У медзакладі особові справи ведуться на головного лікаря, заступників головного лікаря, керівників підрозділів та спеціалістів. При прийнятті на роботу на посаду лікаря особа відмовилася написати автобіографію і не погодилася на заведення на неї особової справи, наполягала на пред’явленні документа, відповідно до якого повинні вестися особові справи. На який нормативний документ слід посилатися?
Порядок ведення особових справ працівників медичної сфери
Що ж до порядку ведення особових справ виключно для працівників медичної сфери, то він у державі законодавчо не врегульований, тому роботодавцю необхідно керуватися загальними правилами, встановленими для всіх галузей економіки, зокрема:
- Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Мін'юсту від 18.06.2015 №1000/5 (далі – Правила №1000),
- Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Мін'юсту від 12.04.2012 №578/5.
Вказаними нормативно-правовими актами передбачено ведення особових справ на працівників підприємств, установ та організацій незалежно від їх форми власності та відомчої належності.
Особова справа формується протягом часу роботи працівника на підприємстві: від прийняття його на роботу до звільнення. Після звільнення з роботи особова справа працівника передається до архівного підрозділу для подальшого зберігання.
В особових справах, що формуються впродовж усього часу роботи посадової особи на підприємстві, документи групуються в хронологічному порядку в міру їх поповнення в такій послідовності:
- внутрішній опис документів справи;
- заява про прийняття на роботу,
- письмовий трудовий договір (контракт),
- копії або витяги з розпорядчих документів (наказів, розпоряджень) про прийняття на роботу,
- особовий листок з обліку кадрів,
- доповнення до особового листка з обліку кадрів,
- автобіографія,
- копія паспорта,
- копія облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті),
- копія військового квитка (у разі наявності),
- копії документів про освіту, науковий ступінь, вчене звання,
- заяви про переведення на іншу роботу (посаду), сумісництво,
- зміну біографічних даних,
- копії або витяги з розпорядчих документів (наказів, розпоряджень) про переведення на іншу роботу (посаду), сумісництво,
- копії документів, що є підставами для надання пільг (за наявності),
- копії документів про внесення змін до облікових документів у зв’язку зі зміною біографічних даних (прізвища, імені, по батькові),
- характеристики,
- копії документів про підвищення кваліфікації, стажування, заохочення (нагородження, преміювання),
- документи з атестації,
- заява про звільнення з роботи,
- копії або витяги з розпорядчих документів (наказів, розпоряджень) про звільнення з роботи та інші документи (п. 12 р. 4 Правил №1000).
Щодо подання автобіографії, то законодавством не встановлено її єдиної уніфікованої форми для працівника, однак це не позбавляє можливості роботодавця розробити та затвердити бланк такого документа в окремо взятому закладі охорони здоров’я, з типовим переліком питань, на які працівникові необхідно надати відповіді.
Джерело: ФПУ
Читайте більше:
Дані батьків в автобіографії: чи обов’язково їх зазначати після 18 років
Відсутність автобіографії в особовій справі: чи загрожує відповідальність роботодавцю
Працівника звільнено і знову прийнято: чи заводити нову особову справу
Прийняття працівника без кода: чи потрібно вимагати Довідку про відмову від РНОКПП
Прийняття на роботу: порядок та зразки документів
