Станом на звітну дату сума заборгованості перед нерезидентом-постачальником за інвойсом №1 становить 5 500 євро (менше еквівалента 400 000 грн), водночас за інвойсом №2 наявна переплата у сумі 1 000 євро (також менше еквівалента 400 000 грн).
Обидва інвойси оформлені в межах господарських відносин з одним нерезидентом-постачальником.
Тож, платник податків запитав:
- Чи підлягає переплата за інвойсом №2 валютному нагляду щодо дотримання граничних строків розрахунків за імпортними операціями?
- Чи допускається проведення заліку переплати за інвойсом №2 в рахунок погашення заборгованості за інвойсом №1:
- у межах одного договору з нерезидентом;
- у межах різних договорів з одним і тим самим нерезидентом-постачальником?
Податківці проаналізували статті 1, 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473) та зауважили, що:
вимоги статті 13 Закону №2473 є імперативними, тобто такими, що підлягають безумовному виконанню і не допускають альтернативних варіантів.
Вони також проаналізували:
- п. 2, п. 22 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (далі – Положення №5);
- ст. 20 Закону України від 06.12.2019 №361 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон №361), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
- п. 143 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
Податківці дійшли висновку:
- якщо сума операції з оплати товару резидентом України не перевищує незначний розмір (є меншою за 400 000 гривень), то на таку операцію не поширюються встановлені НБУ граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, за відсутності ознак дроблення валютних операцій, та відповідно така операція не підлягає валютному нагляду.
При цьому, допускається проведення зарахування оплати здійсненої за операцією з імпорту товарів, у рахунок погашення заборгованості як в межах одного договору, так і різних договорів, укладених резидентом України з одним і тим самим нерезидентом-постачальником, на суму здійсненої операції у незначному розмірі (є меншою за 400 000 гривень), за відсутності ознак дроблення валютних операцій
Джерело: Лист ДПС від 06.03.2026 №256/2/99-00-21-01-01-02
Читайте більше:
Експорт і дивіденди: коли можливе зарахування зустрічних вимог
Валютний нагляд: коли вважаються завершеними розрахунки з нерезидентом
Валютна виручка: строки розрахунків для експортерів техніки продовжено до 270 днів
Операції з корпоративними правами не підпадають під валютний нагляд – роз’яснення ДПС
Чи потрібно СГ додатково реєструватися суб’єктом ЗЕД, якщо він має намір здійснювати таку діяльність
