Облік фінансової оренди (лізингу) в орендаря

1. Правові основи фінансового лізингу
2. Бухгалтерський облік фінансового лізингу
3. Податковий облік фінансового лізингу
4. Висновки

Операції з фінансової оренди залишаються популярним інструментом для бізнесу, але їх облік продовжує викликати багато питання навіть у досвідчених бухгалтерів.

Найчастіше у фінансову оренду беруть транспортні засоби, сільськогосподарську техніку, верстати та інше виробниче обладнання. Для орендаря фінансова оренда означає визнання одночасно і активу, і зобов’язання, що безпосередньо впливає на фінансову звітність. Тому неправильна класифікація договору приховує в собі певні ризики.

Правові основи фінансового лізингу

У законодавстві фінансову оренду називають також фінансовим лізингом.

Відносини, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), а також спеціальним нормативним документом – Законом України від 04.02.2021 №1201-IX «Про фінансовий лізинг» (далі – Закон №1201).

Згідно ст. 1 Закону №1201 фінансовий лізинг – це вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов’язується відповідно до договору фінлізингу на строк і за плату передати лізингоодержувачу у володіння і користування як об’єкт фінлізингу майно. Тобто автоматично перехід права власності на майно не відбувається.

Зверніть увагу, що лізингодавцем може бути юридична особа, яка отримала у встановленому законом порядку право надавати послуги фінлізингу. У разі невизнання договору фінансового лізингу, ДПСУ може донарахувати ПДВ на вже сплачені орендні платежі та штраф/пеню або не визнати податковий кредит у орендаря при отриманні об’єкта лізингу

Предметом фінансового лізингу не можуть бути земельні ділянки та інші природні об’єкти (ч. 2 ст. 807 ЦКУ, ч. 2 ст. 6 Закону №1201). Також не можна у фінлізинг здавати єдині майнові комплекси та ще деякі об’єкти згідно Закону України від 03.10.2019 №157-IX «Про оренду державного та комунального майна».

Об’єктом фінлізингу можуть бути тільки основні засоби, а строк договору – не менше 1 року

Посвідчувати договір фінансового лізингу нотаріально в загальному випадку не потрібно. Виняток – якщо такий обов’язок передбачено законом або домовленістю сторін.

Також згідно ч. 5 ст. 6 Закону №1201, обтяження рухомого та нерухомого майна лізингом підлягають держреєстрації у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Бухгалтерський облік фінансового лізингу

Для цілей бухгалтерського обліку операції фінансового лізингу (оренди) відображають за правилами НП(С)БО 14 «Оренда», затверджених наказом Мінфіну від 28.07.2000 №181 (далі – НП(С)БО 14). В стандарті як синонім фінансового лізингу використовується інший термін – фінансова оренда, та наводяться самостійні критерії визнання операції фінансовою орендою, а тому результат може не співпадати з юридичною трактовкою договору.

Фінансова оренда – оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов’язаних з правом користування та володіння активом. Право власності на об’єкт фінансової оренди після закінчення строку оренди може передаватися або не передаватися.

П. 4 НП(С)БО 14 обумовлює низку ознак, за наявності хоча б однієї з яких оренду можна вважати фінансовою у бухгалтерському обліку:

1. орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди;
2. орендар має можливість та намір придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;
3. строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об’єкта оренди, навіть якщо право власності не передаватиметься;
4. теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об’єкта оренди;
5. орендований актив має особливий характер, що дає змогу лише орендареві використовувати його без витрат на його модернізацію, модифікацію, дообладнання.

На початку строку оренди орендар визнає активи та зобов’язання за фінансовою орендою за сумами, що дорівнюють справедливій вартості орендованого майна, або, якщо вони нижчі за справедливу вартість, за теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів, яка визначається на початку оренди.

Первісні прямі витрати орендаря, що безпосередньо пов’язані з укладенням договору оренди (витрати, пов’язані з переговорами, юридичні послуги), збільшують вартість визнаного активу.

Податковий облік фінансового лізингу

Податкове визначення терміна «фінансовий лізінг» наведено в пп. «б» пп. 14.1.97 ПКУ та має відмінності від визначення в НП(С)БО 14.

Лізинг вважається фінансовим за наявності хоча б однієї з таких умов:

1. Об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75% його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний придбати об’єкт лізингу.
2. Балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25% первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору.
3. Сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізингу на момент укладення такого договору, дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її.
4. Майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Зверніть увагу! Підприємства застосовують спеціальні правила оподаткування, встановлені ПКУ

Якщо ви не хочете зв’язуватися з фінансовим лізингом, то можете скористатися положеннями пп. «б» пп. 14.1.97 ПКУ. Відповідно до нього, незалежно від того, регулюється господарська операція нормами цього підпункту чи ні, сторони договору можуть при його укладенні визнати таку операцію оперативним лізингом без права подальшої зміни статусу операції до закінчення дії відповідного договору.

Тобто якщо сторони бажають відображати операцію за правилами оперативного лізингу, їм слід у договорі зазначити: «Сторони домовилися для цілей податкового обліку визначити операції за цим Договором як оперативний лізинг відповідно до пп. «б» пп. 14.1.97 ПКУ».

Податок на прибуток

При отриманні об’єкта фінлізингу жодних коригувань для цілей оподаткування робити не потрібно. Проте високодохідним і малодохідним (за бажанням) підприємствам слід пам’ятати, що можливо доведеться розраховувати амортизаційні різниці.

Облік сплати лізингового платежу цілком підпорядковується бухгалтерському обліку. Жодні коригування фінрезультату до оподаткування здійснювати не потрібно.

ПДВ

Операції з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоодержувачу вважаються постачанням (пп. «а» пп. 14.1.191 ПКУ) і є об’єктом обкладення ПДВ (пп. «а» п. 185.1 ПКУ). Тобто лізингоодержувач за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної має право на податковий кредит.

Лізинговий платіж, як у сумі компенсації вартості об’єкта фінлізингу, так і в сумі процентів за користування майном у ПДВ-обліку лізингоодержувача не відображається. Тому що суму процентів за договором фінлізингу звільняється від обкладення ПДВ згідно з пп. 196.1.2 ПКУ.

Приклад

Підприємство отримує від лізингової компанії за договором фінансового лізингу обладнання у січні 2025 р.

Умови договору:

1. договірна вартість обладнання: 600 000 грн (у т.ч. ПДВ – 100 000 грн);
2. разова комісія: 3% від суми кредиту;
3. аванс: 30% вартості обладнання;
4. відсоткова ставка за лізингом: 18% річних. Якщо ставка у договорі не вказана, то слід взяти ставку відсотка на можливі позики орендаря;
5. строк лізингу: 24 місяці;
6. періодичність сплати платежів: щомісяця в кінці;
7. щомісячний лізинговий платіж: 20 968 грн;
8. після закінчення строку договору фінансового лізингу підприємство-лізингоодержувач отримує право власності на об’єкт лізингу.

Сума авансу дорівнює 180 000 грн (600 000 грн * 30%).

Залишок зобов’язань за договором, що залишається несплаченим 420 000 грн (600 000 грн – 180 000 грн).

Строк корисного використання обладнання встановлено 5 років. Ліквідаційна вартість об’єкта лізингу дорівнює нулю. Амортизацію нараховують прямолінійним методом.

Таблиця 1

Графік лізингових платежів

Таблиця 2

Облік фінансової оренди (лізингу) у Орендаря

Висновки

1. Лізинг вважається фінансовим, якщо до лізингоодержувача переходять усі ризики і винагороди (вигоди) щодо користування та володіння об’єктом фінлізингу і дотримується хоча б одна з умов, установлених ст. 5 Закону №1201.
2. Умови договору, що суперечать положенням Закону №1201 або ПКУ можуть бути визнані нікчемними.
3. Лізингоодержувач веде податковий облік об’єкта фінлізингу, як такий що підпадає під податкове визначення основних засобів.
4. Передача об’єкта фінлізингу в користування лізингоодержувачу, а також повернення лізингового майна лізингодавцю вважаються постачанням товарів і оподатковуються ПДВ.
5. Частина лізингового платежу, що є сумою процентів (винагороди) за надане у фінлізинг майно, ПДВ не обкладають.

Читайте більше:

Орендні операції в обліку орендодавця: бухпроведення

Орендні операції в обліку орендаря: бухгалтерські проведення