Передумови змін з 1 жовтня
Всі зміни навколо банківських рахунків, фіскальних чеків і тому подібних речей рухаються в межах чіткого та задекларованого урядом плану. Згідно з національною стратегією доходів, яку затвердило Міністерство фінансів протягом 2025 – 2027 років, податковим органам має бути відкрито доступ до банківської таємниці з метою пошуку податкових порушень та ухилень від сплати податку.
Скоріш за все, банківську таємницю відкриють рано чи пізно. І прості перекази з карти на карту у сьогоднішніх реаліях – не така вже й безпечна ідея.
Адвокат нагадує: вже зараз у ст. 62-2 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки та банківську діяльність» чітко прописано, що у випадку, коли Національний банк України бачить по внутрішній інформації ситуацію, яка може містити ознаки правопорушень, він може повідомляти правоохоронні органи, зокрема податкову і Бюро економічної безпеки, про такі порушення. І це вже зараз працює на практиці.
Приклад: податкова перевірка одного з клієнтів адвоката Богдана Янківа. У документі зазначено, що податкова проводить перевірку через інформацію, яку вона отримала по переказах від Нацбанку. Клієнт проводив перекази з карти на карту на суму понад 700 000 грн. Йому заблокували рахунок. Інформацію помітив Нацбанк і написав у податкову лист. Через цю схему податкова почала перевірки.
Звичайно, ключова мета – стягнути 18% податку на дохід та військовий збір із суми неоподаткованих переказів.
Лише один незначний факт захищає більшість людей, які роблять перекази з карти на карту, від масового донарахування податків – це відсутність масового розкриття банківської таємниці. Але до цього, як бачимо, активно рухаються.
Зміни з 1 жовтня
У ЗМІ була інформація, що з 1 жовтня при переказі з карти на карту завжди буде видно платника, отримувача платежу та призначення платежу. Тобто не буде похибок, коли платник чи отримувач невідомий. Нацбанк готував зміни до порядку емісії та еквайрингу платіжних інструментів, де платежі мали стати максимально прозорими. Але в останній момент ці зміни скасували.
Що мали прийняти?
Усі поля мали бути уніфіковані у всіх платіжних системах, банках та небанківських організаціях. Завжди мало бути чітко видно, хто платник і хто отримувач, у тому числі в еквайрингових платежах. Але в результаті прийняли спрощений варіант, який фактично ні на що не впливає. Тобто цих великих змін, про які повідомляли ЗМІ, не відбулося. Очевидно, що зміни поки не прийняли, бо більшість банків технічно не готові.
Як зараз працює система
Ви є платником і надсилаєте кошти. Є отримувач платежу. Кожен банк може перевірити платника чи отримувача, наприклад, чи є він у реєстрі «дропів» або у чорному списку банків у зв’язку з фінмоніторингом. Оскільки НБУ поки не зобов’язав банки показувати платника і отримувача, трапляється, що у виписці видно прихід коштів, але не видно від кого. В такому разі банк не може перевірити вашого платника.
Що відбувається на практиці, особливо у великих банках на кшталт ПриватБанку:
- якщо у вас багато анонімних платників, сам факт їхньої наявності вже може стати причиною фінмоніторингу та з’ясування походження коштів.
Але пан Богдан зазначає, не варто лякатися. Важливо системно та послідовно готуватися до таких змін. Питання не «як уникнути фінмоніторингу», а «як підготуватися, щоб пройти його успішно».
Як підготуватися до фінмоніторингу
Рецепт простий:
- Будьте готові пояснити, чим займаєтесь (офіційна робота, ФОП, власник юрособи тощо).
- Поясніть, як саме продаєте товари чи послуги: соцмережі, приміщення, сайт.
- Покажіть декларацію про доходи та квитанцію про сплату податків.
- Запевніть банк, що не порушуєте і не плануєте порушувати закон.
Ці кроки допоможуть пройти не лише фінмоніторинг, а й податкову перевірку.
Кого можуть перевіряти в жовтні 2025
Ключове завдання фінмоніторингу – знайти нетипові платежі. Базові рамки такі:
- до 30 000 грн обороту на місяць зазвичай нікого не перевіряють;
- у діапазоні 30 000 – 400 000 грн перевірки можливі, але не обов’язкові;
- понад 400 000 грн – фінмоніторинг гарантований.
Але справа не лише в сумах. Банк враховує ваш «профіль клієнта», який ви вказуєте в анкеті при відкритті рахунку: вік, робота, джерело доходу. На основі цього формується ступінь ризику.
Наприклад, якщо ви вказали, що безробітний, але щомісяця отримуєте 25 000 грн, банк майже напевно перевірить ці кошти. Якщо ви студент зі стипендією, а у вас оборот 50 000 грн на місяць, банк теж може заблокувати рахунок.
По суті, фінмоніторинг – це спосіб «підловити» клієнта на нелогічних діях, які суперечать його анкеті.
Тому якщо ваші доходи змінюються, не чекайте питань від банку – завчасно подайте нову анкету.
Джерело: Команда адвокатів Богдана Янківа
Читайте більше:
Чому банк може заблокувати рахунок: головні правила фінмоніторингу
Нові правила карткових переказів з 1 жовтня та чіткий фінмоніторинг