Порядок списання прострочених харчових продуктів: судова практика

Списання прострочених харчових продуктів здійснюється після проведення інвентаризації. Інвентаризаційною комісією мають бути встановлені та зафіксовані дані щодо: найменування та обсягу (кількості, вартості) простроченої продукції; причини прострочення; пропозиції щодо знецінення, списання або можливості використання у власній господарській діяльності такої продукції

Податківці провели виїзну планову перевірку Товариства, за наслідками якої донарахували податки та штрафи. Платник податків (позивач) звернувся до суду.


Суди підтримали правову позицію платника податків, виходячи з того, що за приписами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 у спірних правовідносинах прострочені харчові продукти не підлягають реалізації, тому їх очікувана ціна продажу дорівнює нулю. Таким чином, первісна вартість таких продуктів у сумі, що перевищує нуль, підлягала списанню на витрати звітного періоду.


Позивачем до матеріалів справи надані копії:


  1. наказів про створення інвентаризаційної комісії;
  2. описів продукції з простроченим терміном придатності;
  3. актів списання таких товарів.


Суди вказали, що такі описи й акти містять відомості про причини списання, а також висновки комісії щодо невстановлення винних у простроченні терміну придатності товарів.


Первісна ж вартість вилученої з обігу продукції була відображена позивачем у бухгалтерському обліку за дебетом рахунку 94 «Інші операційні витрати» і за кредитом рахунку 28 «Товари» або субрахунку 801 «Витрати сировини та матеріалів», що відповідає вимогам бухгалтерського обліку.


Верховний Суд (далі – ВС) вказав на таке.


На підприємстві може бути проведена інвентаризація запасів (наприклад, продовольчих товарів, придбаних у минулих періодах, для подальшого перепродажу) з метою встановлення фактів спливу строків придатності таких та їх вилучення з обігу шляхом списання.


При проведенні такого виду інвентаризації інвентаризаційною комісією мають бути встановлені та зафіксовані дані щодо:


  1. найменування та обсягу (кількості, вартості) простроченої продукції;
  2. причини прострочення;
  3. пропозиції щодо її знецінення, списання або можливості використання у власній господарській діяльності.


За результатами проведеної інвентаризації запасів, інвентаризаційна комісія складає інвентаризаційний опис або акт інвентаризації, а також за наявності на то підстав (встановлення розбіжностей між фактичною наявністю активів і даними бухгалтерського обліку) - звіряльні відомості; протокол інвентаризаційної комісії за результатами закінчення інвентаризації із висновками та пропозиціями, що затверджується керівником підприємства.


Водночас, ураховуючи приписи ст. 9  Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закону №996), для вилучення виявлених у результаті проведеної інвентаризації протермінованих продовольчих товарів з балансу підприємства, необхідно скласти відповідні первинні документи, а саме - акти на списання, у яких мають бути зазначені найменування прострочених продовольчих товарів, щодо яких прийнято рішення про списання, їх кількість та вартість, а також причини списання.


Платником податків,  у період, який перевірявся, за результатами проведення щомісячних вибіркових інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей, здійснювалося списання з балансу продовольчих товарів, термін придатності по яких сплив до моменту їх реалізації кінцевому споживачу.


Таке списання товарно-матеріальних цінностей позивач вчиняв згідно із описами відповідної простроченої продукції та на підставі актів списання, що підписані членами інвентаризаційної комісії та матеріально-відповідальною особою. При цьому, вартість списаних товарно-матеріальних цінностей включена платником до складу інших операційний витрат звітного періоду, в якому були проведені вказані інвентаризації.


Дослідивши та оцінивши зміст вказаних вище описів й актів списання, суди дійшли висновків, що вони містять необхідні дані для списання зіпсованих товарно-матеріальних цінностей, як то відомості про найменування, кількість і вартість прострочених продовольчих товарів, підстави для списання - прострочення терміну придатності з причини відсутності попиту на таку продукцію, а також вказівки на невстановлення інвентаризаційною комісією осіб, винних у простроченні термінів придатності, та прийняте у взаємозв`язку із цим рішення про списання товарів на витрати операційної діяльності товариства.


Отже, ВС дійшов висновку, що списання прострочених продовольчих товарів належним чином відображено позивачем в бухгалтерському та, як наслідок, податковому обліку на підставі актів про списання, які фіксують факти здійснення відповідних операцій за результатами фактично проведених інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей та є первинними документами в розумінні Закону №996.


Джерело: постанова ВС від 25.06.2024 у справі №806/1899/18