Чи припиняються трудові відносини при передачі суб’єкта господарювання

Зміна власника бізнесу або його реорганізація часто викликає у працівників побоювання щодо звільнення чи перегляду умов праці. Проте з 2024 року законодавство чітко врегулювало питання збереження трудових відносин у разі передачі суб’єкта господарювання, визначивши права та обов’язки сторін такого процесу

3

155

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Чи припиняються трудові відносини при передачі суб’єкта господарювання?

Законом України від 25.04.2024 №3677-IX «Про внесення зміни до Кодексу законів про працю України щодо трудових відносин при передачі суб’єкта господарювання» доповнено Кодекс законів про працю України статтею 36-1:

передача суб’єкта господарювання – це зміна власника підприємства, установи, організації, їх реорганізація (злиття, приєднання, поділ, перетворення), виділ, а також зміна власника / користувача майна або його частини, за яким стоїть організована група ресурсів, що використовуються роботодавцем (роботодавцем – фізичною особою), із збереженням виду економічної діяльності, що провадився відчужувачем.

Хто такі набувач та відчужувач


  1. Відчужувачем є будь-яка юридична особа чи роботодавець – фізична особа, яка передає суб’єкт господарювання.
  2. Набувачем є будь-яка юридична особа чи роботодавець – фізична особа, яка внаслідок передачі отримує суб’єкт господарювання, за яким стоїть організована група ресурсів, продовжує той самий вид економічної діяльності, що і відчужувач, та стає учасником існуючих трудових відносин.


Особливості передачі суб’єкта господарювання


У разі передачі суб’єкта господарювання трудові відносини працівників продовжуються із набувачем. Права і обов’язки за трудовими договорами, що існували між працівниками і відчужувачем, переходять до набувача.


У разі передачі суб’єкта господарювання статус і функції виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), а в разі відсутності первинної профспілкової організації – вільно обраних та уповноважених представників (представника) працівників зберігаються і підлягають виконанню на тих самих умовах, які існували до переходу прав і обов’язків від відчужувача, з яким у працівників укладені трудові договори, до набувача.


Відчужувач та набувач зобов’язані не пізніше ніж за 10 робочих днів до здійснення передачі суб’єкта господарювання поінформувати письмово або за допомогою технічних засобів електронних комунікацій виборний орган первинної профспілкової організації (профспілкового представника), а в разі відсутності первинної профспілкової організації – вільно обраних та уповноважених представників (представника) працівників, а в разі їх відсутності – працівників про:


  1. дату або орієнтовну дату передачі суб’єкта господарювання;
  2. причини передачі суб’єкта господарювання;
  3. правові, економічні та соціальні наслідки передачі суб’єкта господарювання для працівників;
  4. будь-які заходи, передбачені стосовно працівників.
Таким чином, трудові відносини при передачі суб’єкта господарювання не припиняються, а продовжуються з набувачем

Джерело: Держпраці


Читайте більше:


Перехід КП у нову форму АТ чи ТОВ: Мінрозвитку презентувало покроковий посібник для ОМС

Що потрібно зробити підприємствам у перехідний період без ГК: статути, управління, відповідальність посадових осіб

Зміна засновників: чи потрібно повідомляти податкову і в які терміни

Перетворення юрособи: позапланові перевірки, ПДВ та податок на прибуток

П’ять форм реорганізації: злиття, приєднання, поділ, виділ і перетворення


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

155

2

10

3

11

3

23

6

1141

4

225

5

67

2

25

3

24

3

15

3

39

18

47147

6

3393

2

47

2

22

2

16

Від «тонкої капіталізації» до правил ATAD: як зміниться облік витрат на запозичення з 1 січня 2028 року

КМУ схвалив законопроєкт №16036, розроблений Мінфіном для імплементації статті 4 Директиви ЄС ATAD щодо обмеження витрат на запозичення. Документ пропонує відмовитися від вибіркового правила «тонкої капіталізації» та запровадити єдиний підхід до всіх боргових зобов’язань – незалежно від статусу кредитора. Базове обмеження витрат на запозичення зберігається на рівні 30% EBITDA, водночас передбачено пороги, винятки та можливість безстрокового перенесення неврахованих витрат на майбутні періоди. Невраховані проценти, накопичені за чинними правилами до кінця 2027 року, не згорають, а враховуватимуться за новим механізмом. Застосовувати нові правила планують із 1 січня 2028 року, що має дати бізнесу час підготуватися до змін

основне зображення для Від «тонкої капіталізації» до правил ATAD: як зміниться облік витрат на запозичення з 1 січня 2028 року
3

14

26

4

165

2

30

3

13