
Сільгоспдіяльність
05.11.2025
Мін’юст роз’яснив порядок обрахування строку дії договорів оренди землі
Міністерство юстиції надало офіційне роз’яснення щодо обчислення строку дії договорів оренди землі, укладених у період з 01.01.2013 по 16.01.2020. Зміни, внесені Законом №340‑IX, не запровадили нових правил, адже ще до їх ухвалення діяли норми Цивільного кодексу: строк дії договору обраховується від дати його укладення, а не державної реєстрації. Мін’юст наголосив, що державна реєстрація підтверджує вже набуте право, а не визначає момент початку дії договору

Міністерство юстиції надало роз’яснення законодавства в частині обрахування строку дії договору оренди землі, укладеного в період з 01.01.2013 по 16.01.2020.
Законом України від 05.12.2019 №340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (далі – Закон № 340) частину першу статті 19 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон про оренду) доповнено реченням такого змісту:
Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення.
Для того, щоб встановити, чи поширюється дія відповідної норми на договори оренди землі, укладені в період з 01.01.2013 до 16.01.2020, варто розглянути законодавче регулювання у відповідний проміжок часу.
Частиною першою статті 19 Закону про оренду було передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Тобто відповідна норма не регламентувала моменту, з настання якого починається перебіг строку дії договору оренди землі, як і не регламентувала моменту, з якого такий договір вважається укладеним.
Варто зазначити, що Закон про оренду тільки у редакції до 01.01.2013 містив норму, яка передбачала момент набрання чинності договором оренди землі, а саме: договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18).
Після 01.01.2013 відповідного положення, як і будь-якого іншого, пов’язаного з моментом укладення чи набрання чинності договором оренди землі, Закон про оренду не передбачав.
Чи означає це, що сторони таких правовідносин починаючи з 01.01.2013 на власний розсуд могли обирати момент укладення договору оренди землі чи набрання ним чинності і, як наслідок, здійснювати обрахунок строку дії такого договору з обраної дати?
Безумовно ні.
Відповідно до статті 2 Закону про оренду у редакції, що діяла з 01.01.2013, відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються:
- Земельним кодексом України,
- Цивільним кодексом України,
- цим Законом,
- законами України,
- іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Звертаємо увагу, що у відповідний проміжок часу: з 01.01.2013 по 16.01.2020, діяли такі положення Цивільного кодексу України, який є основою цивільного законодавства України та яким врегульовані загальні положення про договір, – строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення (частини перша та друга статті 631).
Таким чином, зміни, внесені Законом №340 до статті 19 Закону про оренду, не були новелами, оскільки не встановлювали для сторін договірних відносин права чи обов’язки, відмінні від тих, що передбачав Цивільний кодекс України. Саме тому механізм обрахування строку дії договорів оренди землі є однаковим як для договорів, укладених з 01.01.2013, так і для договорів, укладених з 16.01.2020. Відмінність лише в тому, що ці правовідносини регулювалися нормами Цивільного кодексу України, а з набранням чинності Законом № 340 – також і Законом про оренду.
Щодо можливості сторонами договору оренди землі на власний розсуд визначити, що такий договір набирає чинності з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав), зазначаємо, що, на думку Мін'юсту, вказане абсолютно не корелюється з правовою природою інституту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав).
Відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон про реєстрацію) державна реєстрація прав – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва або майбутній об’єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації (пункт 1 частини першої статті 27 Закону про реєстрацію).
Згідно з частиною першою статті 18 Закону про реєстрацію державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
- прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
- прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для залишення заяви без руху,
- зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
- відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником.
Тобто для проведення державної реєстрації прав разом із заявою має бути поданий договір, який вже засвідчує набуття, зміну або припинення речових прав (бо, як зазначалося вище, суть державної реєстрації прав у підтвердженні факту набуття права), а не який в майбутньому, а саме після проведення державної реєстрації прав передбачатиме набрання чинності та, як наслідок, набуття певного речового права.
Чи набувається речове право на підставі договору, який ще не є чинним на момент подання заяви про державну реєстрацію прав?
Відповідь очевидна – ні.
Наприклад, рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно, подане для державної реєстрації права власності до набрання ним законної сили, теж не може бути підставою для державної реєстрації прав, оскільки право власності на нерухоме майно ще не набуто.
Фахівці Мін'юсту наголошують, що в частині відмінності фактів набуття та виникнення речових прав на нерухоме майно Верховний Суд у постанові від 17.01.2024 у справі №522/3999/23 зазначає, що:
державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Також у Мін'юсті звертають увагу, що державний реєстратор прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації прав має керуватися Законом про реєстрацію, прийнятим на його виконання підзаконними нормативно-правовими актами, як процедурними нормативно-правовими актами, іншими законами, на що регулюють відносини, пов’язані з набуттям, зміною або припиненням речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та висновками щодо застосування норм права, викладеними у постановах Верховного Суду, які є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовує у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Джерело: лист Мінюсту від 24.07.2025 №105179/Б-15155/8.4.4
Читайте більше:
Оренда землі: як визначити дату закінчення договору для податкової декларації
ФОП та оренда нерухомості: як законно здавати майно та землю
Заниження орендної плати за земельні паї: як не потрапити під перевірку ДПС
Договір емфітевзису: нові податкові наслідки з 1 жовтня 2025 року
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Судова практика
23.09.2026
Хто має доводити правоту в податковому спорі: пояснення Верховного Суду
Верховний Суд пояснив, хто має доводити свою позицію у податковому спорі та коли обов’язок доказування може перейти до платника. Зокрема, якщо підприємець заперечує дані власних чеків ПРРО та посилається на технічну помилку, самих пояснень недостатньо – це потрібно підтвердити доказами

РРО / ПРРО, фіскальні чеки
23.09.2026
Два чеки ФОП по 90 тис. грн у різні дні: чи буде другий чек повторним порушенням
ФОП 2 група в офлайн магазині двічі зробив чеки в різні дні на 90 тис. грн. Чи діє для такого випадку термін 2 місяці для накладення адмінштрафу чи більший термін? А також якщо в різні дні, то чи вважається другий чек повторним порушенням для застосування підвищеної суми штрафу? Ще таке питання: скоріш за все прийде фактична перевірка: що саме мають право перевіряти при такій перевірці? Документи по найманим, чи дійсно сума в касі повинна співпадати з Х-зв – у ФОП же немає ліміту каси, КВЕДи, банківські виписки, куточок споживача тощо?

ФОП
23.09.2026
Податкова адреса ФОП у Переліку 376: чи зберігається пільга після переходу з 2 на 3 групу та назад
ФОП 2 група, зареєстрований в м. Харкові до початку бойових дій. У 2024 році перейшов в 3 групу. У 2026 році знову повернувся на 2 групу. Чи зберігається в нього пільга по військовому збору та єдиному податку? Адреса реєстрації не змінювалася.

Податковий борг
23.09.2026
Джерела погашення податкового боргу: відповідно до ПКУ
Податковий борг може погашатися не лише за рахунок коштів платника, а й за рахунок належного йому майна з урахуванням обмежень, встановлених Податковим кодексом. Якщо коштів недостатньо, джерелом погашення може стати також дебіторська заборгованість, строк погашення якої настав. Для філій та відокремлених підрозділів передбачено окреме правило: за недостатності власного майна борг може погашатися за рахунок майна юридичної особи. Водночас ПКУ визначає перелік майна та коштів, які не можуть використовуватися для погашення податкового боргу

Відпустка, відпускні
23.09.2026
Соціальна відпустка на 17 днів за двома підставами: як застосовується ст. 19 Закону про відпустки
Одинокі матері, які виховують дитину з інвалідністю, мають право на розширену додаткову соціальну відпустку, оскільки закон передбачає сумування підстав для її надання. У такому випадку застосовується підвищена тривалість відпустки. Вона може сягати до 17 календарних днів на рік

Перевірки, штрафи
23.09.2026
ДПС виявила неоформленого працівника: які податкові та трудові штрафи можливі
Неоформлений працівник може створити для роботодавця одразу кілька видів відповідальності. Під час перевірки ДПС можуть виявити не лише порушення трудового законодавства, а й проблеми з ПДФО, військовим збором, ЄСВ та податковою звітністю – із різними санкціями

Податкова та фінзвітність
23.09.2026
Порушення порядку взяття на облік у ДПС: які штрафи загрожують платникам у 2026 році
Податковий кодекс передбачає штрафи за порушення порядку взяття на облік, реєстрації змін або подання облікових даних до контролюючих органів. Для самозайнятих осіб базовий штраф становить 340 грн, а для юридичних осіб та окремих інших платників – 1020 грн. Якщо порушення не усунуто або аналогічне порушення вчинено повторно протягом року, суми штрафів зростають удвічі. Зокрема, відповідальність може наставати за неподання документів у встановлені строки, подання їх із помилками чи неповному обсязі, а також за ненадання відомостей про відповідальних за бухгалтерський облік і податкову звітність осіб

ПДФО
23.09.2026
Майно після розлучення: чи потрібно сплачувати ПДФО та військовий збір у 2026 році
Майно, яке подружжя ділить після розлучення, не вважається оподатковуваним доходом, якщо воно отримане внаслідок поділу спільної сумісної власності. Тож із квартири, автомобіля чи коштів, отриманих під час такого поділу, не потрібно сплачувати ПДФО та військовий збір, а подавати декларацію лише через це також не доведеться

Робочий час, графіки роботи
23.09.2026
Жовтень 2026: чи буде вихідний 1 жовтня та якою буде норма робочого часу
У жовтні 2026 року державним святом є День захисників і захисниць України, який припадає на 1 жовтня. Водночас через дію воєнного стану норми ст. 73 КЗпП про святкові та неробочі дні не застосовуються, тому 1 жовтня не є додатковим вихідним і для більшості працівників залишається робочим днем. Відповідно, при п’ятиденному робочому тижні норма робочого часу за 40-годинного тижня у жовтні становить 176 годин. Водночас роботодавці можуть самостійно встановлювати додаткові дні відпочинку, скорочений або гнучкий режим роботи, оформивши відповідне рішення

ПДФО
23.09.2026
Перекази між цивільним подружжям оподатковуються за ставкою 23%, – ДПС
Оскільки в чоловіка і жінки, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, не виникає прав та обов’язків подружжя, то грошові перекази між таким чоловіком та жінкою в розумінні ПКУ слід розглядати як інший дохід, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах

Відпустка, відпускні
23.09.2026
З 1 січня 2027 року батькам дітей з інвалідністю дадуть до двох тижнів відпочинку
Із 1 січня 2027 року батьки та інші особи, які постійно доглядають за дітьми з інвалідністю, зможуть раз на рік отримувати до двох тижнів тимчасового відпочинку від догляду. На цей період дитину має прийняти відповідний надавач соціальної послуги, щоб родина могла перепочити та відновитися. За словами голови Комітету Верховної Ради Галини Третьякової, для запуску такої послуги держава має забезпечити підготовлених фахівців, безпечні умови та належну інфраструктуру

Робочий час, графіки роботи
23.09.2026
Право не відповідати на робочі дзвінки: в Україні пропонують запровадити інформаційний спокій
В Україні пропонують запровадити право на інформаційний спокій – можливість не відповідати на робочі дзвінки та повідомлення у вихідні й неробочий час. Таку норму планують передбачити у проєкті нового Цивільного кодексу, разом із правом на забуття для непублічних осіб

Звільнення, скорочення
23.09.2026
Звільнення під час відпустки у 2026 році: з ініціативи роботодавця та працівника
Законодавство забороняє звільнення працівника під час відпустки за ініціативою роботодавця. Однак сам працівник має право подати заяву на звільнення навіть перебуваючи у відпустці чи на лікарняному. За загальним правилом звільнення відбувається через 14 днів після подання заяви, але у разі наявності поважних причин роботодавець зобов’язаний звільнити працівника у зазначений ним строк

Перевірки, штрафи
23.09.2026
Податкова бачить кожен рейс: які дані про перевізників отримує ДПС
Податкова отримує інформацію про перевізників не лише з їхньої звітності, а й із даних митниці, прикордонної служби та інших державних органів. Кожен перетин кордону транспортним засобом залишає цифровий слід, який ДПС може зіставити з податковими деклараціями, кадровими документами та обліком доходів. Саме так виявляють неоформлених водіїв, приховану готівкову виручку та заниження доходів від перевезень. Наслідками можуть стати донарахування податків, штрафи, а для платників єдиного податку – навіть втрата права на спрощену систему

Відпустка, відпускні
23.09.2026
15 днів безперервної відпустки для військового у 2026 році: коли командування не може відмовити
Для військовослужбовців під час воєнного стану діють окремі правила надання основних, додаткових, сімейних та навчальних відпусток. Зокрема, із 22 вересня 2025 року законодавство передбачає право на щорічну основну відпустку тривалістю до 30 календарних днів, причому безперервна частина має становити щонайменше 15 днів. Конкретні строки визначає командування з урахуванням службової необхідності та оперативної обстановки, однак гарантовані 15 днів можуть не надаватися лише за бажанням самого військовослужбовця

Ліквідація госпсуб'єкта
23.09.2026
ДПС: зняття з обліку ФОП у 2026 році можливе лише після погашення боргів
Податкова служба роз’яснила, що зняття ФОП з обліку відбувається після державної реєстрації припинення діяльності, проведення перевірки та остаточних розрахунків. Обов’язковою умовою є відсутність податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску. До повного погашення зобов’язань процедура не завершується

ПДВ
23.09.2026
Узагальнена назва в ПН за детальних актів: позиція ДПС щодо ризиків для податкового кредиту
ДПС надала роз'яснення щодо ризиків втрати податкового кредиту з ПДВ у ситуаціях, коли генеральний підрядник надав детальні акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в та КБ-3) із повним розшифруванням послуг і матеріалів, проте в податковій накладній зазначив лише узагальнену назву робіт

Кадрова робота
23.09.2026
Повітряна загроза в медзакладі: які алгоритми дій має затвердити роботодавець, – пояснює юрист
Адвокат Ганна Лисенко пояснила, які кроки має зробити роботодавець медзакладу після набрання чинності новою постановою КМУ №1158. За її рекомендаціями, недостатньо формально затвердити порядок дій на випадок повітряної загрози – необхідно визначити конкретний алгоритм для працівників, безпечні приміщення та найближчі укриття. Також роботодавцю варто заздалегідь визначити процеси, які не можна безпечно зупинити, і відповідальних за переміщення людей, які не можуть зробити це самостійно




