
Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 15.10.2025 у справі № 346/5929/23 пояснив:
звільнення через «конфлікт інтересів» можливе лише за доведеного факту, який має постійний характер і не може бути усунутий іншим способом
Суть справи
Директора ліцею звільнили з посади на підставі пункту 4-1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) – наявність постійного конфлікту інтересів, який неможливо врегулювати іншим способом.
Підставою для звільнення став акт службового розслідування та лист прокуратури, де зазначалося, що директор неодноразово преміював працівників, у тому числі свою колишню дружину.
Позивач вважав наказ незаконним, оскільки:
- конкретної підстави конфлікту інтересів у наказі не зазначено;
- конфлікт, навіть якщо він існував, можна було врегулювати іншим способом, наприклад шляхом зовнішнього контролю;
- шлюб із працівницею, яка перебувала в його підпорядкуванні, було розірвано ще у 2021 році, тобто задовго до звільнення у 2023 році.
Суд першої інстанції поновив директора на посаді, визнавши звільнення незаконним.
Апеляційний суд це рішення скасував, погодившись із позицією роботодавця про «постійний характер конфлікту інтересів».
Висновки ВС
ВС скасував рішення апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції, зробивши такі правові висновки:
- Звільнення працівника через конфлікт інтересів є винятковим заходом.
- Воно можливе лише тоді, коли конфлікт має постійний характер і неможливо врегулювати його іншими способами, визначеними статтею 29 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції».
- Роботодавець зобов’язаний конкретно обґрунтувати, у чому саме полягає конфлікт інтересів, коли він виник, чому має постійний характер і чому його не можна усунути іншими законними способами.
- Сам факт родинних відносин у минулому не може бути підставою для звільнення.
- У справі встановлено, що шлюб між позивачем і працівницею було розірвано ще у 2021 році, тобто на момент звільнення у 2023 році конфлікт інтересів був відсутній.
- Посилання лише на акт службового розслідування та лист прокуратури без конкретних висновків щодо змісту конфлікту не є достатньою правовою підставою для звільнення.
Верховний Суд підтвердив, що звільнення є крайнім заходом і може застосовуватися лише після безрезультатного використання інших механізмів врегулювання конфлікту інтересів – таких як:
- усунення від виконання окремих завдань;
- зовнішній контроль;
- обмеження доступу до інформації;
- перегляд службових повноважень;
- переведення на іншу посаду.
Значення постанови
ВС фактично підтвердив, що:
- звільнення через конфлікт інтересів не може бути формальним або дисциплінарним покаранням;
- необхідно чітко довести наявність, характер та неможливість усунення конфлікту інтересів;
- розірвання родинних зв’язків до моменту звільнення ліквідує підставу для застосування п. 4-1 статті 41 КЗпП.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
Читайте більше:
Критерії встановлення трудових відносин: позиція Верховного Суду
Верховний Суд висловив правову позицію щодо звільнення за угодою сторін
ВС підтвердив: домовленість про звільнення має силу навіть після відкликання заяви
Трудові відносини під час воєнного стану: роз'яснення ВС щодо призупинення договорів




















