ЄСВ-правила для ФОП на загальній системі оподаткування

1. ФОП-загальник: база нарахування і розмір ЄСВ
2. ФОП-загальник: мінімальний і максимальний ЄСВ
3. ФОП-загальник: сплачений ЄСВ – витрати ФОП
4. Порядок і строки сплати ЄСВ ФОПа на загальній системі
5. Звітність
6. Пільги з ЄСВ для ФОП на загальній системі
7. Висновки

ФОП-загальник: база нарахування і розмір ЄСВ

База нарахування ЄСВ – це сума доходу (прибутку), отриманого від підприємницької діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; далі – Закон №2464).

ФОП на загальній системі сплачують ЄСВ у розмірі 22% від бази нарахування.

Розмір чистого доходу визначають за даними Типової форми обліку, яку ФОП заповнює за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід та/ або понесено витрати. Записи про отримані доходи та витрати здійснюють на підставі первинних документів (п. 1 розд. І Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.05.2021 №261).

За відсутності доходу ЄСВ не сплачується. У разі відсутності доходу (прибутку) в окремому місяці або протягом усього звітного періоду, ФОП не зобов’язаний платити ЄСВ, але має право самостійно визначити базу нарахування (в межах максимальної). Якщо вирішить платити – сума не може бути меншою за мінімальний страховий внесок. Це випливає із п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 вказано:

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, при заповненні додатку ЄСВ 1 до Податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у графі 3 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації / частка розподіленого доходу» ФОП вказує фактичну суму чистого доходу за відповідний місяць (див. ЗІР, категорія 201.06). Тобто дублюється показник графи 11 Типової форми обліку за відповідний місяць звітного року.

За відсутності у ФОП чистого доходу в окремому місяці відповідний рядок у додатку ЄСВ 1 рядок прокреслюють, а в електронній формі проставляють нулі - «0,00» (див. ЗІР, категорія 201.06). Тобто в електронній формі у графі 3 та у графі 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» проставляється значення «0,00» (див. ЗІР, категорія 201.06).

Якщо розмір чистого доходу менше за розмір мінімальної заробітної плати (у 2026 році – 8647 грн), то у графі 3 вказується фактична сума доходу, а в графі 4 слід вказати розмір мінімальної зарплати.

ФОП-загальник: мінімальний і максимальний ЄСВ

ЄСВ не може бути меншим за мінімальний страховий внесок у тому місяці, коли був отриманий дохід (прибуток). Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №2464:

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

У 2026 році мінімальний страховий внесок – 1902,34 грн (8647 грн х 22%).

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на місяць, що дорівнює 20 розмірам мінімальної заробітної плати (ст. 32 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік»).

У 2026 році максимальна величина – 172 940 грн (8647 грн х 20). Тож максимальна сума ЄСВ за місяць – 38046,80 грн.

ФОП-загальник: сплачений ЄСВ – витрати ФОП

У пп. 177.4.3 Податкового кодексу України передбачено, що ФОП включає до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, суми єдиного внеску в розмірах і порядку, установлених Законом №2464.

Суми сплаченого «за себе» ЄСВ ФОП має вказувати в Типовій формі обліку у графі 8 «Витрати зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платежів, за одержання ліцензій, дозволів».

Суми ЄСВ зазначають за датою їх фактичної сплати й за наявності документального підтвердження, тобто платіжних документів про сплату ЄСВ (див. ЗІР, категорія 104.05).

У графі 5 Типової форми обліку потрібно вказувати реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом.

Порядок і строки сплати ЄСВ ФОПа на загальній системі

Суми єдиного внеску сплачуються фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком), орієнтуючись на мінімальний страховий внесок.

Відповідальність за несвоєчасну сплату не застосовується, якщо підприємець сплатив ЄСВ за кожен місяць, у якому був прибуток, хоча й не з повної суми чистого доходу, зазначеної у Типовій формі обліку. Це підтверджує роз’яснення в ЗІР, категорія 104.09).

Звітність

ФОП на загальній системі оподаткування заповнюють «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», який наведено в додатку ЄСВ 1 у складі Податкової декларації про майновий стан та доходи.

Докладніше про це читайте у статті «Декларація про майновий стан і доходи для ФОП на загальній системі оподаткування».

Пільги з ЄСВ для ФОП на загальній системі

Звільнення від сплати ЄСВ при наявності місця роботи. ФОП, які одночасно працюють за трудовим договором, не зобов’язані платити ЄСВ за себе за ті місяці, коли роботодавець сплатив за них внесок у розмірі не меншому за мінімальний.

Проте, якщо внесок роботодавця був менший за мінімальний, підприємець має право добровільно визначити базу для нарахування ЄСВ (але не більше максимальної бази), і у такому разі сплата ЄСВ також не може бути меншою за мінімальний внесок.

Зверніть увагу! ФОП не заповнює Додаток ЄСВ1 до Декларації, якщо протягом звітного року за такого ФОП роботодавцем було сплачено ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду (див. ЗІР, категорія 201.06)

Але якщо роботодавцем ЄСВ за окремі місяці сплачувався у розмірі, менше ніж мінімальний ЄСВ, або не сплачувався, то за такі місяці ФОП має сплатити ЄСВ самостійно.

Слід врахувати, що у таких випадках ФОП повинен визначити базу нарахування ЄСВ в межах максимальної величини бази нарахування, але не менше розміру мінімальної заробітної плати. Це передбачено безпосередньо у ч. 6 ст. 4 Закону №2464.

ДПС пояснила, як у таких випадках ФОП має заповнити додаток ЄСВ 1 до Декларації (див. ЗІР, категорія 201.06):

1. у графі 3 зазначається сума чистого доходу за відповідний місяць (у разі відсутності проставляється значення «0,00»);
2. у графі 4 – сума доходу, на яку нараховується ЄСВ (переноситься показник із графи 3, але в межах). При цьому цей показник не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати у відповідному місяці;
3. у графі 5 – розмір ЄСВ – «22,00»;
4. у графі 6 – сума нарахованого єдиного внеску (графа 4 х графа 5).

Пільги для ФОП-пенсіонерів. Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №2464 ФОП звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони:

1. отримують пенсію за віком або за вислугою років;
2. є особами з інвалідністю;
3. досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пільга починає діяти з наступного місяця після набуття відповідного статусу. Тобто місяць, в якому такі особи набули право на пенсію або статус особи з інвалідністю, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується єдиний внесок (див. ЗІР, категорія 201.04).

Разом з тим, ФОП не потрібно повідомляти податковий орган про отримання відповідного статусу, який надає право не сплачувати ЄСВ (див. ЗІР, категорія 201.01).

Такі особи також звільняються від подання додатка ЄСВ 1 у складі Податкової декларації про майновий стан і доходи за пільгові місяці (див. ЗІР, категорія 201.06). Тобто, якщо протягом всього календарного року ФОП не сплачував ЄСВ на зазначених підставах, то він не подає додатка ЄСВ 1. Якщо ж пільга діяла не з початку року, то додаток ЄСВ 1 заповнюється лише за місяці, за які ФОП повинен був сплатити ЄСВ.

Висновки

1. Для ФОП на загальній системі базою нарахування ЄСВ є сума доходу (прибутку), отриманого від підприємницької діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО.
2. ЄСВ не може бути меншим за мінімальний страховий внесок у тому місяці, коли був отриманий дохід (прибуток).
3. ФОП включає суми єдиного внеску до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів.
4. ФОП не зобов’язаний платити ЄСВ у разі відсутності доходу (прибутку) в окремому місяці або протягом усього звітного періоду.

Джерело: 7eminar

Шаблони та зразки документів:

Податкова декларація про майновий стан і доходи (звітування за 2025р.)

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність

Читайте більше:

ЄСВ у 2026 році: платники, ставки, порядок сплати та розрахунку

Витрати ФОП: лікарняні та ЄСВ при річній декларації

ФОП на загальній системі: правила оподаткування

Сплата та звільнення від ЄСВ для ФОПів у 2025 році

ЄСВ для ФОП у 2025 році: хто (не)сплачує, строки сплати, розмір

Декларація про майновий стан і доходи для ФОП на загальній системі оподаткування

Податкова декларація ФОП на загальній системі: практичні поради і зразки складання