3 липня Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики прийняв рішення рекомендувати Парламенту прийняти проєкт Закону №13233 про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) в першому читанні.
Експерти Асоціації вже передали на розгляд відповідальним органам свої пропозиції щодо вдосконалення законопроєкту. З огляду на суспільне занепокоєння щодо відкриття банківської інформації, Асоціація підкреслює важливість досягнення балансу між ефективним фінансовим моніторингом та забезпеченням прав, інтересів і фінансової приватності громадян та бізнесу.
Ключові пропозиції експертів Асоціації до законопроєкту:
1. Визначення «вищого керівництва» суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ), не обмежуючись загальними зборами
Проєкт Закону передбачає, що правила фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінмоніторингу мають затверджуватися вищим органом управління СПФМ. За законодавством України цим органом є загальні збори.
Проте, як зазначають членські компанії, термін «вище керівництво» (senior management) у контексті законодавства ЄС не охоплює загальні збори, а стосується осіб, які фактично здійснюють оперативне управління компанією (директор, члени правління, ради директорів тощо). До того ж затвердження на рівні загальних зборів може створити труднощі для виконання обов’язків СПФМ з огляду на потребу в оперативному оновленні внутрішніх документів з фінмоніторингу залежно від ризиків.
Тому Асоціація пропонує залишити поточну редакцію Закону України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон №361-ІХ) або надати максимально наближене до Директиви (ЄС) 2015/849 визначення «вищого керівництва».
2. Спрощення верифікації юридичних осіб-нерезидентів
Наразі під час верифікації клієнта, який є юридичною особою-нерезидентом, СПФМ має бути надано, зокрема, копію легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене посвідчення про реєстрацію юридичної особи. На думку бізнесу, в епоху цифровізації та відкритих онлайн-реєстрів така вимога виглядає надмірною.
Тож Асоціація пропонує внести зміни до Закону №361-IX, передбачивши можливість проведення верифікації юридичних осіб-нерезидентів на підставі самостійного аналізу даних з офіційних реєстрів іноземних держав.
3. Перегляд порогових сум для здійснення фінмоніторингу
Проєкт Закону передбачає суттєве підвищення штрафних санкцій до СПФМ за порушення з метою приведення їх у відповідність до розмірів у євро. Однак документ не коригує порогові суми операцій, які є підставою для фінмоніторингу. Ці порогові суми залишаються на рівні 400 тис. грн (≈ 8,5 тис. євро), що нижче європейського порогу в 15 тис. євро.
На думку бізнесу, підвищення санкцій без перегляду порогових сум не повністю узгоджується з вимогами Директиви ЄС 2015/849. Ба більше, фактичне зменшення розміру порогових операцій у перерахунку на євро призводить до залучення ресурсів СПФМ до аналізу операцій з низьким ризиком, що не узгоджується із принципами ризикоорієнтованого підходу.
Відповідно, Асоціація пропонує разом із підвищенням санкцій переглянути й порогові суми фінансових операцій, аби вони узгоджувалися з порогами, передбаченими Директивою 2015/849.
4. Альтернативні підходи до ідентифікації кінцевих бенефіціарних власників (КБВ), які є нерезидентами
Підприємці звертають увагу на те, що багато КБВ-іноземців занепокоєні вимогою надавати нотаріально засвідчені копії паспортів, зокрема це пов’язано із захистом персональних даних. У результаті бізнес стикається з додатковими бар’єрами під час подання інформації про КБВ.
Джерело: Європейська Бізнес Асоціація
Матеріали на тему:
Бізнес просить доопрацювати правила оподаткування цифрових платформ