Як повідомляє «Судово-юридична газета» з кінця червня звичний процес поповнення картки готівкою через термінал зазнає фундаментальних змін. Національний банк України постановою №67 запровадив обов'язкову верифікацію платника через одноразовий пароль, фактично скасовуючи анонімність більшості транзакцій.
Правління НБУ ухвалило Постанову №67, яка вносить суттєві зміни до:
- Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 25.09.2018 №103 (далі – Інструкція).
- Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України, затверджених постановою Правління НБУ від 03.12.2018 №134 (далі – Правила №134).
Основна мета документа – вдосконалення касових операцій. Проте для пересічного громадянина найбільш відчутним наслідком стане зміна алгоритму роботи терміналів самообслуговування (ПТКС). Нові правила, що набирають чинності з 26 червня 2026 року, встановлюють нові вимоги до ідентифікації платників при внесенні готівки.
Обов'язкова верифікація
Головною зміною є запровадження процедури підтвердження операції через мобільний телефон. При ініціюванні внесення готівки через ПТКС незалежно від суми, надавач послуг зобов'язаний виконати перевірку належності номера телефону платнику. Це відбувається двома способами:
- надсилання одноразового пароля (OTP) у SMS на введений номер;
- передача пароля за допомогою телефонного дзвінка.
Тільки після введення отриманого коду на екрані термінала транзакція вважається підтвердженою та може бути завершена. При цьому надавачі послуг зобов'язані вживати заходів для того, щоб пароль не передавався іншим особам, включаючи обмеження строку його дії.
Нові вимоги до квитанцій та звітності
Запроваджено і оновлені вимоги до оформлення квитанцій, які видаються платіжними терміналами. Ці зміни спрямовані на підвищення прозорості фінансових операцій та забезпечення кращого захисту прав споживачів.
Основні зміни до оформлення квитанцій
Відтепер кожна квитанція, видана терміналом, повинна чітко відповідати новим стандартам. Зокрема, суттєво змінилися вимоги щодо ідентифікації платника та наповнення документа.
- Квитанція обов'язково повинна містити повний номер мобільного телефону платника у міжнародному форматі: +380-ХХ-ХХХХХХХ.
- Категорично заборонено приховувати номер телефону платника за допомогою «зірочок» або будь-яких інших знаків. Інформація на квитанції повинна повністю збігатися з даними, введеними користувачем на екрані термінала.
Розширений перелік обов'язкових реквізитів
Квитанція тепер має містити повний набір даних про операцію:
- реквізити надавача платіжних послуг;
- унікальний номер термінала;
- точна дата та час проведення операції;
- сума комісії;
- призначення платежу.
Чіткість ролей у системі
Окрему увагу приділено розмежуванню сторін, що беруть участь в операції. Відтепер надавач платіжних послуг не може бути зазначений у квитанції як «платник» або «отримувач» за операціями, які ініціює користувач.
Ця вимога спрямована на уникнення плутанини в обліку та забезпечує однозначну ідентифікацію реальних учасників платежу: того, хто надсилає кошти, і того, хто їх отримує.
Винятки з правил: коли SMS-підтвердження не є обов'язковим
НБУ визначив перелік фінансових операцій, для яких не потрібне введення одноразового пароля (SMS-підтвердження). Це рішення спрямоване на спрощення оплати соціально важливих послуг та проведення транзакцій, де вже застосовані інші методи високої ідентифікації користувача.
- Сплата податків, штрафів, зборів та адміністративних послуг.
- Оплата за житлово-комунальні послуги (вода, газ, електроенергія), а також послуги інтернету, телебачення, охорони та фіксованого зв’язку.
- Оплата залізничних квитків (включаючи приміські) та проїзду в міському громадському транспорті (поповнення транспортних карток або оплата електронних квитків).
- Поповнення рахунку мобільного оператора, якщо загальна сума операцій не перевищує 500 гривень на місяць для одного номера в межах одного надавача послуг.
- Внесення готівки на власний рахунок (до якого випущено картку), за умови, що термінал успішно зчитав номер картки та платник підтвердив операцію за допомогою ПІН-коду або через банківський застосунок.
Використання зазначених винятків дозволяє значно пришвидшити процес проведення регулярних платежів, зберігаючи при цьому необхідний рівень безпеки завдяки альтернативним механізмам ідентифікації.
Фінансова інклюзія та банки нового типу
Постанова офіційно інтегрує в нормативне поле поняття «банку фінансової інклюзії». Такі установи зможуть здійснювати касову роботу та надавати платіжні послуги в межах обмеженої банківської ліцензії. Це має розширити доступ до фінансових послуг у віддалених регіонах, де робота повноцінних банківських відділень є недоцільною.
Інформація про всі операції, включаючи повний номер телефону та протоколи автентифікації, має зберігатися в операційно-обліковій системі надавача послуг. Строки зберігання визначаються статтею 8 Закону України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Джерело: «Судово-юридична газета»
Читайте більше:
Корпоративна платіжна картка на підприємстві
Ліміт каси: правила встановлення та вимоги ДПС
Видача готівки з каси підприємства: які документи є обов’язковими
Ліміти готівкових розрахунків в операціях з нерухомістю: що важливо знати
Новий тип банків від НБУ: що зміниться для фінансового сектору з 2026 року
