
КМУ розпочинає експериментальний проєкт, що змінить підхід до підготовки кадрів. Замість того, щоб реагувати на кадровий дефіцит «постфактум», держава переходить до системного планування на основі даних і на років 10 років уперед.
Новий механізм передбачає, що прогноз оновлюватимуть щороку у три етапи:
- збір і верифікація даних;
- формування базового та альтернативних сценаріїв;
- здійснення прогнозних розрахунків.
Для цього Мінекономіки отримуватиме дані від:
- Державного центру зайнятості;
- Держстату;
- ПФУ;
- Інституту демографії;
- інших державних органів і установ.
МОН та інші державні замовники отримають інструмент для системного розвитку закладів освіти й планування підготовки справді затребуваних державою та ринком праці фахівців.
Прогноз має стати основою для рішень держави:
- у сфері підготовки кадрів;
- політики зайнятості;
- формування державного замовлення в освіті.
Саме такий підхід закладено у Стратегії зайнятості населення до 2030 року: державне замовлення має грунтуватисяна прогнозі потреб економіки та попиті роботодавців.
Премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко зазначила:
Ми маємо сформувати націю інженерів для вирішення актуальних викликів браку фахівців виробничих професій в оборонному виробництві, енергетиці та інших затребуваних сферах. Для цього ми змінюємо підхід – держава системно плануватиме ринок праці на основі даних і прогнозу на роки вперед. Таким чином маємо оновити підходи до планування людського капіталу держави на роки і зробити освіту орієнтовану на практичні потреби економіки.
Якісне прогнозування потреби у фахівцях та робітничих кадрах має стати також одним із базових елементів нової політики зайнятості.
Результати прогнозу разом із ключовими сценарними припущеннями розглядатимуться в межах соціального діалогу. Сформований прогноз на плановий рік і наступні дев’ять років буде публічним і доступним для ознайомлення для всіх стейкхолдерів освітнього процесу і ринку праці.
Запуск прогнозування потреби у фахівцях та робітничих кадрах є частиною ширшої реформи ринку праці, яку Уряд реалізує в межах Стратегії зайнятості. Її логіка полягає в тому, щоб перейти від фрагментарних рішень до системної моделі, де ринок праці працює на основі:
- даних;
- прогнозування;
- навчання під потреби економіки;
- сучасної інфраструктури сервісів для людини і бізнесу.
Рішення є одним із кроків Трудового Кабміну, які Уряд представляє в межах Тижня зайнятості. Йдеться про пакет змін, спрямованих на:
- зменшення бар’єрів на ринку праці;
- підтримку працевлаштування;
- професійного розвитку.
Разом вони формують ціліснішу політику зайнятості, орієнтовану на потреби людини і економіки.
Джерело: Мінекономіки
Читайте більше:
Підрозділ не вийшов на роботу в суботу які дії кадровика
Чи можна обмежити права працівника через колективний договір
Верховний Суд про дистанційну роботу: ключові умови та помилки працівників
Помилки в кадрових наказах про звільнення: як уникнути трудових спорів у 2026 році
Працівник мобілізований до початку роботи: чи вважаються трудові відносини розпочатими





















