Згідно з підпунктом 14.1.147 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата для цілей розділу XII «Податок на майно» ПКУ – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункт 14.1.136 ПКУ).
Відповідно до абзацу третього статті 15 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон №161) істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є:
- дата укладення;
- строк дії договору оренди.
Частиною першою статті 19 Закону №161 встановлено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення.
Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Мінфіну від 16.06.2015 №560.
У колонці 7 «Дата закінчення терміну дії договору оренди (дд.мм.рррр)» розділу ІІ Декларації зазначається дата закінчення терміну дії договору оренди у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд – число місяця, мм – місяць, рррр – рік відповідно до укладеного договору оренди землі державної або комунальної власності.
Якщо в договорі оренди землі визначено строк дії договору (період на який він укладається), то дата закінчення дії договору оренди обчислюється платником самостійно від дати його укладання (незалежно від дати державної реєстрації такого договору)
Джерело: ДПС
Читайте більше:
Податок на нерухомість: як враховується майно на ТОТ
Оренда землі між фізособами: хто сплачує ПДФО та коли подавати декларацію