Команда адвоката Богдана Янківа розповідає деталі справи.
Обставини справи
Кредитор-позивач подав до суду позовну заяву про стягнення заборгованості в сумі 12 100 доларів США (що становило еквівалент 447 579 гривень на момент розгляду). Підставою для позову став договір позики, за яким відповідачка не виконала свого обов’язку з повернення коштів у встановлений строк.
Доказова база
Як основний доказ передачі грошових коштів позивач надав:
розписку, написану і підписану відповідачкою особисто.
Документ містив:
- паспортні дані особи, що позичає кошти;
- паспортні дані особи, що надає кошти;
- конкретну суму – 10 000 доларів США + 2 100 доларів США;
- дату повернення коштів – до 1 вересня 2020 року;
- підпис відповідачки.
У розписці було чітко зазначено, що кошти позичені саме у доларах США, а не в «умовних одиницях» чи просто «валюті». Така конкретизація деталізує точну суму позички та унеможливлює двояке тлумачення
Позиція сторін та рішення першої інстанції
Цей етап справи демонструє типову проблему у справах про стягнення боргу: протистояння між письмовим документом та усними запереченнями. Розглянемо, як кожна сторона обґрунтовувала свою позицію та чому місцевий суд прийняв спірне рішення.
Заперечення відповідачки
Відповідачка не заперечувала факт написання розписки, однак стверджувала, що:
- коштів фактично не отримувала;
- не має зобов’язань щодо їх повернення;
- розписка не відображає реальних обставин.
Рішення суду першої інстанції
Місцевий суд відмовив у задоволенні позову, посилаючись на:
- Свідчення відповідачки про неотримання коштів.
- Показання свідка, який заперечував факт передачі грошей.
- Сумніви щодо достовірності розписки.
Рішення першої інстанції продемонструвало помилкове застосування норм права – суд поставив усні свідчення вище письмового документа, що суперечить принципам Цивільного кодексу України. Цей випадок показує важливість апеляційного перегляду для виправлення судових помилок.
Рішення апеляційного суду
Чернівецький апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та ухвалив нове рішення про задоволення позову. Суд апеляційної інстанції базував своє рішення:
на частині 1 статті 1051 Цивільного кодексу України.
Ключові правові принципи
- Принцип письмової форми договору: Якщо договір позики укладено письмово, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для доведення того, що гроші не були передані або були передані частково.
- Винятки з правила: Спростування письмового договору можливе лише у випадках:
- обману;
- насильства;
- зловмисної змови;
- тяжких обставин.
- Тягар доказування: Сторона, яка заперечує факт передання коштів, має довести свої твердження.
Висновки
Рішення Чернівецького апеляційного суду у справі №351/1958/23 підтверджує високу правову силу правильно оформленої розписки. Суд чітко дотримався принципу, що письмовий договір позички не може бути спростований простими запереченнями відповідача без надання відповідних доказів.
Ключові моменти для практики:
- Розписка є повноцінним юридичним документом.
- Нотаріальне посвідчення не є обов’язковим.
- Письмова форма захищає від необґрунтованих заперечень.
- Тягар доказування лежить на стороні, що заперечує документ.
При оформленні грошових позичок обов’язково використовуйте письмову форму з дотриманням всіх вимог до змісту розписки. Це значно підвищує шанси на успішне стягнення боргу через суд та мінімізує ризики тривалих судових спорів
Джерело: Команда адвоката Богдана Янківа
Читайте більше:
Цивільна дієздатність: коли її обмежують і як повертають
Скасування Господарського кодексу з 28.08.2025: як діяти вже зараз
Договір позики: як дати гроші в борг і бути впевненим, що їх повернуть
Цивільна дієздатність неповнолітніх: які правочини можуть вчиняти підлітки
Малолітня та неповнолітня дитина: чи можна оформити договір дарування нерухомості