Моніторинг кодів УКТ ЗЕД і ДКПП: за якою кількістю цифр здійснюється перевірка

Моніторинг відповідності кодів УКТ ЗЕД, ДКПП та умовних кодів товарів здійснюється в межах автоматизованої перевірки відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості операцій, затверджених постановою КМУ №1165. Перевірка проводиться окремо за кожним товаром або послугою з урахуванням установленої кількості знаків коду. Для товарів за УКТ ЗЕД аналізуються перші чотири цифри, для послуг за ДКПП – перші п’ять цифр, а для умовних кодів товарів – також перші п’ять цифр

2

312

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


За якою кількістю цифр здійснюється моніторинг відповідності кодів УКТ ЗЕД / ДКПП відповідно до п. 1 критеріїв ризиковості операцій?

Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється:


  1. якщо обсяг постачання товару / послуги згідно з кодом УКТЗЕД / ДКПП / умовним кодом такого товару, зазначеного в податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов’язань, яку / який подано для реєстрації в ЄРПН, перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого / такої товару / послуги (крім обсягу придбання товарів / послуг за операціями, які звільнено від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та / або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного в 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, у тому числі вивезення товарів за межі митної території України, зареєстрованих з 1 січня 2017 у ЄРПН, за відсутності такого / такої товару / послуги згідно з кодом УКТЗЕД / ДКПП / умовним кодом товару у врахованій таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) (п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, далі – Критерії).

Перевірка здійснюється окремо за кожним товаром / послугою в розрізі кодів УКТ ЗЕД / ДКПП:

  1. Для товарів з кодами УКТ ЗЕД здійснюється перевірка перших чотирьох знаків (цифр) кодів, для послуг за кодами відповідно до ДКПП – перших п’яти знаків (цифр) кодів, за умовними кодами такого товару – перших п’яти знаків (цифр) кодів.
  2. У разі якщо перевірка здійснюється з кодом УКТЗЕД / ДКПП / умовного коду товару, наявних у врахованій таблиці даних платника податку, то кількість знаків (цифр), зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування має бути не меншою, ніж кількість знаків (цифр), зазначених у врахованій Таблиці.
  3. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 6 цифр, а в податковій накладній / розрахунку коригування – на рівні 4 цифр, то реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування може бути зупинена (наприклад у Таблиці код «331224», у податковій накладній код «3312»).

Таким чином моніторинг відповідності кодів УКТ ЗЕД / ДКПП / умовного коду товару відповідно до п. 1 Критеріїв здійснюється за кількістю знаків (цифр) 4, 5 та 5 відповідно. У разі якщо застосовується Таблиця, то кількість знаків (цифр), зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування має бути не меншою, ніж кількість знаків (цифр), зазначених у Таблиці.


Джерело: ЗІР, категорія 101.18


Читайте більше:


Неврахування таблиці даних ПДВ: які підстави

Автоматичне врахування таблиці: як перевірити статус через електронний кабінет

Таблиця даних платника ПДВ: можливість додавання нових видів діяльності

Основні вимоги для подання пояснення до таблиці даних платника ПДВ

Розблокування ПН/РК після врахування таблиці даних платника автоматично: чек-ліст для перевірки від експертки


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
2

312

2

11

2

7

3

5

1

15

17

47097

6

3388

2

18

2

12

2

9

Від «тонкої капіталізації» до правил ATAD: як зміниться облік витрат на запозичення з 1 січня 2028 року

КМУ схвалив законопроєкт №16036, розроблений Мінфіном для імплементації статті 4 Директиви ЄС ATAD щодо обмеження витрат на запозичення. Документ пропонує відмовитися від вибіркового правила «тонкої капіталізації» та запровадити єдиний підхід до всіх боргових зобов’язань – незалежно від статусу кредитора. Базове обмеження витрат на запозичення зберігається на рівні 30% EBITDA, водночас передбачено пороги, винятки та можливість безстрокового перенесення неврахованих витрат на майбутні періоди. Невраховані проценти, накопичені за чинними правилами до кінця 2027 року, не згорають, а враховуватимуться за новим механізмом. Застосовувати нові правила планують із 1 січня 2028 року, що має дати бізнесу час підготуватися до змін

основне зображення для Від «тонкої капіталізації» до правил ATAD: як зміниться облік витрат на запозичення з 1 січня 2028 року
3

9

4

152

2

22

3

11

2

28

4

42

5

1277

3

61

3

18

4

94

5

313