуть покращення умов праці

Люди хочуть отримувати вищу заробітну плату, додаткові надбавки, соціальні гарантії або триваліші відпустки. Якщо роботодавець не погоджується із такими вимогами, виникає конфлікт інтересів.

2. Працівники намагаються зберегти наявні умови праці

Нерідко роботодавець ініціює зміни в організації праці, структурі органу, режимі роботи чи системі оплати. Працівники можуть вважати такі зміни погіршенням умов праці та чинити опір. Саме тоді виникають спори щодо законності таких рішень.

3. Недосконалість або неправильне застосування законодавства

Трудове законодавство є складним і постійно змінюється. Через неоднозначність окремих норм, недостатню обізнаність сторін або свідоме порушення вимог закону виникає значна частина трудових спорів.

Особливо актуально це для держустанов та органів місцевого самоврядування, де одночасно застосовуються норми трудового законодавства, законодавства про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування та антикорупційні обмеження.

Хто розглядає трудові спори

Законодавством передбачено два основних механізми розгляду індивідуальних трудових спорів:

1. комісії по трудових спорах;
2. місцеві суди.

Водночас такий порядок застосовується незалежно від форми трудового договору.

Особливості під час воєнного стану

В умовах воєнного стану діяльність комісій по трудових спорах фактично припинена. Це пов'язано з обмеженням окремих конституційних прав та особливостями правового режиму воєнного стану. Тому сьогодні більшість трудових конфліктів фактично вирішуються безпосередньо в судах.

Це означає, що роботодавці повинні особливо уважно ставитися до оформлення кадрових рішень, адже будь-яка помилка може стати предметом судового розгляду.

Які трудові спори одразу розглядає суд

Закон визначає категорії спорів, які не потребують попереднього звернення до інших органів і одразу можуть бути предметом судового розгляду.

Серед них:

1. поновлення на роботі незалежно від підстав звільнення;
2. спори працівників щодо оформлення трудових відносин при фактичному допуску до роботи без трудового договору;
3. спори працівників підприємств та установ, де не створені комісії по трудових спорах;
4. спори керівних працівників, які призначаються або затверджуються органами місцевого самоврядування;
5. спори щодо відшкодування працівниками матеріальної шкоди роботодавцю;
6. спори домашніх працівників;
7. спори щодо застосування трудового законодавства, якщо вони вже попередньо розглядалися роботодавцем і профспілкою.

Особливо важливими є спори щодо звільнення посадових осіб та керівників структурних підрозділів, які найчастіше стають предметом судових процесів.

Відмова у прийнятті на роботу: коли спір вирішує суд

Окрему категорію становлять спори про відмову в прийнятті на роботу. Законодавство захищає певні категорії осіб від необґрунтованої відмови роботодавця.

Безпосередньо в судах можуть розглядатися спори щодо відмови у працевлаштуванні:

1. вагітних жінок;
2. жінок, які мають дітей до трьох років;
3. одиноких матерів або батьків із дитиною до 14 років чи дитиною з інвалідністю;
4. молодих спеціалістів, направлених на роботу після завершення навчання;
5. працівників, переведених з іншого підприємства;
6. осіб, які мають право на повторне прийняття на роботу;
7. виборних працівників після завершення строку повноважень;
8. інших осіб, щодо яких закон прямо зобов'язує роботодавця укласти трудовий договір.

Як запобігти трудовому спору

Практика свідчить, що більшість конфліктів можна попередити ще до звернення до суду. Для цього роботодавцю варто:

1. чітко документувати кадрові рішення;
2. своєчасно інформувати працівників про зміни умов праці;
3. проводити консультації та переговори;
4. дотримуватися процедур, передбачених трудовим законодавством;
5. регулярно підвищувати рівень правової грамотності кадрових служб та керівників.

Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради